Bayoneta / Bayonet (2018)

Фільм про мексиканського боксера що підробляє помічником тренера в Фінляндії… І це власне і вся історія.

Тобто фільм не стільки про бокс, як про те як буває дивно вигинається людське життя і переплітається з іншими долями.

Боксер цей стає перед вибором коли має можливість повернутися на ринг, але все не так вже і просто – в його минулому був бій з дуже поганим кінцем. І саме тому герой тікає і від себе і з батьківщини і намагається весь час забути минуле. Виходить у нього так що як не крути, а особливо нічого змінити вже не вийде.

Я розумію що таки опис мало що каже, але і фільм такий що цінний він своїм темпом та настроєм, а не тим як розвивається сюжет.

Фільм добре знято, але він повільний і навіть можна сказати пригальмований. А тому скоріше за все більшості глядачів не сподобається. І через це, а також через відсутність чогось надзвичайно нового і вартого уваги порадити його я не можу.

Оцінки:

The Dirt (2019)

Фільм про історію групи Motley Crue та її учасників.

Хоча фільм не є повністю документальним і подає деякі події у покращеному чи зміненому вигляді, він все ж таки доволі близький до того що відбувалося.

Фільм дуже добре зроблено – він яскаравий, емоційний і не дає сумувати. До того ж це історія успіхів та невдач реальних людей що завжди цікаво. А ще це фільм про історію становлення знаменитих сучасних музикантів що зараз популярно – фільми про Фреді Мерк’юрі та Елтона Джона теж добре зайшли глядачам. Тож чекаємо ще подібних фільмів “заснованих на реальних подіях”.

Актори теж вдало підібрані і добре попадають в образи. Ну і звісно музичне супроводження додає фільму і драйву і цікавості.

Я навіть не сумніваюся що буду переглядати цей фільм знову ще кілька разів. В ньому хоча і нема глибоких думок чи якоїсь цінності як у витворі мистецтва, але він примушує уважно стежити за подіями і перейматися тим що показують.

Оцінки:

The Highwaymen (2019)

Історія Боні і Клайда знайома усім і ці імена знають навіть ті хто не цікавиться спеціально злочинцями та злочинами – наскільки ця парочка вже увійшла в культуру. Фільми про них, та засновані на подіях що з ними відбувалися, книги та оповідання, а також чисельні алюзії… Проте про те як і хто їх переслідував та ловив вже набагато менше відомо, якщо відомо пересічній людині взагалі.

Ось цей фільм оповідає як двійко вже пенсійного віку ренджерів приймали участь у полюванні на Боні та Клайда, як їх вистежували і як усе закінчилося. Фільм засновано на реальних подіях. І участь цих двох призвела до відновлення інституту рейнджерів та взагалі суттєво вплинула на те поліція та ФБР у майбутньому почали реагувати та розслідувати злочини.

А ще у фільмі дуже хороші актори і атмосфера. Мені було надзвичайно цікаво дивитися, хоча велику частину часу треба чесно сказати фільм не надто динамічний.

Оцінки:

Продав Scott CR1…

…який був велосипедом Олени з 2012-го року. На той час вел коштував $2200 і був дуже привабливим – карбонова рама і виделка, легкий, геометрія для долання гірок та довгих годин у сідлі.

Олена їздила на ньому у вело-подорожі та виступала на змаганнях. У 2016-му цей вел разом з моїм Cervelo R3 оновили поставивши на нього Shimano Ultegra та колеса HED Belgium, що обійшлося приблизно в $2000.

І ось нарешті ми обоє придбали собі нові велосипеди, причому однакову модель – BMC SLR01 Disk Di2 (напишу трохи згодом), а тому виставили на продаж свої тепер вже старі вели.

І ось нарешті знайшовся покупець що за $1700 і забрав Оленин вел. Це з одного боку мало, але продати за більше навряд чи і вийде – за більші гроші можна купити новий, нехай і не з такими крутими компонентами велосипед. А це відлякує новачків хто краще вибере новий, ніж той що був у використанні – коли не розбираєшся і не знаєш на що звертати увагу краще брати нове, і це мабуть вірно. А для тих хто розуміється і хоче оновити свій вел – такі люди готові витрачати більше.

Єдиний варіант хтось хто розуміється, але має обмежений бюджет. Або початківець якому радить той хто розбирається. В нашому випадку продали Scott хлопцю який лише починає кататися на велосипеді, але у нього сестра серйозно катається і знайшла та порадила йому пару б\у-шних велів.

Ну от і все, звітував для пам’яті. Прощавай, Скоте, ти був хорошою конячкою!

Burn Out (2019)

У фільмі мотогонщик якому вже час виходити на пенсію підписується на роботу кур’єром у місцевої мафії (робить він це для того щоб врятувати свою колишню дружину і сина). На своєму мотоциклі він ночами долає шалені дистанції на високій швидкості щоб доставити якісь пакунки.

Звісно що все не так просто і постійні проблеми і перешкоди як від поліції, так і від інших бандитів не минають героя. Але він так чи інакше викручується… і фільм після півтора годин гонок, біганини та переслідувань закінчується.

Єдина сильна сторона фільму – він дуже динамічний, що власне і очікуєш від подібного фільму. Все інше слабеньке – сюжет, герої, проблеми. Але головне що сумувати при перегляді не будете.

Оцінки:

2019/06/09 – Maple Valley Bear Run 5k

Цього року щось я ніяк не можу привести себе в нормальну форму щоб хотілося виступити на змаганнях. Наче і тренуюся нормально – але постійно втомлений і нема навіть бажання змагатися :( Тому і не записувався ні на які старти.

В цьому ж випадку наший хіропракт запропонував нам прийняти участь в цьому змаганні. Власне сам старт благодійний і зібрані кошти йдуть на потреби чи то однієї, чи то кількох шкіл маленького віддаленого містечка Maple Valley.

Просто щоб дати якийсь контекст – цей маленький пробіг в якому приймають участь мешканці містечка зібрав понад 800 учасників (і збирає таку кількість щороку), а в радіусі 20 миль навколо в цей же час відбувалося 2-3 таких самих старти. І так кожні вихідні – щоб прийняти участь у пробігу, велозаїзді, запливі на відкритій воді, тощо – треба поїхати не далі ніж 30 хвилин машиною. І учасників там завжди буде кілька сотень. Це я пишу для того щоб порівняти з реаліями України де пробіги проводяться дуже нечасто і при цьому збирають по кілька десятків людей усього. Ось, пригадую минулорічний в Жовтих Водах – 2018-06-02 – Жовтоводський пробіг (13,3 км) – 53:05.

Що ж стосується зібраних сум то я цим не цікавився, але стартовий внесок складає $28 (що не дорого для організованого пробігу). Але деякі індивідуальні спонсори жертвували по кілька сотень. І було кілька компаній спонсорів.

На фініші не було медалей. Проте всім діткам видавали іграшкових м’яких ведмедиків, і усім учасникам воду, банани та кекси.

Дуже багато було зовсім крихітних дітей, таких що здавалися навіть молодшими за три роки. Також багато мам з колясками, і навіть вагітних жінок. Звісно не всі вони бігли, а якщо і бігли то не весь час, але тим не менш.

Щодо самого старту то у мене були певні сподівання, але не справдилися вони абсолютно.

Першу милю я почав дуже непогано – за 6:03. Продовжуючи у такому темпі я би подолав усю дистанцію за 18:40 десь, що мене б задовільнило.

Але перша миля закінчилася парою невеличких гірок які так мене прибили що я знизив швидкість ледь не на треть і взагалі боровся з собою щоб не зійти з дистанції.

Після другої милі трошки оговтався і знову набрав темп. І навіть зрадів що нарешті розбігся… аж як метрів за 500 до фінішу мене знову так прибило, що переставляти ноги просто стало важко.

У підсумку 19:35, друге місце у своїй віковій групі (призів не було – це ж благодійний пробіг) і 15 місце в загальному заліку. Дуже розчарувався спочатку, потім попустило :(

Усе це показує, що не дарма я не виходив на старти. Треба щось міняти чи то в розкладі тренувань… Чи може просто відпочити трошки варто.

Олена з бігла неспішно і ні з ким не змагалася. Навіть просто йшла частину дистанції :) А враховуючи те що пробіг проходив навколо озера (частково по дорогах, частково по гравію доріжки парку) їй сподобалися і види. Мені ж не було коли на них дивитися.

Результати – https://results.rmraces.live/Tortoise-Hare-Seattle/events/2019/bear-run-5k/results. Дані з мого годинника: Garmin Connect – https://connect.garmin.com/modern/activity/3731930199, Strava –https://www.strava.com/activities/2437330530.

Aukey KM-G9

Пишу цей пост вдруге бо через якийсь незрозумілий глюк перша версія зникла безслдно :(

Отже механічна клавіатура яка має повну ціну $28, але мені вдалося купити її по акції за$20.

Ця клавіатура має менші розміри через відсутність додаткового цифрового блоку. Я тими клавішами все одно ніколи не користуюся, але знаю що деякі люди без них не можуть нормально працювати. Тож зважте на цей фактор.

Механічні клавіатури це те чим я і надалі буду користуватися що я зрозумів після того як спробував Das Keyboard 4C Ultimate (до речі теж урізану). Єдине що на відміну від дорогих перемикачів Cherry Brown на цій стоять підробки Outemu Blue, проте підробки дуже якісні. Тиск на усі клавіші за моїми відчуттями має бути однаковим. І за рік інтенсивного щоденного використання клавіші не поплили і вони усі досі на дотик відчуваються однаково.

Як і справжні blue на клавіші цієї клавіатури треба натискати з трохи більшим зусиллям і звук який вони видають наче “стріляє”. Звук при цьому доволі приємний як для такої не дорогої клавіатури, але дуже гучний. Тому також враховуйте що для нічного часу, чи тихих приміщень ця клавіатура – не найкращий варіант.

І третя річ яку треба знати – ця клавіатура провідна (USB), що добре для ігрових клавіатур, але може бути мінусом для тих хто надає перевагу безпровідним рішенням.

Кому така клавіатура підійде? По-перше, тим хто хоче спробуват механічну клавіатуру, але не готовий викласти більше сотні (а іноді і кілька сотень) доларів поки що. І, друге, для тих хто хоче робити модифікації і не хоче ризикувати дорогою клавіатурою.

Я і сам поставив дешевий набір кольорових ковпачків ($8) з aliexpress що одразу неймовірно покращило її вид і чим я дуже задоволений.

Враховуючи все вище сказане я цю клавіатуру рекомендую.

На сайті виробника – https://www.aukey.com/products/87-key-mechanical-keyboard-km-g9.

Оцінки:

Triple Frontier (2019)

Фільм починається доволі неспішно – колишні чи то військові, чи взагалі якісь спецназівці збираються до купи як у старі часи щоб в іншій країні собі трошки заробити легких грошей.

Проте фільм поступово розкручується і ось вже герої втягнуті у переслідування, перестрілки і взагалі намагаються вижити в дичини. Команда поступово втрачає учасників, але вперто через усі негаразди йде до фінішу.

Фільм варто дивитися навіть не зважаючи на деякі недоліки (мало суттєві як на мене) та повільний старт. Це приємний бойовичок з дещо непередбачуваними поворотами сюжету. Але в першу чергу – бойовик.

Оцінки:

Love, Death & Robots (2019-…)

Season 1

Чудове анімаційне шоу що своїми короткими епізодами стане доповненням до більш серйозних науково-фантастичних серіалів як Electric Dreams та Black Mirror.

Кожен епізод створено іншою командою, кожен епізод має свій сюжет що розгортається у своєму Всесвіті. І навіть стиль анімації дуже різний. Також тривалість епізодів вар’юється від пари хвилин до чверті години.

Не дивлячись на те що деякі епізоди доволі брутальні та темні в цілому цей сезон відрізняє наявність гумору.

Власне усі епізоди крім одного мають надзвичайно високий рівень який можна порівняти з рівнем найкращих НФ-оповідань.

Дивитися обов’язково усім без винятку – це хоча і наукова фантастика, але через формат і форму подання сприймати повідомлення зможуть і ті кого фантастика не цікавить взагалі.

Оцінки: