Надзвичайно енергійний, але з поміркованою швидкістю індастріал від команди з країни яка найкраще знається на цьому стилі музики.
Звучання вар’юється від майже металевого (але ні в який момент цю музику не можна назвати важкою) до іноді ледь не чистої електронщини. При цьому є присмак якогось навіть готік-року.
Усі пісні на дуже хорошому рівні і відверто прохідних нема як і явних хітів. Чудова музика під яку добре тренуватися чи працювати – ритмічна, енергійна, в міру емоційна. При цьому ніколи не складна ні ритмами, ні мелодіями, ні навіть тембрами. Якраз щоб на фоні її слухати, а концентруватися при цьому на чомусь іншому.
Недоліком я особисто можу назвати те що якщо не змішувати композиції цього альбому з чимось іншим, а просто слухати їх одну за одною то вони вже починають приїдатися десь на половині диску.
Фраза використовується у формі як get так і have: he had his ass handed to him.
Дословно перекладається як “отримати в руки власну дупу”.
Означає ця фраза дві схожі речі і використовується у таких ситуаціях:
В іграх коли когось швидко і жорстоко перемогли.
Коли когось зловили на помилці і вказали на неї одночасно принизивши та поглузувавши з цієї особи.
Фраза походить зі старого виразу у якому замість дупи була голова – get one’s head handed to. І сенс її полягав в тому що хтось програв у битві чи суперечці, йому відтяли голову і (умовно) вручили в руки. Десь у 60-х роках 20-го сторіччя замість голови у виразі з’явилася дупа щоб підкреслити насмішку і глузування і прибрати вже недоречну загрозу життю.
Вираз можна почути чи використати навіть у роботі. Коли хтось робить якусь недоречну єрунду, або говорить про результати яких насправді немає можна питання вивести цю особу на те щоб показати що роботу не зроблено насправді і усі виправдання вигадані. І тоді ті хто присутні при цьому можуть сказати що та людина got his ass handed to him.
Непогана пост-апокаліптична і не надто депресивна фантастика.
Сюжет обертається навколо того що люди таки спромоглися вбити Землю отруївши повітря, воду і землю і вбивши більшість живого. Через це люди і мусили покинути планету і усе людство перебралося на космічні транспорти що повезуть втікачів на Іо.
А у фільмі нам показують людей які залишилися на Землі. Хтось через те що працює над цікавими для нього дослідженнями, а хтось і з релігійних причин.
І ось на станцію високо у горах де ще можна дихати не отруєним повітрям до дівчини що живе сама прибуває втікач який переконує її вирушити у подорож до останнього ліфта у космос…
Фільм має одночасно не надто щасливий фінал для дійових осіб, але в той же час доволі оптимістичний для живого на Землі.
У фільмі хороша атмосфера, не картонні герої і навіть науково-фантастична складова не надто притягнута за вуха. Хоча фільм однозначно більше філософський ніж науковий.
Мені сподобалося. Хоча як бачите ні глядачі ні критики зі мною не згодні.
Портативний твердотільний зовнішній жорсткий диск з підключенням по USB.
Характеристики:
Ціна: свого часу (трохи більше року тому) я купив його зі скидкою за $170 (навіть не пам’ятаю яка була повна ціна), на сьогодні повна ціна складає $120, а диск часто трапляється мені на розпродажах за $100.
Швидкість читання-запису – 540 Mb/s.
Металевий корпус.
Підключення по USB 3.1 через роз’єм Type C.
В комплекті йдуть 2 кабелі.
Вага – 45 грамів (1.6 унції).
Розміри: 5.8 x 1 x 7.6 см (2.3 x 0.4 x 3 дюйми).
Не вимагає спеціальних драйверів для свіжих версій Windows, Mac OS та Android.
Я абсолютно усім задоволений і не маю нарікань взагалі. Диск крихітний і невагомий, я ще й до нього купив захисний чохол ($7) на випадок якщо захочу його в подорож взяти.
Використовую його для збереження своєї музики та світлин.
Підключення дуже просте – кабель у комп’ютер та інший кінець в сам диск і все, у вас новий диск в системі. Принаймні у Windows все так просто.
Швидкість роботи для музики мене задовольняє.
До того ж він ще й дуже симпатично виглядає. Коротше якщо шукаєте не дорогий і маленький зовнішній диск з яким можна подорожувати то зверніть увагу на цей продукт.
Попередній фільм про людину-мураху виявися доволі непоганим – у ньому хоча і була простенька історія, але було більше невибагливого проємного гумору. І тому це був ледь не єдиний фільм про супер-героїв який я свого часу похвалив (іншим був Deadpool). Через це я і подивився продовження не зважаючи на свою любов до подібних фільмів.
І у цього фільму теж є чим розважити. Сюжет тут став важчим, якісь абсолютно недоцільні спроби зробити якусь драму, якогось злого-презлого злодія додали… Але головне що фільм залишився легенькою і простенькою відносно дитячою комедією і дозволяє приємно вбити певний час. І навіть особливо поганого нічого сказати не можна.
Усе в фільмі веселе, яскраве, зі спец-ефектами та великою кількістю жартів. Можна дивитися.
Свого часу першу модель цих кросівок (Brooks Launch) я вважав (і досі вважаю) найкращими кросівками для непрофесійних марафонців. На жаль ту модель було дуже давно знято з виробництва. Через постійні прохання покупців модель таки повернули через деякий час, але то вже були зовсім інші кросівки.
Стосовно цих кросівок – вони мені подобаються. Головна їх характеристика – вони прості.
Тобто до них не треба звикати, у них нема нічого незвичного і ведуть вони себе саме як очікуєш від усереднених “непоганих” кросівок.
Підошва має якраз той самий усереднений підйом та м’якість. При цьому кросівки не настільки м’які що у них не можна прискоритися.
Комфортний м’який верх може стати проблемою у жарку погоду.
Кросівки добре показують себе як на асфальті так і на гравієвих доріжках. Так само добре себе ведуть на грунті. Хоча звісно трейловими їх ніяк назвати не можна і я не раджу бігати в них в лісі, по пустелях, камінню чи снігу.
І власне ось ця повна очікуваність відчуттів яка і справджується є головною рисою цих кросівок. Вони підійдуть тим хто шукає прості і легкі кросівки для довгого повільного бігу, іноді з прискореннями, але при цьому не хоче ризикувати з мінімізованими характеристиками.
Отже кросівки довелося нарешті викинути. При цьому верх виглядає і досі як новий, підошва ледь трохи стерлася на центрі передньої частини стопи і трохи більше на зовнішній стороні п’яти. Мені здається ще кілометрів 100, або і більше можна було б вибігати.
Проблема ж вилізла у п’ятці – пластикова чашка як оточує п’ятку на одному кросівку якимось чином змістилася вбік, вилізла з оточуючої м’якої прокладки і врізається в стопу прямо під кісткою щиколотки.
Виробник говорить по 640 км після яких треба кросівки викидати. У мене майже так і вийшло.
Хороша бойова фантастика і практично кібер-панк коли цього ніхто не очікував.
Головний герой після трагічних подій через які він втратив рухомість вирішує спробувати експерементальну технологію. Технологія ця полягає в тому що йому вживляють чіп через який він вчиться заново контролювати своє тіло. До того ж нове надбання суттєво збільшує його можливості і герой починає самостійне розслідування.
Але цей фільм більше ніж надбання головним героєм супер-можливостей. Фільм йде далі і під сам кінець зводиться до доволі нерадісного та дуже філософського фіналу.
Таким чином в фільмі є хороший сюжет, як мінімум один персонаж якому співчуваєш, і навіть нетривіальні думки та ідеї. Варто дивитися.
У книзі люди мають справу зі станцією в космосі на яку наче чи то заселилися, чи то напали якісь іншопланетні чудовиська. І ось земляни збирають дивну команду яку відправляють розібратися що там до чого…
Книга дуже дивно розвивається і її не легко читати аж поки не почнеш розуміти що це насправді гірка сатирична пародія на інші книги у подібному жанрі. Проблема лише в тому що для пародії книга занадто велика за обсягом, а ще гірше – є два продовження (які я скоріше за все читати не буду).
І хоча у книзі є цікаві моменти в цілому для мене виглядає дивно що такий хороший автор (він, наприклад, написав чудову “Чуму пітонів“) присвятив стільки часу і зусиль цій серії.
Коли серйозна наукова чи якісна пригодницька фантастика переривається ідіотськими вчинаками дійових осіб чи якимось неймовірним збігом обставин мені таке читати важко.
До того ж герої тут надзвичайно стереотипні що робить гумор книги дещо одноманітним.
Що добре в цій книзі так це уява автора і те як якісно написано текст.
Вираз bless your/his/her heart, або God bless your/his/her heart дослівно перекладається як “благослови Бог твоє серце”, але означає далеко не те що кажуть ці слова.
Вираз цей є типовим для півдня США (наприклад для Техасу) і може бути не відомий навіть американцям які виросли в інших штатах.
Вираз цей є надзвичайно негативним і використовується для того щоб у чемній манері сказати щось дуже погане про когось, або про якісь зробленої роботи. Також іноді цю фразу буде правильно перекласти як “ти/він/вона – ідіот”.
Чому такий дивний переклад? Зараз це вже сталий вираз, але колись давно фраза була б сказана у реченні типу “ти дурний і ніяк цьому зарадити не можеш, то нехай хоч твоє серце буде благословенне”. Або як варіант “Боже благослови твоє серце, бо голові вже ніяк не допоможеш”.
