[english] th, ð та Þ

Першими людьми які почали писати англійською були у більшості (практично завжди) люди не місцевого походження. Це як правило були європейці, християнські міссіонери, які несли слово Боже та грамотність у дикі краї.

Дуже швидко вони з’ясували, що англійська мова має звук який ми зараз записуємо як th, і який вимовляється з притисканням язика до передніх зубів.

Щоб записати такий звук використовувалися різні способи: th, d, þ та ð. От про останні дві і поговоримо.

Перша þ (вона ж Þ у верхньому регістрі) називається торн (thorn) і походить від рунічного символу Турісаз, що означає Торна. Літера досі присутня в алфавітах мов Ісландії та Фарерських Островів і читається як th.

Друга ð (вона ж Ð) називається ет (eth) або ед (edh) і є просто модифікованою літерою d. Так само як і попередня присутня в алфавіти Ісландської мови і читається як eth.

Тобто можна зрозуміти що в ісландському алфавіті ці літери це просто данина традиції, хоча самі ісландці уперто стверджують що начебто є якісь відмінності у вимові (але їх звісно ніхто не помічає).

Що цікаво у перших манускриптах староанглійською усі ці варіанти часто зустрічають в одному і тому ж тексті написаному однією людиною. Схоже що варіант написання автор вибирав з власних уявлень про те, що виглядатиме красивіше в кожному окремому варіанті.

Також в алфавіт староанглійської було кілька інших не звичних для нас літер. Наприклад ƿ – вінн (wynn) яку у XIV сторіччі французьким писцям було важко відрізнити від þ і вони почали замінювати торн усюди на th. Зі схожістю літер пов’язаний також набір цікавих помилок. Так читаючи þ як ƿ її часто копіювали як y замість th (нагадаю – переписувачі іноді не володіли мовою) і виникали такі слова як ye замість the. І зараз коли хочуть написати щось показово у староанглійському стилі пишуть щось на кшалт Ye Olde Pub – The Old Pub.

Незрозумілі і незнайомі літери, які ще й взаємозамінювалися з часом цілком природно зникли і були замінені на th. І десь уже починаючи з XV сторіччя ці дві літери зустрічаються все рідше і рідше.

In The Tall Grass (2019)

Фільм по книзі Стівена Кінга яку я не читав – якийсь час тому мені стало просто не цікаво його читати, але може і повернусь колись до автора.

Як завжди це історія жахів у якій лячність показаного проявляється поступово. Спочатку навіть здається, що усе буде надзвичайно просто і примітивно. Але сюжет розвивається, страшного додається і ось глядача затягнуно у вир якось нічного кошмару.

У високій траві біля покинутої церкви люди губляться одне за одним, кружляють днями, дичавіють, змінюються і починають вбивати одне одного. Зверху все це присипано доброю порцією містицизму і прибульців.

Усім любителям письменника, містики, жахів і подібного дивитися варто.

Оцінки:

APEKX Clip Bluetooth Audio Adapter for Headphones

Подібних виробів від невідомих брендів можна знайти цілу купу на будь-якому інтернет-магазині, тому зверну увагу лише на те що важливо знати і враховувати.

Подібна штука потрібна щоб можна було підключати провідні навушники через Bluetooth. Я коли бігаю і в залі використовую справді безпровідні . Але на велосипеді хочу 1) чути що відбувається навколо, та 2) боюся загубити безпровідний навушник якщо він раптом чомусь випаде Jabra Elite 65t. Тому на велосипеді я катаюсь в надзвичайно комфортних, але не ізолюючих Bose SoundSport.

Мій смартфон (зараз це Nokia 8) має роз’єм для навушників, але проблема все одно залишається з тим як міняти гучність, ставити на паузу, міняти композиції і таке інше. Ось тут в нагоді і стануть подібні пристрої.

За ціну приблизно $15 маємо невеличку прищепку яка надійно сидить десь на рюкзаку чи на веломайці (куди я зазвичай її чіпляю). Кнопки легко знайти навпомацки.

Заряджається цей пристрій через mini-USB і заряду вистачає на 1.5-2 години.

Навіть присутній мікрофон, але я би не очікував від нього хоч скількись розбірливого звуку. Доводилося через цей пристрій спілкуватися (коли їхав на велі) – на іншій стороні розібрати що я кажу надзвичайно складно.

Є певний захист від води (дощу), пилу і поту, але я все одно би не ризикував.

Тепер про мінуси – не може ж бути усе добре за таку відносно не високу ціну.

Перше – як і у всіх подібних дешевих пристрої зміна рівня гучності надзвичайно не лінійна. Додаєш по трохи і виходить тихо, тихо, все ще тихо, ГУЧНО!!! Тобто гучність або міняється дуже непомітно, або стрибає десь на 10% за моїми враженнями.

Друге, для багатьох це буде важливо – оскільки звук передається тепер через цей дешевий пристрій з найпростішими компонентами всередині є втрата якості. Мені на велосипеді її не надто помітно (повторюся – я чую що відбувається навколо і музику зверху цього), але просто для прослуховування музики може бути не достатньо якості. Тоді треба вкладатися у значно дорожчий пристрій.

У підсумку – дешевий, зручний і відносно надійний спосіб перетворити провідні навушники у Bluetooth-навушники.

Оцінки:

Martha Wells. The Murderbot Diaries / Марта Уеллс. Щоденника бота-вбивці (2017-…)

Цікава нова серія написана від імені бота-вбивці (тобто кібернетичного організму) який працює на велику корпорацію і по суті є обладнанням яке здають на прокат. Однозначно буду відслідковувати усі продовження.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/191900-the-murderbot-diaries.

All Systems Red / Відмова усіх систем (2017)

В цій книзі оповідання йде не у хронологічному порядку. Оповідач (бот-вбивця, а вірніше охоронець) починає з поточних подій на планеті де група дослідників шукає родовища цінних мінералів. Трапляються аварії і вбивства, і головний герой починає власне розслідування.

По ходу ми дізнаємося, що він є досить інтелектуально розвиненим створінням і до того ж спромігся зламати власні протоколи обмеження що наділило його значною свободою волі.

Після різноманітних пригод, боїв і перестрілок бот знаходить винуватців, рятує свою групу і тікає від корпорації якій належить. І читач разом з ним починає подорож у минуле героя – як і звідки він почався як особистість, які події призвели до цього.

Написано дуже добре – важко відірватися. Книгу я просто проковтнув як і має бути з пригодницькими романами.

Оцінки:

Come And Find Me (2016)

Історія про те як хлопець загубив дівчину – її чи то було викрадено, чи то ще щось подібне сталося. Він її шукає, виконує детективну роботу, розкриває цілу мафіозну структуру і нарешті знаходить свою кохану. Але вона виявляється геть не тією людиною якою колись прикидалася.

В принципі у фільмі доволі цікава історія, стражданнями головного героя прямо іноді аж дуже переймаєшся… Але є певні проблеми з темпом і стилем оповідання.

Іноді усе провисає і тягнеться дуже повільно – на екрані наче картина змінюється, а в оповіданні ніяких зрушень. А потім бац, і все починає нестися шаленим темпом.

Друга проблема – фільм постійно стрибає з жанру в жанр і ці зміни не органічні. То це драма з втратами, то раптом детектив, а то і бойовик з кримінальними розбірками. А ближче до фіналу так і взагалі якась шпигунська казка. Фільм не буде надто нудним, але після перегляду лишається враження якоїсь не надто старанно складеної купи різнобарвних клаптиків.

Оцінки:

KEYNICE USB Desk Fan

Власне згадати хотів про весь клас невеличких вентиляторів, що живляться від USB і як їх можна використовувати крім підключення до комп’ютеру.

Моя конкретна модель згадана в заголовку коштує близько $16, живиться від USB роз’єму і має два режими швидкості (кнопка перемикання ззаду). Також ніжка-стійка є одночасно великою прищепкою. Для роботи моєму вентилятору потрібен хоча б USB 2.0 (щоб вистачило потужності).

Я використовую цей вентилятор коли бігаю інтервали на біговій доріжці, або коли крутю на своєму вело-тренажері (Wahoo Fitness KICKR SNAP). Якщо його закріпити чи встановити так щоб він дув на обличчя чи шию то не зважаючи на малі розміри ефективність буде доволі висока. Звісно для вело-тренажеру потрібен як мінімум ще один великий вентилятор щоб обдував усе тіло, чи хоча б ноги.

Підключаю я його до повер-банку Anker PowerCore Speed 20000, і вистачає його на місяці роботи без підзарядки.

Majesty – 2019 – Legends

Це той самий випадок коли музику і технічно і художньо зроблено так, що не можна не визнати високого рівню і таланту учасників команди. Звук неймовірно чистий, чути кожен інструмент. Побудовано кожну композицію надзвичайно розумно. І рівень виконання викликає повагу…

Але при цьому подібна музика не викликає у мене емоційного відклику і буквально через кілька композиція я просто починаю відверто нудьгувати. Це не мої емоції і мене ніщо в цьому альбомі крім виконання не чепляє. Трапляється. Як на мене – це занадто легкий і повітряний якийсь heavy metal. І точно найлегший power metal, що я будь-коли чув.

Вирішив написати лише тому, що думаю багатьом може сподобатися подібна музика зі різних причин.

Оцінки:

El Camino Christmas (2017)

Чесно скажу – не зрозумів цей фільм. Вірніше не зрозумів для кого і для чого його знімали.

Це наче б то мала бути кримінальна комедія з придуркуватими копами, алкоголіком-невдахою, тупуватими селюками та іншими подібними персонажами які через непорозуміння опиняються в ситуації наче б то захоплених заручників.

Але в якийсь момент фільм починає бути чи то драмою, чи то кримінальним бойовиком. Потім він починає витискати сльози історією про стосунки батьків та дітей. Потім гине один з персонажів, а фільм продовжується… як комедія з придуркуватими поліцаями.

І у підсумку – що це було, для чого? Точно не фільм на який варто звертати увагу. На жаль – на жаль тому що тут багато хороших акторів і сили було вкладено щоб зробити атмосферу.

Оціки:

The Game Changer (2019)

Передмова

Фільм про харчування деяких елітних атлетів який несподівано став широко обговорюваним через те з’явився на Netflix. Тож довелося дивитися.

Перше що мушу сказати – я не лікар, не дієтолог і усе моє розуміння викладеного і сказаного у фільмі базується виключно на науково-популярних відео та лекціях, що я їх подивився на YouTube та деяких прочитаних матеріалах. І тому я не лише можу помилятися, але і помиляюсь у чомусь (чи взагалі у всьому) напевно.

Фільм спочатку робить акцент на тому яка корисна веганська дієта (без м’яса, молочних продуктів та яєць) для деяких атлетів, але поступово все зводиться до того що просто веганство це добре, а м’ясо погано.

І хоча фільм я все одно раджу дивитися і бачу в ньому багато цікавої і корисної інформації закликаю вас критично сприймати усе показане.

У фільмі багато проблем з адекватним представленням фактів, і узагальненями. Згадаю лише кілька.

Проблема з пропорціями та перспективою

Те що добре для ОКРЕМИХ професійних атлетів які мають свого лікаря, дієтолога та конкрентний план не обов’язково буде працювати для будь-якої людини. І той незручний факт, що веганами є менше 1% професійних атлетів у фільмі навіть не згадають. Бо професійний спорт він такий – як щось працює, то його будуть використовувати доведено воно там науково чи ні.

І говорити що веганство автоматично дає енергію і веде до перемог як мінімум не розумно – усі професійні спортсмени давно стали б веганами.

Узагальненя та оманливі аналогії

Цим взагалі просякнуто весь фільм. Лише пара прикладів.

Згадується що в чевоному м’ясі є білки які можуть призводити до погіршення запальних процесів (насправді уповільнюють зменшення запалення). Також згадано про ДЕЯКІ антизапальні властивості ДЕЯКИХ овочів. І висновок з цього робиться – м’ясо веде до запалення, тоді як відсутність м’яса веде до зменшення чи відсутності запалень.

Другий приклад. Після того як довго розказують про шкідливість м’яса і показують його разом з молоком та яйцями під час кожної згадки робиться висновок про шкілдивість м’яса, молока та яєць. Лише на підставі того що яйця були постійно обведені однією рамкою з м’ясом.

Неправдива інформація

Цього просто цілий вагон. Найпростіший приклад – шкідливість молока. На сьогодні нема ніяких підтверджень ні за користь молока ні на його шкоду для дорослих людей. Загальний консенсус в тому що чим старша людина тим менше молоко має сенс для неї. А шкідливим вважається вживання більше 1.2 літри молока на день.

У науково-популярній формі про молоко:

Але найкричуща брехня була показана “антропологами” про начебто пристосованість людських зубів і шлунків виключно до рослинної їжі. Це просто таки відверта брехня. Людина тим і особлива що є ВСЕЯДНОЮ. Зменшення зубів пов’язане з переходом на більшу кількість калорійної їжі (як м’ясо і риба) та залежності від зовнішнього травлення (різні способи приготування і часткової ферментизації рослинних і тваринних продуктів). Просто виберіть будь-яке з сотень і тисяч відео від антропологів на тому ж YouTube стосовно харчових звичок прадавніх людей. Перехід на висококалорійну їжу і скорочення часу на її травлення допомогло звільнити наш час для продуктивної діяльності, створення інструментів і так далі.

До того ж сучасні мавпи таки їдять м’ясо, просто його у них менше в раціоні ніж у нас. Відео як шимпанзе (наші найближчі родичі) чи горили ловлять якихось маленьких тварин (чи навіть представників іншої родини) і їдять також легко знайти.

Перекручена інформація

Пасажі про шкідливість тваринництва для планети звісно дуже розчулюють, але проблема в тому що як перейти просто на рослинну їжу то у багатьох країнах більшу частину року людям не буде чого їсти просто. Причина чому наші предки (навіть сьогодні це зустрічається в Україні) тримали свиней, наприклад, не тому що їм цікаво було це робити – просто до початку весни без консервування та наявності різноманітного раціону не так і легко дожити.

До того ж регіональні особливості (різноманітність і доступність їжі) сильно впливає на те що і як їли. Ескімосам, у яких взимку більше 70% раціону складає жир важко буде пояснити що треба перейти на овочі чи горіхи.

Сказане про сою, що вона на відміну від м’яса щось там не блокує – це антинаукова маячня. До того ж знову зручно не згадали, що користь з сої нашому шлунку “витягти” незрівнянно важче ніж з м’яса і є межа після якої нічого зі з’їденої сої просто не буде засвоюватися. Тому при важкій фізичній роботі на сої вижити просто не можливо – її навіть якщо з’їси багато то не перетравиш усю.

Звалення усього до купи

Чим більше фільм до кінця тим більш пропагандиським і менш науковим він стає. Весь фільм нам голови парили веганством, а під кінець показують вегетаріанців які їдять і яйця і сир… І це теж подано як доказ користі веганської дієти.

Також ближче до фіналу якщо звернути увагу на спеціалістів, що говорять на тему можна помітити що вони все далі і далі від тематики на яку говорять, а то і взагалі не можуть вважатися будь-якими авторитетами в темі на яку говорять.

Для прикладу подивіться відео з днем тренувань професійної вело-команди і зверніть увагу на їх сніданок та обід:

Автори і самі чудово розуміють, що коли професійний спортсмен каже “я став почуватися більш енергійним” це б мало якось вимірюватися. Але доказів того що зміна дієти на веганську покращує результати не так вже і багато. Повторю – це працює для ОКРЕМИХ поодиноких випадків, але не працює для значно більшої кількості спроб. І це навіть не згадують.

У підсумку

Повторюся – фільм дивитися варто. По-перше, він просто цікавий. По-друге, в ньому таки багато корисної інформації. По-третє, він підіймає деякі важливі питання. Але ставтесь до усього дуже критично, особливо до узагальнень і висновків на підставі випадкових фактів та поодиноких випадків.

Оцінки: