2018/10/14 – MFG Cyclocross Manguson Park

 

Цього разу старт проходив по трасі на якій я вже змагався (2017-10-15 Magnuson Park MFG Cyclocross) хоча на ній і було кілька змін.

 

Особливо розписувати нема чого, дивіться світлини.

 

Олена цього разу тричі впала і добре пошкарябала ноги та розбила до крові коліно, але наче все обійшлося пошкодженнями шкіри і все.

 

Коли вона перший раз впала (поворот з трави через яму засипану галькою) то натовп навколо стурбовано замовк. Там вже були падіння і деяких доводилося забирати з траси бо настільки сильно забивалися. Але Олена встала і застрибнула на велосипед і весь натовп вибухнув радісними криками. Вітали її так наче вона гонку виграла :)

 

Саме падіння я не бачив бо стояв за рогом щоб зловити її в кадр як вони буде з повороту виходити, але і саме падіння і вітання чув дуже добре.

 

Інша маленька неприємність у тому що мої результати десь загубилися і їх нема в протоколі (досі переписуюся з організаторами), але судячи за даними з комп’ютера (Garmin Connect – https://connect.garmin.com/modern/activity/3089926705, Strava – https://www.strava.com/activities/1905325987) я мав би бути 37-м у 4-й категорії. Так, на цьому старті було більше сильних учасників і тому я фінішував лише всередині групи (https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=156169&did=173035&cid=880767).

 

Результат Олени – 16-та з 33 (https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=156177&did=173045&cid=880833).

 

І як завжди світлини ось тут – https://www.amazon.com/clouddrive/share/Y5NFPd0awcs3JcmnMn4foCg1AvrJJbtjTu3JsZ97v7u.

The King’s Speech (2010)

 

Фільм про який мені дуже давно і багато хто говорили що він хороший, іноді навіть геніальний і взагалі ледь не найкращий фільм взагалі.

Подивився його і можу сказати що фільм дійсно класний, але для мене особисто він просто класний, без будь-яких інших епітетів. Але якщо ви цей фільм раптом ще не бачили то приєднаюся до тих хто його радить і вихваляє.

Фільм показує нам історію короля Георга VI, а саме ті моменти у його житті коли він боровся і переміг за допомогою спеціаліста своє заїкання. Цікава як сама історія так і життя та події що показані. І до того ж тут є класна акторська гра, красива картинка та дивна дружба між дуже різними людьми.

Також особливо цікаво дивитися на події які відбуваються після того як подивився про те саме більш детально та з іншого кута в серіалі The Crown який я раджу навіть більше за цей фільм. Про відречення брата Георга та що до цього спричинило там розказано з більшими подробицями.

Цей фільм з тих які лишають по собі дуже приємні емоції і лише за це йому хочеться накинути балів.

Оцінки:

 

Epic Bar

 

Ось ці “батончики” які я пишу в лапках тому що їх зроблено з м’яса є однією з моїх улюблених страв у походах та подорожах.

Виробник пропонує вибір з м’яса бізона, курки, оленя, корови, індички, ягняти, лосося та дикої свині. Дивіться самі на сайті виробника – https://epicbar.com/.

 

Батончики смачні і дуже поживні, хоча треба зазначити що кожне з них не просто м’ясо, а має якість (іноді дивні) доповнення типу грецьких горіхів, яблука чи якихось ягід. Додатковий присмак робить батончики лише “цікавішими” і мені додавання усі подобаються.

Також варто зауважити що вам скоріше за все усі смаки не сподобаються і треба вибрати те що саме вам буде найбільше до смаку. Мені, наприклад, дуже подобається індичка яка подобається мало кому ще. А от яловичина так та подобається майже усім.

 

Батончики добре запаковано і вони добре зберігаються навіть не у холодильнику. Тому їх можна сміливо брати в походи та подорожі і не боятися що вони зіпсуються.

Що стосується поживності то одного такого буде не достатньо як заміни обіду, але як хороший перекус, та якщо ще додати якогось сиру чи овочів так якраз те що треба.

 

Також виробник пропонує менші версії цих виробів, джеркі, бульйони, шкіра і таке інше – https://epicbar.com/products. Але я особисто пробував лише батончики і пишу зараз лише про них.

Що стосується ціни то вони у нас зараз продаються майже в кожному пристойному магазині і коштують в районі $3 за штуку що доволі дорого. Тому я купую їх по кілька коробок за раз на різних розпродажах і виходять вони мені вдвічі (і більше) дешевше.

 

Що стосується дієтичних деталей типу скільки чого в кожному з видів то це можна знайти ось тут – https://epicbar.com/bars-overview.

Я лише можу сказати що дуже задоволений і рекомендую цей бренд щосили. Моя оцінка – 10/10.

War Machine (2017)

 

Найбільша проблема цього фільму в тому що він сам не може вирішити чи він драма, чи сатира, чи чорна комедія. При чому всі ці жанри не перемішані, а подані блоками. Ось наче перед нами розвиваються військові дії, аж раптом починається сатирична секція яка через 15 хвилин перетворюється ледь не на комедію з гегами і так далі по колу.

Група військових намагається розв’язати певну ситуацію в Афганістані і для цього користується як воєнними так і чисто маркетинговими методами. Вони домовляються, викручуються, впливають та іншими способами намагаються розв’язати проблеми що виникають перед ними.

Фільм цікаво дивитися, у нього цікавий сюжет і хороші актори. Приємна картинка, переживаєш за героїв, тобто усе що треба щоб дивитися з інтересом та переживати емоції.

А по закінченню думаєш – що це я щойно подивився і який у всьому цьому був сенс? Ну як мінімум фільм дуже добре зроблено – з якістю і картинки і подачі тут все добре.

Оцінки:

 

 

Anker Soundcore Liberty

Призначення та характеристики

Істинно безпровідні навушники захищені від бризок, поту та пилу, тобто призначені в тому числі для спорту.

Цікаво те що Anker продає ці навушники під брендом Soundcore і навіть на сайті Anker ви не знайдете згадки про цю модель.

Характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $80, але от прямо зараз коли я це пишу на Amazon є скидка аж до $50.
  • Навушники не мають проводу.
  • В комплекті йдуть насадки у вухо чотирьох розмірів (XS, S, M, L) та крильця теж чотирьох розмірів.
  • Протокол підключення – Bluetooth 5.0.
  • Вбудований мікрофон.
  • Захист – IPX5. Тобто навушники не бояться ні сильного дощу, ні поту.
  • Заряду має вистачати на 3.5 години. Можу підтвердити що 2 години навушники тримають без проблем, довше їх за один раз не використовував.
  • Жорстикий чохол одночасно є і зарядною станцією і забезпечує ще 3-4 повних зарядів (9 годин). Сам чохол має індикатори рівню заряду і роз’єм micro-USB.
  • На сайті виробника – https://www.soundcore.com/products/variant/liberty-lite/A3901011.

 

Враження від використання

Комфорт. Навушники добре сидять, їх легко вставляти і вони потім не рухаються взагалі навіть коли я бігаю в них. З часом вони можуть трошки почати дратувати, але ніяких болісних відчуттів у вухах не виникає і я кілька разів провів у них 2 години без проблем.

Самі по собі вони добре ізолюють зовнішні шуми, хоча і не повіністю.

Якість звуку дуже хороша як для навушників за таку ціну. Звук чіткий і розбірливий і мабуть єдине місце до помінто проблему одразу це бас – він тут розмазаний і не виразний. Але звучать вони хоча і не так добре як дорожчі в кілька разів Samsung Gear IconX 2018 чи JayBird BlueBuds X Sport, проте і не так погано як Creative Outlier Sports за приблизно ту ж саму ціну. Я навіть скажу що якщо у вас обмеження в бюджеті, але вам дуже хочеться спробувати чи просто використовувати істинно безпровідні навушники то ось ця модель буде найкращим вибором на сьогодні.

Такж треба сказати що є така проблема як “гупання” яке віддається у вухах коли бігаєш (при ходьбі такого нема) в цих навушниках. Через те що вони сидять у вухах і мають велику площу дотикання кожен удар ногою по землі віддається наче не гучний удар в барабан. З часом до цього звикаєш, але одразу дуже помітно. Повторюся що це гупання не надто гучне, а якщо у вас хороша техніка бігу то може бути і відсутня взагалі.

Управління навушниками на жаль не дуже зручне. Перше це те що гучністю керувати за допомогою самих навушників не можна взагалі. Кожен навушник має кнопку що займає усю бокову поверхню і натисканням на неї здійснюється операції програвання/пауза та приймаються дзвінки. Є ще подвійні натискання наче, довгі натискання, але я нічим з цього не користуюсь. Головна причина – з кожним натисканням кнопки навушник залазить глибше у вухо і це не надто приємно. Ну і плюс запам’ятовувати ці комбінацію не хочу.

 

Щоб розв’язати пробелему керування гучністю я купив собі Scosche TapStick, про нього буде окремий огляд.

Приєднання здійснюється доволі просто і навушки автоматично приєднуються до смартфону, лише це може зайняти на кілька секунд довше ніж у дорожчих моделей. Але ніяких проблем у мене не виникало. Якість з’єднання доволі хороша і “розриви” у музиці трапляються дуже не часто. Приблизо раз на 100 пісень, а то і рідше.

Якість дзвінків при цьому дуже погана. По-перше, поганий і шумний звук, а, по-друге, мікрофон теж передає слабкий і шумний голос. Іноді буває так погано що простіше відключити навушники і просто поговорити у телефон щоб не орати все по кілька разів.

Розміри самих навушників доволі адекватні, з вух далеко вони не стирчать. Розмір чохла міг би бути меншим трохи, але його розміри теж для мене не були проблемою ніколи і в кишени шортів чи штанів чохол поміщується нормально. От тільки у нагрудну кишеню рубашки чи кофти помістити чохоло навряд чи вийде, ну або виглядати це буде дуже дивно.

Моє найбільше нарікання крім відсутності управління гучністю в тому що нема “пінних” насадок Comply Foam на ці навушники мого розміру. Є насадки розміру M, але мені вони замалі.

Висновок. У підсумку маємо майже ідеальний компроміс ціни-якості і хороший вибір для транспорту та спорту.

Оцінки:

Burying the Ex (2015)

 

Фільм починається доволі бадьоро – головний герой намагається позбутися своєї дівчини, а натомість вона помирає і у вигляді зомбі повертається до нього. Ну і тепере він з новою дівчиною має боротися з колишньою.

Звучіть як хороша суміш комедії і жахів і насправді так і є, але лише першу не надто довгу частину фільму. Доволі швидко історія примудряється стати нудною і не смішною, навіть якихось особливих гегів не змогли витиснути.

На один раз, та й то заснути можна. І не смішся, і не лякаєшся, і героям не співчуваєш взагалі…

Оцінки:

 

 

Megaherz – 2018 – Komet

 

Нажаль після цікавого та енергійного альбому 2014-го року цей реліз виглядає дуже посередньо. Тут у нас такий в міру енергійний і геть не агресивний індустріальний/танцювальний метал.

Усі пісні хоч і жвавенькі але беззубі і що називається не качають. Таку музику добре слухати на фоні коли тренуєшся, наприклад. Вона і ритмічна, і швиденька, і не грузить. Але от так щоб саме слухати і отримувати задоволення – ні, такого нема.

Оцінки:

  • Моя оцінка – 5/10.

 

Absolutely Anything (2017)

 

Ця комедія якщо чесно є трошки переробленим і в чомусь навіть спрощеним варіантом “Брюса Всемогутнього”. Тобто у нас тут є головний герой який зненацька отримує змогу творити все що йому заманеться і починає цією можливістю користуватися.

Але сам герой такий собі романтичний невдаха якому б глядач мав співчувати, а насправді усе що ми бачемо просто розвивається дуже повільно через його нерішучисть.

І в принципі фільм доволі приємний і нічого в ньому не викликає негативних відчуттів, та і не нудний він. Проте не зважаючи навіть на кілька хороших жартів в цілому про фільм нема чого згадати взагалі.

У фільм навіть намагалися впихнути якусь філософію та ледь не фантастику, але вийшло не дуже.

Мабуть це ідеальний фільм для подорожей коли треба себе чимось зайняти, але багато зусиль та уваги приділяти дійству не хочеться.

Оцінки:

 

Jesse Bullington. The Sad Tale of the Brothers Grossbart / Джессі Буллінгтон. Сумна історія братів Гроссбарт (2009)

 

По суті це казка з елементами жахів, але все ж таки казка.

Ця книга є історією двох братів-відморозків що за часи Середньовіччя мандрують з Німеччини в Єгипет з метою пошуку скарбів у могилах.

По дорозі вони зустрічають всяке страхолюддя типу відьом, вовкулаків та ще не пойми чого. І все це вони вбивають та знищують разом з людьми які іноді потрапляють під їх гарячу руку.

Історія обростає деталями, другорядними персонажами та їх історіями і дуже скоро перетворюється на доволі масштабне дійство.

Пригоди тут трохи нагадують те що можна знайти в книгах Барочного Циклу. І в цілому книга дуже жвава, місцями напружена, іноді трошки смішна чорним гумором. І хоча я подібне не читаю як правило у данному випадку дочитав із задоволенням.

Оцінки: