Сніг в Сіетлі…

…та околицях.

Коли ми лише приїхали в США на початку зими 2008-го року ми застали сніжну зиму. І хоча сніг тоді протримався не довго, мабуть не довше тижня ми встигли і погуляти по ньому, і поїздити машиною, і подивуватися які порожні дороги і як усі заклади закриті.

У наступні зими снігу або не було взагалі і йшов суцільний дощ, або він випадав раз на 2-3 роки, тримався день-два і цього вистачало щоб паралізувати весь рух, щоб з’явилися покинуті машини на дорогах і щоб не працювали офіси, школи та магазини.

І от вдруге за 10 років у нас не лише випав сніг, але це ще був і доволі хороший сніг. До того ж він пролежав кілька днів, а потім насипало ще… У підсумку майже півтори тижні ми прожили зі снігом.

Сніг цей, хоча його і було не надзвичайно багато, фактично припинив функціонування майже усіх служб і сервісів. Не лише люди перестали ходити на роботу, школи закрилися як і магазини та спортклуби. Ще і вивезення сміття, доставка пошти та громадський транспорт теж фактично припинили своє існування на час коли лежав сніг.

І хоча можна було на нашій повнопривідній машині їздити, проте особливого сенсу у цьому не було – просто не було куди їздити. А судячи з сусідів у яких і досі деякі машини під снігом деякі люди не виходили з дому більше тижня.

Прогнозовані снігопади спричинили паніку і створили черги в продуктових магазинах. І це ледь не єдина нагода побачити в США порожні полиці магазинів.

У нас навіть десь на пів-дня вимкнулася електрика, у хаті відчутно похолодало (бували морози аж до -6 С), пропав навіть мобільний зв’язок. Ми рятувалися каміном який у нас газовий та варили на газовій похідній плитці Jetboil чаї та навіть супи. Романтика прямо :)

Ну а зараз останні пару днів температура гуляє навколо 0 по Цельсію і сніг потроху тане, дороги переважно розчищені і все повертається до норми. Чекає ще снігу через 10 років…

Satan – 2018 – Cruel Magic

Перше чим мене зацікавив цей альбом (бо про таку команду я ніколи раніше не чув) це те що деякі оглядачі зі світу важкої музики назвали його найкращим релізом 2018-го року у жанрі power metal. І не дивлячись на те що павер я майже ніколи і не слухаю з таким відгуком альбом пропустити не можна…

Ну і власне про музику тепер. З самого початку, з самої першої композиції я прямо таки в захваті від музики. Але весь захват зникає як тільки починається вокал. Мені дуже не подобається, і навіть в чомусь дратує такий тембр голосу з такою манерою співу. Причому вокал заважає настільки що я прямо не чую музики за ним :(

Усі композиції на альбомі біль-менш однакові за темпом і звучанням взагалі. Це доволі повільні, але чіткі рифи, старанно виміряні соло-партії вбудовані в композиції. І головне що все це звучить дуже енергійно і свіжо. Будь-яка швидкість, важкість чи агресивність в піснях відсутні, але і не виникає бажання сказати що їх не вистачає.

Коротше якби більш підходящий особисто для мене вокал то я би оцінив цей альбом набагато вище.

Оцінки:

Role Models (2008)

Доволі поганенька комедія про яку я тим не менш вирішив згадати просто через те що ній є дуже хороші моменти. Саме комедійні хороші моменти. Ось саме так і розвивається фільм – такі собі жарти, якось так все тягнеться, а потім несподівано якась невеличка кількість класного гумору, і знову все якось так… До того ж фільм під кінець навіть покращується, хороший фінал у історії і навіть з’являється якась мораль.

А якщо зовсім коротко розповісти про сюжет то це історія про двох дорослих балбесів яким у якості виправних робіт призначили опікуватися проблемними дітьми. Ну і вони в міру сил і бажання цим і займаються. І власне переважна більшість комічних ситуацій та жартів саме навколо сюжету і побудовано.

Оцінки:

[english] the worm turns

Вираз the worm turns який можна дослівно перекласти як “черв’як перевертається” означає зміну ситуації на протилежну: переслідувач полює за мисливцем, жертва стає нападником, підлеглий керує начальником, підсудний судить суддю, …

Тобто це вираз для тих ситуацій коли хтось пригнічений (одна людина чи група) через зміну обставин перестає бути жертвою і отримує силу та можливість пригнічувати того чиєю жертвою він був.

Як варіант – у спокійної, доброї та боязливої людини уривається терпець, вона “ламається” і стає агресивною та злою.

В письменних джерелах вираз зутрічається аж з XV сторіччя у вигляді “якщо довго дратувати черв’яка то навіть він нападе”.

Вираз у словниках:

Le jeu / Nothing to Hide (2018)

Фільм приємно вразив – комедійна драма (чи драматична комедія) про групу друзів які зібралися на вечірку і вирішили пограти в гру приймаючі усі дзвінки і повідомлення на телефони так що усі інші їх бачать і чують.

І несподівано з’ясовується що у кожного з них є не лише таємниці, але і доволі погані вчинки як у минулому так і поточному часі.

Комедійність досягається переважно тим що герої опиняються в незручних ситуаціях і дуже незграбно намагаються знайти з них вихід.

Усі дії відбуваються по суті в одній квартирі на протязі усього фільму – столова, кухня та балкон. Але фільм при цьому є дуже динамічним через діалоги та героїв за яких прямо сильно переймаєшся.

Раджу як хороший фільм який не варто пропускати. Французький кінематограф не лише живий, але ще й досі показує клас!

Оцінки:

Zwift – віртуальні вело-поїздки

Це неминуче мало статися і хтось мав це зробити. Ми (суспільство розвинених країн в цілому) маємо вже всі необхідні технології, питання лише було в тому щоб правильно скласти все до купи.

Що таке Zwift? Це платформа для відтуальних вело-поїздок, тренувань та змагань. Працює все просто і очикувано:

  • Створюєте обліковий запис на https://zwift.com/, додаєте метод оплати. Придбайте розумний велотренажер.
  • Бажано – датчики пульсу, каденсу та швидкості.
  • Встановість на лептом/планшет додаток Zwift.
  • Коли готові запускаєте додаток, вибираєте маршрут або тренування і поїхали.
  • Дуже бажано – вентилятор(и) щоб не перегріватися, рушники щоб не текти літрами поту на килим чи підлогу.
  • Рекомендовано – великий телевізор і гучну аудіо-систему щоб або заглушати шум тренажеру або дивится на дорогу на цьому великому ТВ.

Так, сервіс цей платний і місячна оплата на момент написання складає $15. Проте обліковий запис можна деактивувати (що ми і робимо у весняно-літньо-осінній період) і платити лише за ті місяці коли ви дійсно ним користуєтеся.

Що стосується розумного вело-тренажеру то ціна його складатиме від кількох сотень до кількох тисяч доларів. Я особисто користуюся Wahoo Fitness KICKR SNAP в який монтую свій Cervelo R3 або Felt B16. Мені усього лише треба закріпити заднє колесо в тренажері, додати супротиву до заднього колеса і готово. Проте є тренажери вже з касетою (тобто треба знімати заднє колесо), або прямо з “вбудованим” велосипедом.

Різниця в класі та відповідно ціні тренажерів полягає в точності вимірювання показників (сила, швидкість, тощо) і навіть вміють імітувати гірки піднімаючи/опускаючи переднє колесо.

З іншого боку з дешевшим тренажером ви використовуєте той самий велосипед на якому їздите та змагаєтеся – сідло, педалі, руль, усі пропорції.

Але тренажери в які монтується велосипед треба час від часу калібрувати (за допомогою спеціальної програми від виробника на смартфоні, наприклад), в той час як тренажери що вже мають в собі більше механізмів калібровки не вимагають.

І головне що “розумність” тренажеру полягає в тому що він додає чи зменшує супротив таким чином що імітується поїздка на реальній місцевості.

Також треба сказати що крім просто поїздок (Лондоном, наприклад) та тренувань (запрограмовані інтервали з відповідним зусиллям) можна ще приймати участь у масових заїздах та навіть змаганнях.

Що стосується кількості користувачів то тут вони з усього світу і присутні цілодобово. Найменша кількість людей на маршруті що я бачив це 1500 людей, як правило їх понад 3 тисячі.

Також кілька місяців тому Zwift додали опцію для бігунів і тепер з розумним біговим тренажером (біговорю доріжкою) тими самими маршрутами можна ще й бігати.

Ну і до того ж можна підключити zwift до strava і ваші активності як віртуальні вело-поїздки так само будуть додаватися до статистики.

Я особисто тримаю перед собой zwift на лептопі щоб дивитися на рел’єф попереду і бути готовим до гірок, і також щоб дивитися на свої показники. А на телевізорі вмикаю щось таке що не зовсім погане, але вже просиділо в моїй черзі “треба обов’язково колись подивитися” достатньо довго щоб зрозуміти що дивитися його я скоріше за все не буду :)

Dog Eat Dog (2016)

Хоча фільм має доволі погані оцінки він не є насправді таким вже і поганим. Це доволі типова кримінальна історія в якій неприємні злочинці викрадають дитину злочинного авторитета. Але звісно у них все йде не так як планувалося і закінчується вже дуже погано.

Що у фільмі хорошого це актори які добре грають, персонажі які хоча і викликають відразу проте зовсім не пласкі, історія з гострими моментами… Фільм можна сміливо рекомендувати тим хто любить кримінальні драми.

Але погоджуся – фільм дуже прохідний.

Оцінки:

Neal Stephenson, Nicole Galland. The Rise and Fall of D.O.D.O. / Ніл Стівенсон, Ніколь Галланд. Зліт та падіння Д.О.Д.О. (2017)

Те що вийшло у співавторстві двох хороших письменників (з яких особисто для мене Ніл Стівенстон є набагато більшою величиною) вийшла книга яка має те чим сильні автори.

Від Ніла Стівенсона ми маємо постійні екскурси в історичні деталі та не надто відомі факти і хороший гумор на протязі усієї серії. Від Ніколь – жіночий погляд на події що відбуваються у книзі та містику.

Якщо говорити про сюжет то це історія про те як урядова організація намагається відродити у світі магію (для чого задіює останні досягнення у фізиці), а потім магією і користується для подорожей у часі.

Вербуючи все більше відьом у різні періоди часу герої неминуче опиняються у складних ситуація з яких виплутуються з великими складнощами.

Як не дивно в книзі найцікавішим є навіть не застосування магії, а те як розбудовується сучасна бюрократична організація для її використання.

Книгу легко читати, вона затягує і розважає. Але в той же час її обсяг дуже великий і за один вечір подужати її не вдасться.

І хоча усю цю магію та відьом я не надто люблю ця книга є без сумнівів найкращому в цьому жанрі з того що я будь-коли читав.

Оцінки:

Tiempo Compartido / Time Share (2018)

Занадто високо оцінений містичний і сюреалістичний фільм який здається відверто списано зі справді хорошого і незвичного The Lobster.

В готелі за спеціальною програмою (прослухайте наші кількагодинні курси і отримайте кімнату зі знижкою) через плутанину селять дві родини одразу в один номер. Але комедійність чи драматичність сюжету не пов’язана з тим що вони мають ділити житло.

Голова однієї родини намагається дошукатися що ж насправді відбувається і бачить все більше і більше дивних речей. І так до самого кінця фільму – дивні речі лише накопичуються і ніяк не пояснюються. Більше того – ні сам фінал, ні герої нічого не досягають і не дають нічого зрозуміти.

Можливо я просто не побачив того що у фільмі бачать ті хто високо його оцінили, але як на мене це просто спроба створити щось дивне і незвичне щоб якось саме собою вийшло мистецтво. Ніякої ні ідеї ні художності у фільмі нема. Головна і єдина художня вартість це місцями приємна та яскрава картинка.

Оцінки: