[english] th, ð та Þ

Першими людьми які почали писати англійською були у більшості (практично завжди) люди не місцевого походження. Це як правило були європейці, християнські міссіонери, які несли слово Боже та грамотність у дикі краї.

Дуже швидко вони з’ясували, що англійська мова має звук який ми зараз записуємо як th, і який вимовляється з притисканням язика до передніх зубів.

Щоб записати такий звук використовувалися різні способи: th, d, þ та ð. От про останні дві і поговоримо.

Перша þ (вона ж Þ у верхньому регістрі) називається торн (thorn) і походить від рунічного символу Турісаз, що означає Торна. Літера досі присутня в алфавітах мов Ісландії та Фарерських Островів і читається як th.

Друга ð (вона ж Ð) називається ет (eth) або ед (edh) і є просто модифікованою літерою d. Так само як і попередня присутня в алфавіти Ісландської мови і читається як eth.

Тобто можна зрозуміти що в ісландському алфавіті ці літери це просто данина традиції, хоча самі ісландці уперто стверджують що начебто є якісь відмінності у вимові (але їх звісно ніхто не помічає).

Що цікаво у перших манускриптах староанглійською усі ці варіанти часто зустрічають в одному і тому ж тексті написаному однією людиною. Схоже що варіант написання автор вибирав з власних уявлень про те, що виглядатиме красивіше в кожному окремому варіанті.

Також в алфавіт староанглійської було кілька інших не звичних для нас літер. Наприклад ƿ – вінн (wynn) яку у XIV сторіччі французьким писцям було важко відрізнити від þ і вони почали замінювати торн усюди на th. Зі схожістю літер пов’язаний також набір цікавих помилок. Так читаючи þ як ƿ її часто копіювали як y замість th (нагадаю – переписувачі іноді не володіли мовою) і виникали такі слова як ye замість the. І зараз коли хочуть написати щось показово у староанглійському стилі пишуть щось на кшалт Ye Olde Pub – The Old Pub.

Незрозумілі і незнайомі літери, які ще й взаємозамінювалися з часом цілком природно зникли і були замінені на th. І десь уже починаючи з XV сторіччя ці дві літери зустрічаються все рідше і рідше.

APEKX Clip Bluetooth Audio Adapter for Headphones

Подібних виробів від невідомих брендів можна знайти цілу купу на будь-якому інтернет-магазині, тому зверну увагу лише на те що важливо знати і враховувати.

Подібна штука потрібна щоб можна було підключати провідні навушники через Bluetooth. Я коли бігаю і в залі використовую справді безпровідні . Але на велосипеді хочу 1) чути що відбувається навколо, та 2) боюся загубити безпровідний навушник якщо він раптом чомусь випаде Jabra Elite 65t. Тому на велосипеді я катаюсь в надзвичайно комфортних, але не ізолюючих Bose SoundSport.

Мій смартфон (зараз це Nokia 8) має роз’єм для навушників, але проблема все одно залишається з тим як міняти гучність, ставити на паузу, міняти композиції і таке інше. Ось тут в нагоді і стануть подібні пристрої.

За ціну приблизно $15 маємо невеличку прищепку яка надійно сидить десь на рюкзаку чи на веломайці (куди я зазвичай її чіпляю). Кнопки легко знайти навпомацки.

Заряджається цей пристрій через mini-USB і заряду вистачає на 1.5-2 години.

Навіть присутній мікрофон, але я би не очікував від нього хоч скількись розбірливого звуку. Доводилося через цей пристрій спілкуватися (коли їхав на велі) – на іншій стороні розібрати що я кажу надзвичайно складно.

Є певний захист від води (дощу), пилу і поту, але я все одно би не ризикував.

Тепер про мінуси – не може ж бути усе добре за таку відносно не високу ціну.

Перше – як і у всіх подібних дешевих пристрої зміна рівня гучності надзвичайно не лінійна. Додаєш по трохи і виходить тихо, тихо, все ще тихо, ГУЧНО!!! Тобто гучність або міняється дуже непомітно, або стрибає десь на 10% за моїми враженнями.

Друге, для багатьох це буде важливо – оскільки звук передається тепер через цей дешевий пристрій з найпростішими компонентами всередині є втрата якості. Мені на велосипеді її не надто помітно (повторюся – я чую що відбувається навколо і музику зверху цього), але просто для прослуховування музики може бути не достатньо якості. Тоді треба вкладатися у значно дорожчий пристрій.

У підсумку – дешевий, зручний і відносно надійний спосіб перетворити провідні навушники у Bluetooth-навушники.

Оцінки:

Martha Wells. The Murderbot Diaries / Марта Уеллс. Щоденника бота-вбивці (2017-…)

Цікава нова серія написана від імені бота-вбивці (тобто кібернетичного організму) який працює на велику корпорацію і по суті є обладнанням яке здають на прокат. Однозначно буду відслідковувати усі продовження.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/191900-the-murderbot-diaries.

All Systems Red / Відмова усіх систем (2017)

В цій книзі оповідання йде не у хронологічному порядку. Оповідач (бот-вбивця, а вірніше охоронець) починає з поточних подій на планеті де група дослідників шукає родовища цінних мінералів. Трапляються аварії і вбивства, і головний герой починає власне розслідування.

По ходу ми дізнаємося, що він є досить інтелектуально розвиненим створінням і до того ж спромігся зламати власні протоколи обмеження що наділило його значною свободою волі.

Після різноманітних пригод, боїв і перестрілок бот знаходить винуватців, рятує свою групу і тікає від корпорації якій належить. І читач разом з ним починає подорож у минуле героя – як і звідки він почався як особистість, які події призвели до цього.

Написано дуже добре – важко відірватися. Книгу я просто проковтнув як і має бути з пригодницькими романами.

Оцінки:

KEYNICE USB Desk Fan

Власне згадати хотів про весь клас невеличких вентиляторів, що живляться від USB і як їх можна використовувати крім підключення до комп’ютеру.

Моя конкретна модель згадана в заголовку коштує близько $16, живиться від USB роз’єму і має два режими швидкості (кнопка перемикання ззаду). Також ніжка-стійка є одночасно великою прищепкою. Для роботи моєму вентилятору потрібен хоча б USB 2.0 (щоб вистачило потужності).

Я використовую цей вентилятор коли бігаю інтервали на біговій доріжці, або коли крутю на своєму вело-тренажері (Wahoo Fitness KICKR SNAP). Якщо його закріпити чи встановити так щоб він дув на обличчя чи шию то не зважаючи на малі розміри ефективність буде доволі висока. Звісно для вело-тренажеру потрібен як мінімум ще один великий вентилятор щоб обдував усе тіло, чи хоча б ноги.

Підключаю я його до повер-банку Anker PowerCore Speed 20000, і вистачає його на місяці роботи без підзарядки.

Альтернативи капсулам Nespresso

Передмова

Колись я писав про нашу кава-машину від Nespresso і про те як вона нам подобається. Вона нам і досі подобається. Але одним з негативних моментів можна назвати доволі високу ціну капсул: найдешевші на момент написання коштують по $0.75, а деякі вже обійдуться більше ніж в $2.

Ми випробували вже деяку кількість альтернатив від інших виробників і побачили, що більшість з них є повним непотребом – капсули мнуться за застрягають в машинці, вода та пар подаються мимо і сама кава не смачна аж жах. Проте з часом ми знайшли кілька доволі непоганих дешевших замінників і про них я і буду далі писати (пост буде з часом оновлюватися).

Pete’s Coffee Espresso Variety Pack

При ціні в $29 за 40 капсул кожна порція обходиться в $0.62. Ми на них підписані на Amazon, тобто з якоюсь періодичністю під дверима у нас з’являється посилка з ними :)

Самі капсули дуже якісно зроблено. Вони алюмінієві як і у Nespresso і не гнуться, не зминаються і їх можна здавати в переробку.

Промарковано їх міцністю від 8 до 11, що доволі близько до моєї оцінки, але все ж таки їхні оцінки трошки завищені – у Nespresso вже 10 занадто міцна для мене.

Що стосується смаку то він простіший і трошки гіркіший за оригінальні капсули. До того ж у смаку відсутня кислинка яка мені особисто подобається в каві. В цілому смак грубіший за орігінальні капсули і слабший аромат. Але і те і інше приємні все одно.

Враховуючи ціну дуже задоволений цими капсулами (чому і підписаний на них).

Капсули на Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B07D5F7F2K.

Starbucks by Nespresso

Така колаборація між Nespresso та Starbucks подарувала нам трошки дешевші капсули (ми купуємо в Costco) – близько 50 центів за капсулу.

Капсули самі дуже якісні і не відрізняються практично від капсул Nespresso.

На смак (ми купуємо набори з 6 пакунків в яких 4 різних смаки) кава ця трошки “пласкіша” в тому сенсі, що не смак більш усереднений – просто виразний смак кави. Але не настільки усереднений щоб не відчувати різницю між варіантами в наборі. Також кава ця не надто міцна.

Що стосується аромату то він тут слабенький і його не можна розрізнити для різних варіацій.

Як на мене то це найкращий варіант отримати щось близьке до оригінальних капсул, але трошки дешевше.

На Amazon – https://www.amazon.com/Starbucks-Nespresso-Variety-Favorites-Count/dp/B07Q6NF8DL.

L’OR Espresso

Доволі посередня на смак кава, але капсули мають дві переваги:

  • їх зроблено з алюмінію і тому вони чудово працюють як і оригінальні капсули. За таку ціну (нижче) ці капсули значно краще ніж усі альтернативи у пластику який жмакається, ламається і працює через раз.
  • Ціна – $28 за 50 капсул, що робить їх ідеальним кандидатом на звання “найкраще за малі гроші”. Тобто вони достатньо дешеві щоб погодитися з таким смаком, але і не настільки погані щоб закликати їх не купувати.

Що стосується саме смаку то у цих капсул він дуже простий і прямолінійний – переважно усе що можна відчути це гіркота, певною мірою навіть приємна. Але ніяких нюансів, присмаків чи ароматів. Дешево і функціонально.

Volcanica Coffee Espresso Capsules

Найкраще ці поди можна охарактеризувати як надзвичайно посередні. З першими ковтками навіть можна сказати, що кава дуже погана, але чомусь під кінець кожної чашки її пити легше і навіть щось трошки смачного можна знайти.

У кави з цих подів практично відсутній аромат, але якщо дуже сильно принюхуватися то можна щось зловити. І це не надто приємний запах – трошки горілого і трошки хімічного у ньому є.

Щодо смаку то він дуже простий – лише одна гіркота без будь-яких додаткових ноток. І при цьому одночасно здається, що напій вийшов якийсь водянистий.

Хоча ці поди і коштують вдвічі менше за оригінальні та на третину менше за Pete’s та Starbucks я їх все одно не раджу.

Єдине хороше в цих подах – вони алюмінієві і якісно зроблені.

Scosche RHYTHM+ Armband Heartrate Monitor

Призначення та характеристики

Датчик серцебиття для занять спортом який кріпиться на руку (про це далі).

Характеристики:

  • Ціна: повна ціна – $80, я свій купив за $70.
  • Протоколи: ANT+, Bluetooth.
  • Захист IP67: від води (плавати не можна) і поту.
  • Час роботи від батареї: 8 годин. Повний заряд займає до 4 годин.
  • В комплекті: датчик, кріплення-браслет довгий і короткий, кабель для зарядки.
  • На сайті виробника – https://www.scosche.com/rhythm-plus-heart-rate-monitor-armband.

Враження від використання

Дуже довго я користувався виключно датчиками від Garmin, але з часом вони втрачають еластичність, починають зповзати, сходять з глузду (показують невірні дані) та і просто хочеться спробувати щось нове.

В даному випадку це було радикально нове – замість датчика який кріпиться навколо грудей цей пристрій зчитує серцебиття оптичним датчиком з руки.

Виробник рекомендує кріпити датчик ближче до ліктя, але мені особисто зручніше кріпити його на біцепс.

Датчик надійно сидить, не заважає і показав себе доволі надійним. Пережив усі дощі та піт.

Додатково я придбав ще один ремінець кріплення і просто користуюся ними по черзі – поки один чекає на прання та сушилку інший у використанні.

Взагалі то задоволений і мені бігати (та і на велі) з ним набагато зручніше ніж з тими що у мене були від Garmin.

Єдиний мінус (якщо таки треба щось вигадати) в тому, що його доволі регулярно треба заряджати. Для порівняння – датчик від Garmin працює від батарейки більше року. До того ж потрібен спеціальний кабель для зарядки.

Оцінки:

Shimano Dura-Ace 9100

Функціонально це точно ті самі педалі, що і Ultegra, але коштують вони трошки більше (я 2 роки тому їх купив за $170) через те що вони легші на кілька грамів, а головне – трошки легше крутяться. Тобто у них кращі підшипники стоять.

Ці педалі встановлені на велосипед Олени (на моєму зараз стоять Look Cycle Keo Blade 2 CR) і в принципі настільки я розумію вона ними задоволена.

Вага – 228 грамів. Ширина платформи – 66 мм.

Недолік крім ціни (чесно кажучи якщо ви не катаєтеся якісь безумні обсяги то Ultegra вам буде досить) в тому, що це односторонні педалі – для новачків буде не зручно.

Характеристики можна знайти на сайті виробника – https://bike.shimano.com/en-US/product/component/duraace-r9100/PD-R9100.html.

John Scalzi. The Interdependency / Джон Скальці. Взаємозалежність (2017-…)

Нова космічна опера з елементами наукової та соціальної фантастики яка оповідає про історію частини людства у дуже віддалених областях космосу. Поки що планую читати усі книги на які є плани у автора – сподобалося.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/202297-the-interdependency.

The Collapsing Empire / Колапсуюча Імперія (2107)

Перша книга серії знайомить нас з кількома ключовими особами усієї історії та соціальним устроєм. На чолі усього людства стоїть так званий Імперокс (і тут це новачок яка успадковує трон по смерті свого батька та старшого спадкоємця). Також є впливові торгівельні доми які мають монополії на різні галузі виробництва та послуг.

Усе людство розкидане по планетах та штучних поселеннях поєднане особливими каналами що дозволяють подорожувати швидше за світло.

Також ми дізнаємося, що ці канали починають міняти своє місцезнаходження, що в свою чергу означає кінець цивілізації і сполучення між поселеннями.

Все це відбувається на фоні політичних інтриг, іноді навіть гострих сюжетних ходів.

Написано добре і прочитав я просто таки миттєво, одразу ж взявся і за наступну книгу. Хоча треба визнати деякі моменти доволі пласкі та наївні, але читати все одно цікаво – затягує як пригодницький роман.

Оцінки:

The Consuming Fire / Пожираючий вогонь (2018)

А друга книга виявилася навіть кращою за першу. Тут герої стали дорослішими і цинічнішими, події і явища більш обгрунтованими і світ в цілому більш жорстким.

Переважно книга зосереджена на політичних аспектах Імперії, але є місце для науково фантастики. Так, наприклад, людство заново відкриває колись втрачене і вже здичавіле поселення. Також в цій книзі ми разом з героями дізнаємося, що Імперія насправді є колишніми бунтівниками, що втекли на край Всесвіту від решти людства.

Також з’являється певна надія на порятунок, але як завжди на самому цікавому моменті книга обривається…

Оцінки:

The Last Emperox / Остання імперо (2020)

На жаль остання книга серії вийшла дуже погана. В ній наче і багато подій, але нічого не рухається. До того ж фінал (доволі несподіваний) на останніх сторінках такий, що нічого з написаного в книзі до нього не вело. Це перше розчарування – практично весь текст щоб просто додати тексту.

Друга проблема – жодна з цікавих ідей та історії не була розвинена до хоч якогось стану щоб хотілося і далі читати.

У скороченому вигляді – перед тим як Взаємозалежність розпадеться (а це станеться неминуче) остання імперо намагається врятувати якомого більше людей, бореться з заколотниками і взагалі справедливо карає поганих і нагороджує достойних. Як у казці.

Якщо у серії і буде продовження то я його скоріш за все читати вже не буде.

Оцінки:

Speedo Vengeance

Коли ми були в Ісландії то ходили там в аква-парк. А в тому парку був чудовий 50-метровий відкритий басейн. І звісно у нас з собою не було окулярів для плавання. А плавати хотілося. Там на місці продавалися окуляри, але в наявності була усього одна модель – та на яку я зараз пишу рецензію.

Про цю модель я ніколи раніше не чув і до того мав лише досвід з окулярами Baja та MDR 2.4 від цього виробника. У Олени свого часу були подібні до цієї моделі Speedo Vanquisher, але на мені вони страшенно текли і я плавати в них не зміг. Оскільки ця модель була дуже схожа на Vanquisher – тоненькі, до повної відсутності гумові прокладки між лінзами та шкірою я боявся що вони теж одразу почнуть текти і плавати не зможу.

Як же приємно я був вражений коли окуляри не лише не текли, але і сиділи комфортно буквально з першої ж спроби! Я привіз їх з собою додому і ще кілька разів плавав в басейні і кожного разу все з ними було просто чудово.

І ось тут час сказати про недоліки. Перший – ця модель не продається в США. Ні в звичайних магазинах, ні навіть в інтернеті. Її можна замовити з Європи, але це якось марудно і довго.

І другий недолік – ця модель існує лише з затемненими і дзеркальними лінзами. Це чудово для плавання на відкритій воді, але в басейні в них реально темно. Я пробував дуже схожі моделі від Speedo, але жодна з них не є такою комфортною і усі вони течуть (наприклад – Speedo Vanquisher 2.0).

Ціна – в районі $25.

Моя оцінка – 9/10.

На сайті виробника – https://www.speedo.com/international/en/vengeance-mirror-goggle/811324B982.html.