Комікси Doctor Who

Звісно у такого визначного культурного явища як Doctor Who (більше 50 років на екранах якщо ви не знаєте) крім самого серіал, фільмів, книг, радіо-вистав, іграшок та ігр не може не бути коміксів. І вони таки є!

На відміну від Олени я не великий прихильник Доктора і навіть не дивлюся серіал (лише пару епізодів та фільмів подивився). Тому читати більше коміксів не планую, але хто зна як воно там буде.

Doctor Who: Hypothetical Gentleman (2012)

Як завжди у Доктора є певні проблеми з нумерацією. Якщо її вести для випусків для одинадцятого Доктора то це буде перший випуск. Якщо по перезапускам серій – це двадцять другий (саме так!) випуск третьої серії. А якщо просто по порядку рахувати то ніхто і не знає який це насправді випуск.

Перше я би хотів відзначити якість випуску – кльовий папір, глянцевий, кольори насичені з великою кількістю відтінків.

У випуску усього дві історії і їх намальовано у різних стилях. Перша історія практично акварельна. І розказує вона про якусь невідому істоту яка примудрилася живитися часом (те що складає для неї енергію життя) від Тардіса. А машину цю побудували для неї родина медіума на початку 20-го сторіччя…

Коротше типовий Доктор – цікаво, винахідливо, але нічого по суті не пояснено і усі більш-менш серйозні питання оминуто. Саме тому я і не надто люблю Доктора і не ввжаю цей серіал фантастикою.

У другій історії мальовка явно більш мультиплікаційна. Розказано тут про пивний потіп у Лондоні 1814-го року. Мені ця історія сподобалася більше – в ній більше гумору побудованого на тому як Тардіс постійно закидає Доктора та Рорі в не той час чи місце. Є і певна небезпека яку Доктор традиційно винахідливо усуває.

Оцінки:

Dracula (2020)

Міні-серіал від Netflix з жахливими оцінками яких він, на мою думку, не дуже заслуговує. Звісно оцінки низькі з огляду на те як багато вкладено було в зйомки та рекламу.

Так, це чергова екранізація книги Брема Стокера, але цього разу вона не лише доволі сильно відходить від тексту – це взагалі щось інше.

У серіалі усього три епізоди. І якщо перший частково повторює книгу, але вводить Ван Хельсінга як жінку-вчену і монахиню одночасно. Це виглядає неочікувано і не так і погано насправді. Враження змішані, але такого щоб назвати її невдалю, такого нема.

У другому епізоді, який теж вийшов вдалим на мою думку нам показують події на човні який перевозив труну з Дракулою в Англію. З книги ми знаємо лише, що уся команда була вбита а сам граф у вигляді вовка зіскочив на берег і загубився. В епізоді ж нам показують як саме відбувалися вбивства. Але також в історії несподівано є набагато більше – пасажири, та ж сама Ван Хельсинг… І в якийсь момент все перетворюється на якусь фантасмагорію де все, що відбувається на екрані можна сміливо назвати маячнею.

Ну і нарешті третій епізод через який (мені так здається) і є такі низькі оцінки. Дракула в сучасній Британії, знову Ван Хельсинг (але це вже її нащадок), жертва… І далі якась абсолютно несамовита дурня. Дракула навертає прихильницю, та добровільно перетворюється у вампіра, потім Ван Хельсинг через купу неочевидних і доволі сумнівних пасток приводить обох вампірів до остаточної смерті. Але певним бути не можна – наскільки все перемішано і випадково. Принаймні не нудно.

На мою думку ось цей останній епізод найслабший з усіх і не зрозуміло для чого він взагалі – що він додає, чи завершує він усю історію, чи це чергові видіння та маячня?

Ще хочу сказати, що вибір актора на роль Дракули був (для мене) не вдалим. Грає він добре, але не виглядає і близько так щоб я міг повірити у те, що на екрані вампір.

Оцінки: