Bose SoundSport

Призначення і характеристики

Перед нами дротові спортивні навушники від виробника відомого якістю своєї продукції.

  • Ціна: коли я купував їх повна ціна складала 150, зараз же вони коштують 100. До того ж зараз у комплекті ще йде перехідник з 3.5 мм джека на роз’єм Apple.
  • Стійкість до поту та води що необхідно для спортивних навушників.
  • В комплекті йдуть силіконові насадки трьох розмірів (S, M, L) та невеличка сумочка з карабіном.
  • На сайті виробника – https://www.bose.com/en_us/products/headphones/earphones/soundsport-in-ear-headphones-apple-devices.html.

 

Враження від використання

Перше що треба сказати що навушники дуже добре, я би навіть сказав ніжно сидять у вухах. Їх майже не відчутно. Та і вони не вкладаються всередину звукового каналу, а скоріше накладаються на вухо. І крильця на силіконових насадках надійно тримають їх на місці. Хоча з незвички може здатися що вони ось-ось випадуть.

Недоліком же такого підходу є те що не перекриваючі повністю канал навушники пропускають усі зовнішні шуми. Це може бути як добре (чути що навколо відбувається, рух машин та інше), так і погано (музика в спорт-залі чи балачки, чи той же шум заважають слухати музику).

Якщо їх використовувати на велосипеді то самі по собі вони не створюють шуму вітру бо не стирчать з вух як ті ж JayBird Freedom. Але в той же час вітер просто від руху чути бо як я вже сказав навушники не ізолюють зовнішні звуки.

Кнопки управління на дроті (гучність +, – та старт/стоп) не працюють ні з Windows Phone 8/10 пристроями, ні з моїм поточним Motorola Moto G 5 Plus на Android. Ну і звісно це означає що приймати дзвінки (також поруч з кнопками вбудовано мікрофон) можна буде лише на пристроях Apple.

Що стосується якості звуку то як завжди у цього виробника вона дуже висока. Можна сказати що трошки не вистачає басу (і це чути на металі, наприклад), але усе інше дуже чітке і звучить що називається “по багатому”. Але мабуть найкращий термін для звуку буде “чисто”.

Оцінка на Amazon – 3.9/5 (https://www.amazon.com/Bose-SoundSport-Ear-Headphones-Models/dp/B00M7XZPKI/), моя оцінка – 7/10.

A Kind of Murder (2016)

 

Трошечки заплутаний, але від цього лише кращий детектив у якому головний герой не професійно розслідує вбивство і сам опиняється у подібній ситуації.

Цікаво спостерігати як розвиваються події і як герой уникає проблем і знаходить розгадку. До того ж фільм знято так наче він ледь не з 50-х років: поведінка героїв, кольори, уся атмосфера. Просто поринаєш у це фільм.

Можна мабуть сказати що він не надто динамічний, це скоріше детектив дивлячись який треба пробувати розв’язати загадки самому.

І хоча у фільма не високі оцінки мені він сподобався.

Оцінки:

 

2017/09/24 – Мій перший циклокрос: MFG Cyclocross – Moor Cros

Перша спроба зробити циклокрос, перший старт, перші змагання…

На жаль фото і відео що ми знімали вийшли не дуже і там нема чого показувати особливо, тому вставлю чужі фото з цих змагань (але мене на них нема).

Update. Деякі фото знайшлися, усі буду збирати тут – https://1drv.ms/f/s!An2jFEIZkBKykutKrystfkXVurYSAA.

MFG_Moor_Cross_2017-2672

 

Циклокрос це велодисципліна в якій гонки проходять по змішаній трасі з піском, гравієм, грязюкою, травою і навіть сходами іноді. Також в циклокросі дуже багато різких і частих поворотів (повороти на 180 градусів можуть складати половину з них) і велика кількість дуже крутих, але коротких підйомів та спусків поєднаних з тими ж поворотами. Також дистанція включає в себе бар’єри які можна долати лише зіскочивши з велосипеду і перенісши його через перепону. Для циклокросу існують спеціальні велосипеди підсиленої конструкції і спеціальні колеса як, наприклад, мій BMC Crossmachine CXA01.

 

Конкретно на цьому старті дистанція була “дружньою” до початківців – ніякого рідкого бруду, ніякого піску.

MFG_Moor_Cross_2017-2791

 

Треба сказати що від звичайного (шосейного) велосипеду циклокрос дуже відрізняється за відчуттями. По-перше, навіть на прямих ділянках де можна розігнатися дуже сильно трясе через нерівність дороги. По-друге, нема де розслабитися – потрібна постійна концентрація щоб десь не влетіти і не застрягти. Тому уся гонка відчувається як дуже затягнений спринт – постійно напружений і зосереджений на кількох метрах попереду.

 

Також я помітив що серед любителів (навіть початківців) що виходили на старт циклокросу рівень фізичної та функціональної підготовки набагато вищий ніж серед любителів що виходять на старти тріатлонів. З бігом навіть порівнювати не варто. Пов’язано це мабуть з тим що навіть щоб прийшла ідея виступити в циклокросі треба не один рік накатати на велосипеді і набуть хоч якусь форму.

MFG_Moor_Cross_2017-2980

 

Ще одна суттєва відмінність від стартів бігу і триатлонів полягає в тому що у велоспорті навіть серед любителів існують категорії і не можна просто вийти на старт – треба кваліфікуватися у певну категорію і стартувати в ній. Перехід з категорії в категорію здійснюється за результатами виступів. Усього категорій 5: п’ята категорія в якій я виступав це новачки, а перша та друга це вже профі та близькі до них любителі. Крім того категорії діляться за віком на під-групи. І старти відповідно дають ешелонами. У моєму випадку стартували чоловіки четвертої категорії старші за 45 років, потім через хвилину усі чоловіки старші за 65 років, потім усі новачки, потім ще хтось там.

Перше коло це хаос і звалище де учасники заважають одне одному, гальмують (не навмисне) одне одного, мусять зупиняти на крутих підйомах через перекриту дорогу і так далі.

MFG_Moor_Cross_2017-5798

 

У циклокросі важливими крім вміння добре крутити педалі є кілька компонентів. Перше це вміння розподілити зусилля. Усього гонка триває кілька кіл (4-6 як правило для любителів) і вже на другому-третьому колі важко залишатися зосередженим, а далі втома лише накопичується і швидкість падає. Дуже важливо вміти робити повороти і їхати через складні ділянки як ями, пісок, калюжі, інші нерівності дороги. Також важливо вміти швидко застрибувати на велосипед – цього ще треба навчитися мені.

 

Ну і власне сама гонка: старт, понеслися, трусить, руль вириває з рук, поворот, гальмую, прискорююся, поворот, в гору, гальмую, прискорююся, вниз, гальмую, поворот, прискорююся, … і так протягом 40 хвилин.

Вже на другому колі усі хто стартував розтягнулися і стало легше. Когось я обганяв (такого було більше), хтось мене (добре що не надто часто). А потім через 40 хвилин трасу “закривають” і усі хто не встиг вийти на чергове коло йдуть на фініш. Я не встиг і зробив 4 кола (у підсумку був 15-м з 44 новачків), а перші десять встигли зробити 5 кіл. Ось результати – https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=114478&did=125693&cid=648181&groupid=108391.

MFG_Moor_Cross_2017-5860

 

І ось гонка закінчилася, прислухаюся до себе – не до кінця виклався, ноги ще мають якісь сили. Ну що ж, наступного разу буду викладатися сильніше.

Примітки стосовно одягу та обладнання. Шини треба приспускати – Олена казала що було видно як мене кидало вгору-вниз у порівнянні з іншими. Потрібні спеціальні рукавички – дуже сильно трусить і долоні починають боліти дуже швидко. А потім руки втомлюються і є небезпека що руль вирве з рук. Сідло треба трошки опустити.  Я власне зробив це перед стартом, на пів-сантиметра десь і це допопогло. З трохи нижчим сідлом ноги компенсують тряску і легше сідати-вставати на підйомах та спусках. І окуляри – треба щоб сиділи і не совалися, або краще вже взагалі без них. Я свої закріпив під пов’язку, але доводилося час від часу повертати їх на місце коли вони від тряски починали сповзати.

 

І головне – треба навчитися застрибувати на сідло що дозволить економити секунду, а то і більше на кожному бар’єрі.

Взагалі мені дуже сподобалося і я хочу продовжувати стартувати в циклокросі. Тому чекайте ще на подібні звіти :)

Garmin Speed and Cadence Sensor Bundle

 

Характеристики та призначення

Комплект з датчику каденсу (кількості обертів) педалей та датчику швидкості з наступними характеристиками:

  • Ціна: повна ціна складає $70, іноді можна знайти в інтернеті за $60.
  • Вага: 0.5 унції (20 грамів).
  • Живлення від батарейки , по одній батарейці на кожен датчик.
  • На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/146897#box.

 

Враження

У порівнянні з Garmin GSC 10 Speed/Cadence Bike Sensor стало легше встановлювати датчики – ніякого клею, нема магніту який треба було кріпити на спицю. До того ж датчики не мають зчитуватися одним і тим же пристроєм, тобто їх не треба вирівнювати один навпроти іншого.

Захист від води теж доволі хороший – під сильною зливою я їхав більше години і жодних проблем помічено не було.

Стосовно часу роботи від батареї – використовую один з таких наборів вже більше року і поки що не довелося їх міняти. Єдине що на стару модель де був один датчик і два магніти (на спицю та шатун педалі) потрібна була одна батарейка, а тепер їх дві.

Суттєва відмінність в тому що це два (каденс та швидкість), а не один пристрій з точки зору вело-комп’ютера що треба враховувати коли підключаєте датчики.

В цілому дуже хороше оновлення, я усім задоволений.

Оцінка на Amazon – 4.5/5 (https://www.amazon.com/Garmin-Bike-Speed-Sensor-Cadence/dp/B00JM6DKUA), моя оцінка – 10/10.

Brickell Men’s Purifying Charcoal Face Wash

 

У мене не дуже добра шкіра обличчя – з купою дрібних дефектів та запалень. І тому я доволі регулярно користуюся різними “умивачками” що мають чистити пори шкіри. Вони працюють, принаймні я бачу різницю до і після вмивання. Не те щоб вони сильно допомагали, але виглядає лице чистіше.

Так от ось ця штука була тестом відносно дорогої “чистилки” яку я купив почитавши схвальні відгуки в одному спортивному журналі:

 

Треба сказати що продукт працює (було б дивно якби він нічого не робив). Завдяки вугіллю виглядає він доволі гидко – як болотна вода брудно-сірого кольору. Та і пахне не надто приємно.
І головне що ефект не відрізняється від втричі дешевших і не таких наворочених “чистилок”. Хоча може люди з сухою шкірою і відчують різницю…

Оцінка на Amazon – 4.5/5 (https://www.amazon.com/gp/product/B00NQ7G62A), моя оцінка – 7/10.

Money Monster (2016)

 

Фільм про те як в студію до ведучого передачі про гроші вривається відчайдушний лошара що програв усі гроші (бо не розуміє як воно усе працює) і вимагає, погрожуючі все підірвати, повернути йому гроші.

І наче б то вийшов непоганий фільм, але в нього додавали все більше і більше “гострих” моментів: то ведучій раптом став дуже гороічним, то продюсер дуже розумна, то терорист якийсь псих… А потім раптом – бабах, і злі політики-банкіри та світовий заговір які ведучий з терористом розривають разом у прямому ефірі. Коротше мішанина вийшла у підсумку.

Оцінки:

 

Сіетл. Велосипеди спільного використання

Якийсь час тому в Сіетлі вже були велосипеди спільного використання зі станціями на яких за них можна було платити і на які велосипеди треба було повертати. Система належала місту (була куплена в якогось бізнесмена), але виявилася збитковою – через непродуманість та незручність розташувань велосипедами мало хто користувався. І через місяць усю програму було згорнуто.

Зараз же вже деякий час в Сітлі працюють три різні компанії що надають велосипеди. Називаються вони відповідно LimeBike, Spin та Ofo і їхні велосипеди мають відповідно лимонний, помаранчовий та жовтий кольори.

Системи ці не мають ніяких станцій. Натомість за допомогою додатку на смартфоні ви знаходите найближчий велосипед, з тим же додатком відкриваєте замок на ньому і їдете собі куди треба. Усе це коштує $1 за пів-години – час достатній щоб проїхати пів-міста по діагоналі, а то і більше. Після того просто закриваєте замок і все на цьому.

 

 

 

Якість велосипедів доволі посередня, але вони надійні (схоже принаймні). На одних 7 передач, на інших 3, у них є корзинки, регулюється (хоча і не достатньо) висота сідла, є ліхтарики.

Моя компанія “спонсорує” ці велосипеди працівникам – якщо зареєструвати екаунт з робочим е-мейлом то певна кількість поїздок на місяць буде безкоштовною. Додатково самі компанії що надають велосипеди час від часу висилають коди на безкоштовні чи дешевші (наприклад за 30 центів) поїздки. Так що виходить зовсім і не дорого :)

Ну а в цілому, навіть зважаючи що швидко не поїдеш, це дуже зручно – переміщуватися між офісами, поїхати в бар чи магазин, оминути трафік і доїхати до автобусної зупинки звідки швидше добиратися додому, …

 

Взагалі як пишуть (ось тут, наприклад – https://www.seattlebikeblog.com/2017/09/20/bike-share-ridership-is-booming-spin-launches-better-bike-forbes-says-limebike-valued-at-200m/) спільні байки в Сіетлі набирають популярності і кількість користувачів росте з дня в день. Ті ж LimeBike з стартапу вже виросли за пару місяців до 200-мільйонної компанії.

The Place Beyond the Pines (2013)

 

Така собі драма. Ну тобто вона має бути драматичною, але мене чесно кажучи не зачепила.

У нас тут історія мотоцикліста (хоча те що він мотоцикліст абсолютно не суттєво для історії) який здійснює злочин і його вбиває поліцейський. А потім син того поліцейського встряє у неприємну ситуацію з сином вбитого ним мотоцикліста. Сміх богів, від покарання не втечеш, розплата не минуча і уся така інша мораль.

Добре усе: актори, картинка, історія навіть. Але от не мій фільм, мене ніяк не вразив при всьому цьому.

Оцінки:

 

Would You Rather (2013)

 

Дуже сильно посередній фільм жахів/трилер в якому ексцентричний та жорстокий міліонер примушує своїх “гостей” калічити та вбивати себе та одне одного. А переможця цієї гри чекає великий грошовий приз.

В принципі у фільмі є лячні, навіть скоріше бридкі сцени і деяка напруга. Проте найцікавіше що є у фільмі це Саша Грей (порно-зірка якщо ви раптом не знаєте). Грає вона дуже погано і весь фільм беземоційно сидить з одним виразом обличчя.

Тобто цей фільм є просто прохідним і якісним, але абсолютно не цікавим і якщо вам фільми жахів не є головним і найцікавішим жанром то навіть про існування цього фільму можна забути.

Оцінки: