Oral B проти Sonicare

Кілька років поспіль ми успішно користувалися зубними щітками від Oral B, але коли поміняли стоматолога то нам порадили переключитися на Philips Sonicare. Як нас запевнили у Sonicare чистка здійснюється “більш правильно” і нею легше не лише вичищати зуби, але і, що дуже важливо, масажувати ясна.

Звісно може виникнути питання нащо електричні щітки потрібні взагалі і чому не можна все те саме звичайною щіткою робити. Можна, але з електричною якість чистки буде вища бо ви не пропустите рухи у якомусь певному напрямку – щітка вібрує і так чи інакше буде робити потрібні рухи. Проте якщо старанно і уважно кожного разу  чистити звичайною щіткою то звісно можна досягти такої ж якості. От тільки витрачати увагу не правильність чистки якось лінь… Хай вже технології допомагають.

Ми вже достатньо користуємося щітками від Philips щоб можна було зробити якесь порівняння, тому давайте спробуємо. Єдине що хочу зауважити що я не вказую конкретні моделі (а у кожного виробника їх по декілька), і порівнювати буду якісь усереднені моделі:

  • Ціна. Oral B дешевша майже вдвічі. Це стосується і самих пристроїв і змінних голівок.
  • Частота заміни голівок. Знову ж таки Oral B виглядає краще – на Sonicare голівки зношуються дуже швидко – в 2, а то і в 3 рази швидше. Це особливо важливо якщо враховувати вищу ціну Sonicare.
  • Режими роботи. Обидві щітки мають набір режимів які навіть чимось різняться. Але на мою думку все це не варто уваги – вібрує і добре.
  • Зручність. Щітка від Philips має несподівано великі розміри, але це не заважає нею користуватися на справді. Те ж саме і з голівками – щітка у Sonicare більша (або скоріше довша) і через це відчувається як звичайна щітка.
  • Сторонні виробники. Тут Sonicare виграє – для неї з якихось причин існує багато моделей змінних голівок від сторонніх виробників. Вони хоча і дорожчі за Oral B, але суттєво дешевші за рідні. До того ж є великий вибір форм і розмірів. І у використанні вони не показують себе гірше за оригінальні.
  • У подорожах. Обидві щітки мають в комплекти жорсткий чохол для подорожей. А от заряд Oral B тримає максимум тиждень, в той же час як Sonicare здається легко може працювати 2-3 тижні без підзарадки. Мабуть пов’язано з більшими розмірами щітки і відповідно більшим акумулятором.
  • Чистка самої щітки. Від води, пасти та ще чого завгодно щітки забруднюються і їх самі треба час від часу чистити. Повсякденно Sonicare виглядає чистіше, але коли приходить час міняти голівку знявши її ви побачите страшенний жах і ледь не водорості. В той же час як для Oral B треба регулярно очищати корпус за зарядну платформу від нальоту.

Ну і головне питання – як щітка краще чистить і наскільки велика різниця?

За моїми суб’єктивними відчуттями Sonicare дійсно трохи краща. Особливо я це відчуваю саме коли масажую ясна щіткою. Проте різниця може бути і уявною. Зважаючи на вищу у використанні ціну можливо і нема сенс вибирати щось крім Oral B. І власне якщо у вас є одна з цих щіток і вона більш-менш вас задовольняє то нею і продовжуйте користуватися – суттєвого виграшу від переходу у якості чистки не отримаєте.

А чи користуєтеся ви електричною зубною щіткою? Якою? Які у вас враження?

 

Ще на тему здоров’я зубів – Прекрасна штучка Water Flosser.

Life (2017)

 

Фільм мене просто вразив! До того я чув відгуки що це така собі суміш Чужого та Гравітації, і що в принципі непогано, але є недоліки… А насправді виявилося що це один з найкращих науково фантастичних фільмів які я бачив за своє життя.

От у фільмі просто є все що треба. І не лише те що треба щоб це був хороший науково-фантастичний фільм (а я був би щасливий і з цього), але щоб це і був хороший фільм взагалі.

Напружена цікава історія, добре розроблена науково-технічна частина, герої яким віриш і які діють логічно. Ну і ще напруженість та навіть місцями лячність сюжету, прекрасна операторська робота. Спецефекти доречні і якісні. Ну просто клас! А ще тут є дуже драматичний і вражаючий фінал.

Цілком можливо що саме цей фільм для мене і стане найкращим фільмом року.

Оцінки:

 

Я і Гаррі Поттер…

А вірніше про мої стосунки та ставлення до серії історій про цього героя.

Перше що треба сказати це те що я книг не читав і не планую. Ті хто мене знають можуть сказати – ти ж любиш фантастику, навіть фентазі читаєш, чому ж не казки тому? По-перше, казки та фантастика мають суттєву різницю, а саме – хоча і там і там є припущення (наукові та/або соціальні) опрацьованість та цілісність світу суттєво різниться. А, по-друге, казки я таки люблю.

Проте я вважаю що казки у дуже рідких випадках можуть розростатися до розміру книги, а казка яка вибудовує цілий світ (тим більше у серії книг) це явний перебір для мене. І звісно у мене є певне упередження до усього серіалу.

Друге – я пробував (і неодноразово) дивитися фільми за книгами. Усі кому подобаються книги як мінімум не називали фільми поганими. Тому з певною долею точності можна вважати фільми рівним книгами. Так от фільми мені взагалі не сподобалися і я жоден не зміг додивитися хоч б до половини.

Якщо вже і дивитися фільми то треба починати з самого першого і йти послідовно. Це я так вважаю. І от на першому фільми все і зупиняється – 15, максимум 20 хвилин, а потім мені стає настільки нудно що готовий себе щипати щоб не здуріти. З кількох спроб я так і не зміг перетнути перші 25 хвилин першого фільму. Ну от нічого мене не може змусити терпіти заради якихось цікавостей у майбутньому.

І тут треба сказати що тут у мене ситуація не така як з Зоряними Війнами які я колись зробив зусилля і подивився усю серію… Але Зоряні Війни хоча б є впливовою фантастикою на яку часто і багато посилаються, тож я реально багато чого пропускав не маючи уяви що там відбувається.

Щодо Гаррі Поттера то чисто суб’єктивно це просто героїчна казка де герой дорослішає з книги в книгу і його все доросліший світ стає все менш чорно-білим. Але це також технологія викачування грошей, і дуже неприваблива технологія як на мене. Ну і до того ж це КАЗКА, ПРОСТО КАЗКА. Схаменіться, люди!

У мене все ;)

[переклад] The Fugs – CIA Man

The Fugs грали те що через десяток років переросло у панк-рок. А назва їхня означає щось типу “матюки”. На той час слово fuck не можна було писати у книгах і тому письменники що заснували групу придумали заміну йому – fug.

Отже пісня “ЦРУшник” 1967-го року…

Хто може вбити генерала у ліжку,
або усунути комуністичного диктатора?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто швидко виявить ворожого агента?
Особливо серед одного зі своїх?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто може організувати повстання у В’єтнамі?
Хто може вгамувати військових?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто може купити уряд за обіцяки
І змінити уряд без зайвого шуму?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто має такий великий бюджет
Що він міг би бути 51-м штатом?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто має найсекретнішу організація
Яка нервує усіх інших?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто може зашифрувати усе самими нулями?
Не надто відомий, але рівний іншим героям.
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто може непомітно підсипати ЛСД
У пакетик з цукром?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто може розмазати республіки як банани
За їх погану поведінку?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто тренує партизан десятками
І посилає їх вбивати нетренованих братів?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто може замінувати заливи в Нікарагуа?
Хто може вбити всіх вбивць в Чікаго?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто може бути так явно втаємниченим?
А іноді навіть таємно відкритим?
Реальний чувак! ЦРУшник!

Хто не проти поборотися з Богом,
Завербувати собі його працівників та забрати собі владу?
Реальний чувак! ЦРУшник!

John Wick: Chapter 2 (2017)

 

Перший фільм був доволі непереконливою ботвою про постійно депресивного супер-агента на пенсії який самостійно знищує російську мафію. І навіть те що мотивом там було вбивство його собаки все одно було набагато краще і художніше ніж у другому фільмі.

Продовження не лише беззмістовне та безсмислене, тут ще і герой чомусь поміняв свій характер та мотиви вчинків. Хоча тепер він схожим чином мститься мафії за свою машину. Але дивитися цей фільм не зважаючи на бійки та стрілянину. Навіть Кіану Рівз у фільмі не цікавий. Дивишся його і не розумієш чому досі не вимкнув. Жалюгідна підробка під кіно якщо двома словами.

Хоча судячи з оцінок глядачам у більшості фільм сподобався. Я просто не розумію що там взагалі може сподобатися.

Оцінки:

 

Top Gear (2002-…)

Оцінки:

Season 23

Сезон з новими ведучими серед яких виділяється лише Мет ЛеБланк (Джові з “Друзів”), усі інші ж зовсім якісь ніякі – і не запам’ятовуються і не цікаві взагалі. Якщо порівнювати з першим сезоном The Grand Tour то очевидно що без звичної трійці ведучих британське шоу дуже програє.

Вони наче і показують цікаві речі, і добре усе знято, і наче навіть інформацію якусь дають… А от не цікаво. І не запам’ятовується нічого взагалі. Якась легка жувачка щоб не займати голову. Коротше шоу вже не те в цьому сезоні.

Оцінки:

Terrifier – 2017 – Weapons of Thrash Distruction

 

Порадував альбом. Хороший, якісний thrash, енергійний і технічний. І при цьому що взагалі неочікувано – ні на кого не схожа команда на цьому альбомі.

Надзвичайно рідко трапляється знайти нову хорошу музику в цьому жанрі, а тут і ще й не просто копіювання старого у новому прочитанні. Тут навіть свій індивідуальний стиль є.

Можливо не вистачає агресій, але усе інше на місці – швидкість, ріфи, атакуючий вокал, гітарні соло дуже красиві (що теж далеко не звичайна річ для жанру). І чистий чіткий звук без зашкалюючої важкості.

Мене так прямо взагалі порадував цей реліз.

Оцінки:

Maggie (2015)

 

Усе дуже погано. Чув схвальні відгуки про цей фільм, та ще й Арні там, тому і вирішив подивитися.

Але це повний відстій на жаль… Фільм нам показує, вірніше намагається показати пост апокаліптичний світ де родина “виживає”. Але ні в цей світ не віриш, ні в героїв. Ну от уявіть собі  – світу капець настав, люди мруть, ресурсів нема, їжі нема, нічого не працює. І в цей час дочка головного героя замість виколупувати їстівне коріння з землі проводить дні меланхолійно гойдачись на гойдалці та ведучі щоденник. А мати готує різні страви на кухні. При цьому вони не забувають постійно повторювати як мало їжі і як вони важко виживають.

Шварц намагається грати лицем, але кам’яний вираз обличчя геть і близько не передає ніякої трагічності.

До того ж усе ну дууууууже нудно. Воно типу якісь жахи далі, але більше страшно від того яке усе нудне і ніяке.

Дивитися не варто і починати на мою думку.

Оцінки:

Dell XPS 13 Non-Touch

 

Характеристики

Свій лептоп я не купував, а виграв на хакатоні ще коли працював в GoDaddy, але за кілька місяців використання можу сказати що якби купив його за повну ціну то був би так само ним задоволений.

Щодо характеристик то варто зауважити що це не одна модель, а ціла родина схожих лептопів де процесор, наприклад, може бути i3, i5, або i7. Те саме стосується сенсорного/звичайного екрану, пам’яті, дискового простору і так далі. І відповідно ціна складає від $800 до $2000. Різні варіанти можна переглянути ось тут – http://www.dell.com/en-us/shop/productdetails/xps-13-9360-laptop.

Конкретно моя модель має проц i5 та звичайний (не сенсорний екран) і коштує близько $1000. В конфігурацію також входять 8 Гб пам’яті та SSD диск на 128 Гб. Щось типу такого – http://www.dell.com/en-us/shop/productdetails/xps-13-9360-laptop/fncwt5135hv2.

Вага усього цього щастя – 1.3 кг.

 

Враження

Як я вже сказав мені усе подобається, але є кілька моментів які треба описати окремо.

Перше це те що моя модель йшла з Ubuntu. Я спочатку був навіть не проти її і залишити. Усе виглядало доволі симпатично і для інтернет-браузінга мало б вистачити. Але коли я почав ставити софт якого не вистачало (той же Skype) то я просто жахнувся як потворно все це виглядає, як не просто у деяких випадках це все ставити і після години мороки та прокльонів поставив Win 10 і з того часу живу собі спокійно.

Лептоп виглядає дуже стильно і зроблено його якісно. На мою думку він виграє у того ж Apple MacBook, та ще й коштує помітно дешевше.

Час роботи від батареї просто феноменальний. Точно не заміряв, але день пропрацювати можна.

Якість екрану прекрасна.

Проблем з WiFi також ніяких.

Щодо клавіатури то вона як у всіх лептопів далеко не ідеальна, але і не така що дратує. Лише для двох клавіш розкладка могла б бути кращою (для Home/End треба натискати Fn+<- та Fn+ -> відповідно).

Що ще доволі дивно так це розташування веб-камери. Вона знаходиться у лівому куті прямо над клавіатурою. Це дозволило зробити рамку екрану (а відповідно і розміри) компактнішою, але кут на відео виходить доволі дивним іноді. Проте нічого критичного.

Кольори та роздільна здатність екрану чудові. Звук вбудованих динаміків доволі гучний і дуже чіткий.

З портів присутні: зарядка, 2 x USB 3, SD для карток, Thunderbolt 3, аудіо-джек.

Коротше моя оцінка – 10/10.