Призначення та характеристики

Ось ця коробочка містить у собі аудіо-процесор призначений покращувати (у порівнянні з вбудованим аудіо комп’ютера) звук. Підключається така штука за допомогою USB і виглядає як новий SPFID інтерфейс. Коробочка на собі має ручку гучності та вихід на стандартний аудіо-роз’єм куди і підключаються навушники.

Все що знаходиться всередині можна зпаяти самому – набір з усих компонентів продається в інтернеті на кілька доларів дешевше. А ось такі вже зібрані кимось виробі одразу йдуть готовими до використання. Приклад на Amazon – https://www.amazon.com/Breeze-decoder-headphone-amplifier-machine/dp/B075M86G73.

Характеристики:

  • Ціна: від $25 за набор “зроби сам”, від $40 за зібраний пристрій від невідомих китайських контор та від $60 за пристрій від трошки відомих брендів. Начинка повністю ідентична, лише якість пайки та корпусу різниться.
  • Всередині: чіпи ES9023, SA9023 та AD823X2 які разом призвані підсилювати сигнал, усувати поміхи і покращувати звук. Про це нижче…

 

Враження

Головне питання звісно – чи дійсно звук якось різниться і чи варта ця штука хоч чогось?

Люди які розбираються (чи може просто кажуть що розбираються) у звучанні апаратури кажуть що щось подібне є просто необхідним для якісних навушників типу моїх офісних Bose QuietComfort 25. Чи чую я покращення звуку? Мабуть так. Звук НАЧЕБТО розбірливіший і НАЧЕБТО чіткіший. Але я не певен що зможу відрізнити звучання в сліпому тесті коли в лінії є і коли нема цієї коробочки.

От що ви точно помітите так це те що у вас тепер є підсилювач – я ніколи більше 10% гучність тепер не ставлю. І навіть 10% це дуже гучно.

Ну і ще зручно що тепер ручка гучності та аудіо-вихід на столі, а не десь на задній стінці комп’ютера.

Тобто іншими словами – я не знаю чи дійсно ця штука варта того щоб на неї витрачати гроші. Гірше точно не стало, але у відповідності покращення якості звуку я не можу бути певним.

 

Після успіху першого “збірника гімнів” гурт вирішив продовжити в тому ж стилі і ось перед нами продовження попереднього опусу.

Цей альбом є просто зразковим – усі пісні більш-менш однакові що за ритмом так і за настроєм. Як завжди у Destruction пісні швидкі, жорсткі і при цьому ритмічні. Мені усе подобається – така собі позитивна агресія що надихає докладати зусиль. Практично ідеальна музика для тренувань та написання коду.

Взагалі музика ця настільки дотримується меж стилю що її навіть важко якось описати. Можна сказати так: хочете зрозуміти що таке thrash metal німецької школи – слухайте цей альбом.

Оцінки:

 

Книга постійно стрибає від дуже цікавої до нудної і події в ній то геть ніяк не розвивають сюжет, а то починають несамовито нестися…

По суті це драма і психологічна фантастика в якій перед нашими очима людина втрачає розум. А починається все як історія двох телепатів що знайшли одне одного і жили разом як щасливе подружжя. Але через смерть дружини чоловік (головний герой) починає чинити само-деструктивні вчинки, нариватися на проблеми що привертає до нього все більше проблем і все більш дивних та неприємних людей. І закінчується все хоча начебто і добре для нашого героя, але ми розуміємо що скоріше за все він таки остаточно втік від реальності всередину свого мозку.

Оповідання перебивається “уроками” квантової фізики яка здається тут присутня лише щоб виправдати слово “наукова” у назві жанру – інакше це була б на 100% психологічна фантастика.

У підсумку маємо місцями цікаву і динамічну, але переважно тягучу і нуднувату книгу від знаменитого автора який знає як правильно складати слова у хороші тексти.

Оцінки:

 

 

Новий мультсеріал від Netflix про які я вже чув досить багато схвальних і позитивних відгуків. Але мені особисто він не сподобався, навіть більше – мені було неприємно його дивитися.

 

Season 1

 

Серіал розповідає про життя кількох школярів у їх перехідний період та показує у дуже графічно наочній формі усі їх еротичні проблеми та переживання. Мені не було смішно з жартів от взагалі ніяк. Хоча не можна не визнати що серіал доволі розумний і жарти хоч і не смішні, а навіть скоріше бридкі – вони теж розумні. Але ось така якась націленість гумору на дорослу аудиторію мабуть єдине що є позитивного в серіалі.

Більше того – мені не сподобалася сильно манера у якій все намальовано. І взагалі більшість часу, повторюся, було просто бридко.

І хоча за оцінками глядачів і критиків як ви можете бачити нижче це ледь чи не один з найкращих мульт-серіалів усіх часів мені так було не до вподоби що я навіть до кінця сезону не зміг додивитися. Не розумію чим він краще (а як на мене то навіть гірше) за той же Bordertown.

Оцінки: