Місяць: Грудень 2019

Ford Explorer 2019 на Коні

Коли минулого разу ми були на Гаваях (теж на Коні) то взяли на прокат здоровенну Nissan Armada яка на диво виявилася не такою вже і складною в управлінні та паркуванні. Хоча чесно кажучи така машина нам тоді була зайва і звичайного позашляховика би вистачило. Але в ній було приємно їздити по свіжепрокладеній дорозі у лавових полях…

Цього разу у нас була причина брати велике авто – з нами була ще одна людина у якої був велосипед (читайте тут – 2019/10/12 – Kona Ironman World Championship). Тож ми і вирішили знову рентувати машину подібних розмірів, але спробувати щось інше.

Отже у підсумку що я маю сказати? Ford Explorer мені сподобався більше за Nissan Armada. На стільки більше, що я можу навіть уявити себе в такому вдома.

В ньому багато місця всередині як і очикувалося. Панель управління доволі логічна, хоча не всі функції легко доступні чи очевидні. Сподобалося як машину можна легко перемикати з повнопривідного у передньопривідний режим – однією ручкою.

Що стосується управління то машина набирає швидкість доволі жваво, але при цьому відчувається що це не спортивна машина. Гальма хороші – не ватні і не зупиняють усю масу різко. Лише трошечки довелося підлаштуватися через те що машина важка і сунеться десь на пів-метра далі ніж я очікував за звичкою.

На поворотах проте авто доволі неспішно міняє напрямок руху. І якщо це практично не помітно у місті (на швидкостях 60 км/г і нижче), то на трасі у послідовності крутих поворотів треба бути особливо уважним.

Звісно жере бензин вона як шалена. І особливо це відчувається ще й завдяки великому баку – на заправці лишає $80 і замислюєшся.

Спочатку у мене було велике розчарування через відсутність навігації, норамального плеєру та такого іншого. Але потім я знайшов, що в машині є Android Auto і користувався програмами з телефону (карта, музичний плеєр). І мушу сказати, що ось це Android Auto це ще більш корява саморобка ніж сам Android. По-перше, в ньому працює лише невелика кількість додатків. По-друге, постійні проблеми з підключенням навіть там де є покриття і смартфон показує що інтернет є. По-третє, вони таки регулярнь (раз на 3-4 поїздки) чи замерзає, чи вилітає.

Ну і відео на прощання. Це ми поїхали у гавайське бездоріжжя щоб відвідати дикий пляж з зеленим піском (про це згодом може напишу).

Whitesnake – 2019 – Flash & Blood

Зізнаюся в страшному – мені ніколи не подобалися Whitesnake. Так, магічний голос Девіда Ковердейла звучить просто чарівно, це правда. Гітарні рифи неймовірно красиві… Але все в купі для мене зливається в якусь нудну купу нот.

Проблема типова – музика не зачепає в мені те що мала б. Скоріше за все це просто музика не для мене.

Я намагався їх слухати багато разів з різних причин. По-перше, це класика хард року. По-друге, в команді почав свій творчий шлях геній гітари Стів Вай. По-третє, команда має відношення до Deep Purple які мені якраз надзвичайно і завжди подобалися.

Ну і ось найсвіжіший альбом команди… І те саме – усі окремі компоненти просто на найвищому рівні: гітара, вокал, композиція, продакшн. І все це мимо і нудно :(

Навіть частину пісень я настільки замучався слухати через силу, що просто видалив їх з колекції.

Але розумію що багатьом прихильникам старого hard rock ця пластинка має дуже зайти.

Моя оцінка – 3/10.

Весь альбом можна послухати на YouTube:

The Details (2012)

Це один з дивних фільмів. Дивний він через свою не звичну, навіть трошки придуркувату історію.

У молодої родини проблема – єноти риють їх газон. І от різними способами вони (молода родина) намагаються цих єнотів відучити якимось чином. І повільно сюжет розвивається в сторону дивних вчинків і випадковостей… І ось вже і вбивства на екрані.

При цьому я так і не зрозумів яка ідея у фільму, в чому, так би мовити посил. Як на мене то нічого такого там і близько нема. Це просто доволі добре знятий фільм з хорошими акторами, а сам фільм – ні про що.

Звісно з таким сюжетом фільм містить певну кількість чорного гумору, але його там не стільки щоб лише через це радити дивитися.

Оцінки:

Precision One Glass Fat/Body Scale

Не буду писати про конкретну модель (у мене до речі 7851 які вже давно не випускають і які я купив за $30 ще влітку 2012-го), у виробника зараз вже є новіші – http://www.onelifecare.com/index.php?r=product/view&id=64.

Для усіх хто починає слідкувати за вагою, тренується за програмою і іншими способами переймається своїми показниками рано чи пізно виникає питання “розумних” ваг. Так звані “розумні” ваги крім власне ваги вимірюють з певною точністю відсоток жиру, рівень гідрації, вагу кісток і інші показники.

Єдина причина чому я захотів написати про цю древню модель – згадати що можна отримувати всі ці показники від терезів, що коштують значно менше $200. І вміють вони, до речі, багато чого – крім власне різних характеристик вони ще й підтримують профілі кількох користувачів, визначають скільки калорій за день треба спожити для досягнення цілі і таке інше.

Звісно є і певні обмеження – ці ваги не підключаються до смартфона і дані доведеться вносити у ваш профіль на сайті де ви зберігаєте дані своїх тренувань чи подібного (читайте додатково Як поєднати в купу фітнес-сайти та пристрої – моя версія). Але для багатьох відсутність подібного функціоналу не суттєвий недолік у порівнянні з низькою ціною.

За усі роки ваги і досі працюють і виглядають у момент покупку, тому можу рекомендувати.

Моя модель на Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B0058C958I.

Andreas Eschbach. Aquamarin / Андреaс Есшбах. Аквамарин (2015-2019)

Трилогія, дії якої відбуваються у недалекому майбутньому (але коли саме ми так і не дізнаємося). Це майбутнє в якому люди живуть у сильно відокремлених суспільствах, хоча взаємодія між ними все ж таки існує. І також в цьому світі існують люди, вірніше вже не зовсім люди, які через генетичні експерименти минулого отримали певні відмінності від людської раси.

Ще варто сказати, що уся серія є підлітковою фантастикою – тобто головні герої типові “не такі як усі” підлітки, які чистотою своїх думок та поривів протистоять злому і дурному світу дорослих. І тим не менше – я не лише зміг дочитати, але і отримав певне задоволення. Ці книги в рази кращі за усіляких “Дівергентів”, “Голодних ігор” та “Тих що біжать в лабіринті”.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/211869-aquamarin.

Aquamarin / Аквамарін (2015)

В цій книзі нам розказують історію дівчинки з бідної родини мати якої переїхала в багате австралійське місто. І поки мати працює прислугою в багатих домах дочка страждає від однокласників в школі. Страждає аж доки не відкриває в собі можливість дихати під водою – так, у нєї є жабри.

І ця амфібія знаходить в океані представників іншого виду людей – людей які можуть дихати під водою, але не можуть на суші.

Не дивлячись на такий наче б то трошки надуманий сюжет усе написано так, що мені цікаво було читати. І так, тут повно того що можна передбачити, але навіть і це не псує задоволення від читання.

Тим не менше продовження скоріше за все читати я не буду. Головна причина – нічого в цих книгах: ні герої, ні технології, ні проблема, нічого з цього мене геть не хвилює і не зачипає.

Оцінки:

Dante’s Peak (1997)

Іноді у мене буває настрій коли виникає бажання подивитися фільм з далекого минулого. Ну тобто один з тих фільмів які дивився в останнє дуже давно, але згадки про нього лишилися приємні.

Ось цей фільм є одним з саме таких. І на диво він і сьогодні виглядає розкішно.

Історія про масштабну катастрофу (виверження вулкану) з харизматичними героями та спецефектами, що на диво не виглядають смішно.

Герой Пірса Броснана – це такий собі героїчний науковець, Індіана Джонс від геології. Не лише розгадує таємниці природи, але і героїчно рятує людей і без роздумів пірнає головою вперед у самі небезпечні місця. Все це перемішано з приємним гумором, трагічними подіями, картинами велетенських вивержень, потоків лави, руйнування інфраструктури та іншого апокаліпсису.

Дивився і радів. Тому якщо не дивилися – варто. Зважайте лише на те, що це фільм з 2000-х, а тому в ньому повно кліше тих часів.

Такі низькі оцінки можу пояснити тим, що фільм, повторюся, побудовано з самих лише кліше які на момент виходу вже всім приїлися. І до того ж були сильніші конкуренти на той час. Але зараз все це виглядає і героїчно і комічно одночасно і негативних емоцій вже не викликає. Принаймні у мене не викликає.

Оцінки:

Як поєднати в купу фітнес-сайти та пристрої – моя версія

Доброго для мої маленькі читачі, давайте поговоримо про фітнес-пристрої, сайти та те як їх можна потоваришувати одне з одним.

Якщо у вас є фітнес- чи спортивний годинник, вело-комп’ютер чи розумний велотренажер, або навіть якщо ви тренуєтесь зі смартфоном то у вас неминуче виникло питання якими програмами та сайтами користуватися. І чим більше усього різного ви робите тим більше у вас опцій.

При цьому якщо пристрої, що вимірюють і збирають статистику у вас від різних виробників то скоріш за все кожне з них хоче зберігати статистику на сайті відповідного виробника.

Зараз вже усі відомі виробники дають можливість підключати сайти одне до одного так, що ті можуть обмінюватися даними. Але не все так просто і неминуче виникають проблеми такі як: дублювання записів, відсутність синхронізації між певними сайтами, або для певних даних і таке інше.

Перше, що я пораджу – зберігайте дані “рідним” для ваших пристроїв способом, і лише потім зливайте їх до купи.

Картинка далі показує як я усе налаштував для себе:

Тепер у деталях:

  • Мої пристрої з якими я тренуюся і змагаюся (Garmin Forerunner 735xt, Garmin Edge 520, Garmin Oregon 750t та підключені до них датчики пульсу, обертів, швидкості і таке інше) через Bluetooth підключення до смартфону зливають дані на мій Garmin Conect. Там же (на сайті або в додатку на смартфоні) можна ввести дані тренування вручну.
  • Мій вело-тренажер Wahoo Fitness KICKR SNAP підключено до Zwift на лептопі. У цій програмі можна кататися по Лондону, Нью-Йорку та інших місцинах, тренуватися за планом, ганяти в групі (у них там навіть змагання проводяться), а розумний тренажер змінює навантаження відповідно змін рельєфу. А звідси вже дані про поїздку зливаються на Garmin Connect.
  • Для тренувань лише зі смартфоном я використовую (коли таке трапляється) Strava. Цей сайт/програма є дуже популярною у велосипедистів в першу чегру, але остані роки і інші види спорту стали реєструватися на ній частіше. До того ж цей додаток на смартфоні є популярним способом зберігати дані в обхід програм від виробника як Wahoo, Eliе, Samsung чи інших. І якщо у вас пристрої від не надто відомих виробників то спробуйте їх саме з цим додатком.
  • Останні півтори місяці я також почав занотовувати все що їм протягом дня за допомогою MyFitnessPal – навіть просто бачити скільки і що саме їси впродовж дня допомагає робити кращий вибір. Дані потім завантажуються на Training Peak. Про сам додаток читайте тут – MyFitnessPal – погана хороша програма для підрахунку калорій.
  • Training Peak є мабуть найпопулярнішою платформою для взаємодії тренерів та атлетів. Плани тренувань, завдання у форматах Garmin, Zwift та інших, коментування, статистика і багато інших інструментів. Саме сюди зливаються мої дані з Garmin Connect. При цьому система достатньо розумна щоб співставити завдання та тренування і поставити їх у відповідність одне одному. І відповідно тренер може дивитися на успіхи того з ким працює (пульс, потужність, швидкість, самопочуття, тощо) і відповідно коригувати плани.

Тиждень на Training Peaks:

Тренування на Training Peaks:

Ще один інструмент який варто згадати стане дуже корисним у синхронізації даних з різних сайтів якщо у вас на кожному з низ вже накопичилася певна історія – подробиці у моєму запису про сервіс tapiriik.

The Chemical Brothers – 2019 – No Geography

На відміну від мого улюбленого у цієї команди We Are The Night 2007-го року на цьому альбомі композиції більш атмосферні ніж ритмічні. В цілому весь альбом побудовано так, що композиції логічно, мелодійно та гармонійно витікають одна з одної та продовжуються одна в одній.

Це скоріше вже музика для медитації ніж для того щоб щось під неї робити. І хоча я очікував геть іншого, мені тим не менш подобається.

Я би навіть ризикнув сказати, що деякі композиції на цьому диску нагадують Daft Punk… Хоча все це далеко не та музика на якій я знаюся і яку часто слухаю.

В принципі під таку музику навіть можна тренуватися чи працювати, але виключно коли довго робиш якусь одноманітну роботу – ніяких прискорень чи чогось такого.

Оцінки:

  • Моя оцінка – 6/10.

Перша ж пісня дає добре загальне враження про весь диск:

Весь альбом на YouTube:

Avengement (2019)

Фільм простий і прямолінійний. Головного героя підставили, герой виходить після відсидки і різноманітними способами вбиває своїх кривдників.

Ніяких глибоких характерів, ніякого додаткового прошарку сенсів – усе показано без вивертів. Художньої цінності в прямому сенсі нуль.

І при цьому фільм скоріше хороший – він напружений, за подіями хочеться стежити, за героя, хоча він і не надто позитивний, переймаєшся. Головний герой мужній і брутальний аж до комічності, але автори ніколи не переходять межу і не перетворюють події на фарс.

Фільм має сподобатися не лише любителям бойовиків, але і усім кому хочеться подивитися якісну кримінально-розважальну картину.

Оцінки: