Перший раз у Сан Дієго

За всі 10 років що ми в США нарешті спроміглися відвідати це велике місто на самому кордоні з Мексикою.

 

Була і нагода – наші знайомі друзі живуть там вже деякий час, а ми не бачилися дуже давно. Але оскільки вони свідомо в інтернеті не світяться то про них ми згадувати не будемо і їхні фото теж показувати не будемо.

 

Були ми там у лютому, але як видно на фото було в Сан Дієго в цей час доволі тепло. Якби не сильний і холодний вітер що час від часу примушував одягати куртки то в одних шортах і футболці там саме те що треба.

 

І хоча місто сильно на півдні та ще і на березі океану рятує його від шаленої спеки холодна течія що підходить близько до берегу.

Взагалі дорогі райони та містечка що складають місто знаходяться на пагорбах близько до океану – тут і берег, і рослинність, і не так спекотно. А якісь 10 км вглиб континенту і вже все навколо плавиться без прохолодного вітру.

 

Біля міста розташовано велику військово-морську базу, можна навіть спостерігати гігантські кораблі у заливі.

 

Є тут і маяк у місці в якому вперше на цьому березі висадилися іспанці. Є і купа інших історичних та усяких різних музеїв та місць.

А в сам маяк можна зайти і подивитися на побут людей ще якісь 100 років тому.

 

Звісно є і пляжі як у самому місті так і у містечках навколо. Не знаю як там літом, але зимою купатися в океані було б дуже холодно. Тому ми в воду і не лізли.

 

Одне з найвідоміших туристичних місць Сан Дієго це парк водяних тварюк SeaWorld. У парк можна йти на цілий день – там крім акваріумів ще проходять шоу з різними тваринами. Лише раджу глянути на розклад виступів зарані і скласти собі програму бо інакше можна усе не встигнути (от ми не встигли усі виступи подивитися).

 

Але тим не менше те що побачили нам сподобалося. Виступи морських котиків, косатки, та і просто акваріуми з рибами, черепахами та іншими гадами цікаві. Не кажучи вже про дельфінів, пінгвінів та інших видр.

 

Власне все що можна сказати про цей парк – як раптом будете в Сан Дієго то завітайте туди :)

 

А ще ми відвідали історичну частину міста в якій зараз розміщено магазинчики і кафешки: вироби зі шкіри, кава, вироби з глини і таке інше.

 

Окремо варто зауважити військовий корабель-музей який почав служити у Другу Світову, а свою останню місію виконав у 1991-му році. З нього злітали винищувачі та бомбардувальники щемити Хусейна.

 

Сам корабель тричі перебудовували і модернізовували, а зараз по ньому бродять натовпи туристів.

Тут можна подивитися в яких умовах (дуже спартанських) живуть моряки, офіцери (трошечки краще), кімнати управління різними загонами, кімнати нарад, командні пункти, …

 

Що ще цікаво так це літаки і гелікоптери різного призначення і різних років виставлені на палубах.

 

І тут же стоять тенти де вже старі пілоти хто насправді служили на цьому кораблі розказують про деталі та складнощі зльоту і посадки та інші технічні моменти. Біля них є великі екрани де все що вони пояснюють можна побачити на документальних кадрах.

 

А ще нам вдалося знайти час і трошки поганяти на рентованих гірських байках у дуже зручному для цього парку біля якого і живуть наші знайомі. Було і де розігнатися, було що подивитися і були складні (як для нас) технічні моменти, але не занадто.

 

Коротше поганяли з задоволенням.

 

На цьому у мене все :)

 

Усі світлини з подорожі тут – https://1drv.ms/f/s!An2jFEIZkBKyk4E1xOCRDzQsLIECKA.

Middle Man (2017)

 

Коли дивишся цей фільм як глядач проходиш кілька стадій. А, це сумна комедія. А, ні, це мабуть драма з елементами комедії. А, ні, це бойовик. А, так це ж чорна комедія! А, ні, це… жахи?

Фільм може і сподобатися, в ньому є що вподобати насправді. Але більша імовірність що він не сподобається. А через те що він дуже нерівний можливо не всі навіть додивляться його до кінця.

Коротше є тут у нас такий нудний бухгалтер який вирішив стати комедійною зіркою і намагається виступати зі своїми не смішними жартами. І все у нього не виходить, і всі з нього знущаються. А потім раптом трапляється вбивство, а потім ще одне. І любовна історія тут є. І дійсно неочікувана розв’язка до якої, повторюся, не всі дійдуть. Якби фільму трошки краще викладену історію то його навіть можна було б рекомендувати.

Оцінки:

 

[english] high and dry

 

Словосполучення яке дослівно можна перекласти як “підвішений і висушений” і має такі значення: безнадійний, покинутий, забутий. Використовується найчастіше у формі leave high and dry (залишити висіти і сохнути) і походить скоріше за все з морської справи де щось виймали з води, підвішували сушити і забували, а воно (те щось) потім безнадійно псувалося.

Ну і також це назва відомої пісні Radiohead.

У словниках:

 

Reservoir Dogs (1992)

 

Цей фільм класика яку і досі приємно дивитися, а пишу я про нього лише тому що у мене досі “рецензії” про нього не було.

Якщо ви раптом жили що називається під каменюкою і фільм цей не бачили… то чому ви досі це читаєте замість дивитися його?!

Дуже вражає як з маленьким бюджетом і мінімумом засобів Тарантіно вдалося зняти фільм від якого відірватися не можна. По суті геніальний The Hateful Eight це нова реінкарнація цього фільму. Жартую звісно, але схожого у них більше ніж того що різниться – камерність сцен, будова сюжету, розкриття героїв через діалоги у кадрі і так далі.

Оцінки:

 

Aubrey Organics Swimmer’s Shampoo, Aubrey Organics Swimmer’s Conditioner

 

Якщо ви плаваєте у басейні хоча б пару разів на тиждень і плавання це триває не менше 30 хвилин кожного разу то вам як мінімум треба користуватися спеціальним шампунем “для плавців”.

Справа в тому що у хлорованій воді і навіть у солоній присутня достатня кількість хімії щоб від регулярного відвідування басейну отримати хімічний опік шкіри голови. Ускладняється  проблема тим що хімічними речовинами з басейну пропитується волосся і коли ви потієте, чи навіть просто у підвищений вологості той хлор знову виділяється і ускладнює ваш опік.

Звичайні шампуні що їх рекламують та ті безіменні що їх надають у спортклубах не вміють ефективно боротися з цією проблемою. От саме тому і існують спеціалізовані шампуні для плавців. Без них рано чи пізно проблеми накопичуються і проявляються у почервонінні, свербінні та інших неприємних проявах.

Саме цей бренд я згадую тому лише що Олена свого часу перепробувала кілька подібних рішень і зупинилася на цьому як ефективному, відносно не дорогому та приємному тактильно і на запах. Тому ним користуюся і я :)

Шампунь доволі рідкий, приємно пахне, але після змивання волосся стає просто неймовірно жорстким на дотик і якщо не користуватися кондиціонером то нічого зробити з ним (волоссям) не вдається. Ціна за 16 рідких унцій (470 мл) складає $15-$20.

Що ж стосується кондиціонеру то можна брати будь-який, але я згадав цей же бренд просто тому що він трошки краще (здається) працює. Тут ціна буде $8 за 11 унцій (320 мл).

Оцінка на Amazon – 3.2/5 (https://www.amazon.com/gp/product/B0009VDBRE).

Altered Carbon (2018-…)

 

Серіал від Netflix за відомою серією книг про Такеши Ковача.

 

Season 1

Сезон повістю повторює першу книгу серії. Навіть більше – тут додано ще передісторію Такеши та його родини. І перші епізоди сезону просто таки неймовірні – вражають не лише спец-ефекти, але і уся атмосфера, настрій світу які нам показують.

З кожним наступним епізодом нам показують все більше того чого у книзі не було і все більше стає помітно що доданий матеріал значно слабший за першоджерело. Не лише кричущі дірки в сюжеті та логіці псують все враження, але і мотивація героїв неправдоподібна, або взагалі випадкова.

От саме через цю невідповідність доданого та оригінального матеріалів я і не ставлю найвищу оцінку:

Також треба зауважити що згодно Netflix у них це серіал для якого показник за яким кількість людей що почали дивитися і кинули не завершивши сезон є найвищою. Це мабуть означає що сюжет занадто складний. І також це означає що продовження під великим питанням на жаль.

 

 

Sid Meier’s Civilization VI (2016)

 

Для тих хто раптом не знає – п’ята Цивілізація це моя і Олени улюблена гра для PC в яку ми награли кілька тисяч годин (Sid Meier’s Civilization V: Brave New World (2013), Civilization V: Gods & Kings (2012) та Sid Meier’s Civilization V (2010)). І тому звісно як тільки нова версія з’явилася у продажу я її одразу і купив і встановив і запустив.

Звичайна для великих ігор ціна (в США) у $60, тут все очікувано. І ціна такою ж і зберігається на момент написання цього посту. А от далі почалося неочікуване.

І почну я з зовнішнього вигляду. Дизайнерам треба було вирішити проблему відображення великої кількості дрібних об’єктів на карті так щоб вони не зливалися одне з одним і відрізнялися. А для цього в тому числі треба використовувати яскраві та контрастні кольори. Зробити яскравіші кольори з тією графікою що була у 5-й версії не вийшло б тому що знову ж таки весь екран було б забито дрібними яскравими плямами. Ну і в результаті нова версія отримала дещо мультиплікаційний стиль. Стиль цей дуже сильно різниться від попередньої версії, але особисто у мене ніяких негативних емоцій не викликає.

Щодо самого ігрового процесу то він став набагато складніший. Найбільше це проявляється в тому що тепер нема ніяких “атоматичних” дій. Розвідка територій, розбудовування міст, управління населенням, розвиток технологій і так далі – усе це треба робити вручну і робити на кожному кроці. Ідея розробників була в тому що як є автоматизовані дії то краще вже їх взагалі з гри прибрати. А усе інше має гравець розбиратися що і як робити і що на що впливає. Тому уся гра забита мікроменеджментом.

І що робить гру складнішою так це те що треба розуміти навіть такі дрібниці яку ділянку землі краще розробляти і для якої цілі і порівнювати її з характеристиками сусідніх ділянок. В результаті за час що я робив більше сотні ходів у 5-й версії встигаю зробити добре якщо десяток у 6-й.

 

Так само ускладнилася політика, але тепер вона ще й важить більше і дуже впливає на гру.

Вести війну стало складніше, а варвари відсилають розвідників яких треба перехоплювати – інакше вони побіжать на свою “базу” і звідти піде невпинний потік нападників.

AI в новій версії кращий і набагато агресивніший  – при найкращій нагоді супротивники складають союз і просто знищують мою цивілізацію за кілька ходів.

Коротше гра складна і я поки що в ній до перемоги не дібрався навіть на відносно легкому рівні складності :( І тому мабуть вона мені в результаті не так подобається як попередня версія яку я розумію доволі добре. Після кожної поразки я роздратовано вимикаю комп’ютер і не запускаю нову Цивілізацію ще 2-3 тижні…

Оцінки:

 

Before I Wake (2018)

 

Один з тих фільмів жахів де з самого початку глядача навантажують містикою і загадковістю. Але потім фільм стає кращим і кращим і хоча так і залишається містичним проте деякі події автори намагаються пояснити більш-менш раціонально.

Отже тут у нас є хлопчик з дитячого будинку який коли спить приносить в реальність різні явища та людей (померлу дитину пари яка його всиновила в цьому випадку). Але згодом також в реальність приходить чудовисько яке знищує людей. І от з’ясовується що завдяки цьому хлопчику вже загинуло багато його прийманих батьків. Ну а головна героїня намагається розв’язати цю загадку і не загинути при цьому.

Повторюся що фільм під кінець кращий ніж на початку, але рекомендувати його можна лише тим хто любить містичні жахи і не надто зважає на дірки в історії та картонних персонажів.

Оцінки:

 

Joe Satriani – 2018 – What Happens Next

Я трошки в шоці. І не тому що альбом якийсь надзвичайно класний, а тому що він надзвичайно невиразний і навіть нудний.

В технічному плані тут усе гаразд – і складно, і швидко, і технічно, і винахідливо… Але відсутнє те що характерним було для усіх попередніх альбомів Сатріані – тут відсутня емоційність. Музика мені здалася просто зведеною до чогось такого що аж ніяк не зачіпає, не привертає ні уваги ні почуттів. І взагалі слухати зосереджено цю музику довше кількох секунд у мене особисто не виходить, хоча уже багаторазово прослухав весь альбом. В голові геть нічого не відклалося.

Та і до того ж усі пісні абсолютно однакові у своїй невиразності. Яке розчарування :(

Оцінки:

  • Metacritic – нема оцінки.
  • Моя оцінка – 3/10.