Subaru Forester 2016

 

По-перше, сУбару, а не субАру. А тепер далі…

Здається не так вже і давно я писав про нашу новеньку ще тоді SUBARU FORESTER 2013, а ось вже кілька місяців у нас оновлення :)

Почалося все з того що ми почали шукати машину Олені бо вона тепер працює в Сіетлі і іноді нам не зручно однією машиною добиратися по різних маршрутах дім-спортклуб-робота. Поїздили по різних салонах щоб зрозуміти що хочеться і що можем купити. Спочатку дуже Олені сподобалася майже спортивна Scion FRS (в Європі продається як Toyota RT), але потім зробили невеличку паузу в пошуках і стало зрозуміло що подібну машину не так і хочеться – занадто вона стрибуча, з неї поганий вид в боки та назад, у неї низький ніс та будуть постійні проблеми з паркуванням через це. Ну відповідно одразу відпала і Subaru BRZ на базі якого Scion FRS зроблено.

 

Далі спробували Volkswagen Golf GTI як дешеву версію Audi TT і нам сподобалося. Я особисто був вражений вертлявістю машинки та тим як вона на нормальній швидкості спокійно робить поворот майже на 90 градусів. Та ще й ціна у неї нижча за дві вищеназвані. І вже майже погодилися підписувати документи, але була ще одна машина яку хотіли подивитися. Це була б/у-шна цього разу BMW 228i, минулого року і за підозріло низьку ціну. Поїхали пробувати її. І Олена розгубилася. Бо, як вона каже, GTI прикольно водити, а в BMW сидиш у комфорті наче на розкішному дивані.

Ну а поки ми все ось це пробували і обговорювали ціни та опції я згадав що у Subaru рік тому було оновлення двигунів і покращився розхід бензину. От і вирішили заїхати спитати які у нас є опції, що за ціни та як взагалі що.

 

Треба сказати що нашою машиною я був переважно задоволений, були певні нарікання та побажання, але нічого суттєвого. Але ось дивимося ми на нову модель у кращій ніж у нас комплектації (Touring проти нашого Premium) і відзначаємо що покращилося:

  1. Колеса на 1 дюйм більші (18 дюймів) – наче непомітна різниця, проте відчуття кажуть нам що сидимо ми значно вище над дорогою.
  2. Розхід бензину 24/32 галонів на дюйм замість 21/27, це приблизно 9.8/7.3 літрів на 100 км замість 11.2/8.7 де перше число – розхід по місту, друге – по трасі. Усе завдяки оновленому двигуну.
  3. Незрівнянно краща звукова система від Harman – звісно це не аудіофільська якість, але бас дуже пристойний, звук розбірливий на усих частотах, а найкраще звучить електронщина, хард-рок та гітарні партії. Це як перейти з програвання музики на гучномовці мобільного телефону на стерео-систему.
  4. Світло само вмикається і вимикається – мені так цього не вистачало!
  5. Повітря на переднє скло дме не лише знизу, але і зверху – для цього є спеціальна кнопка, але тепер нема маленького бардачка для окулярів в стелі.
  6. Сенсорний екран 4.3 дюйми з системою навігації (як запасна коли смартфон не працює з якихось причин нічого така).
  7. Камера заднього виду – тепер паркуватися задом набагато легше, але головне що не так переживаєш :) У наступній машині будемо ще і передню камеру вимагати.
  8. Шкіряний салон – насправді дуже комфортно.
  9. Протитуманні фари – за 3 попередні роки вони б нам знадобилися усього пару разів, але допомогли б тоді сильно. Тому після тих поїздок в тумані я додав собі у список бажань для майбутньої машини протитуманки.

Усі спеки на модель тут – http://www.subaru.com/vehicles/forester/models-specs.html. Усі ці покращення разом збільшили ціну майже на 10 тисяч, але на мою думку всі ці покращення варті того.

 

Що ж стосується недоліків то вони теж переважно збереглися. Для мене в першу чергу головним недоліком є недостатня звукоізоляція – чути дорогу і чути як колеса торохтять по ній. Звісно це у порівнянні з машинами цього ж класу, в якомусь Жигулі чи Москвичі усе гуде і торохтить незрівнянно гучніше і більше. Народ вирішує цю проблему додаючи звукоізоляційні прокладки чи піну у порожнечі і замінюючи всесезонні шини на літні.

Також можна відзначити якусь чи то недоробленість чи то хаотичність приборної панелі. Маємо 4 екрани на яких показано карту/додатки/музику, поточний режим вентиляції, поточний розхід бензину та задіяність повного приводу та спідометр/тахометр. Додайте до цього три подвійні кнопки для управління кондиціонером ще й оточені ручками що крутяться. Не знаю як, але переконаний що все це можна було б спростити і об’єднати. Мабуть різні команди працювали над різними частинами :)

 

А в цілому класне оновлення яке мене радує щодня! До того ж у нас нашу “стару” машину забрали за пристойну ціну (ми за три роки наїздили трошки більше за 30 тисяч миль), дали добру скидку і відсоток на залишок суми (1.49% якщо бути точним) – лише заради цього варто було оновлювати машину бо нам навіть фінансово вигідно оплачувати дешевший кредит за дорожчу машину ніж попередній 2.5% за дешевшу машину.

Ах, так, колір – темно-сірий. Мені чесно кажучи все одно, якби був вибір то я б салатний чи яскраво-помаранчовий би взяв, але у них таких нема і це треба окремо фарбування замовляти, а Олена від білого втомилася. Тому і темно-сірий.

 

А що ж з машиною Олени? Поки нічого, зрозуміли що вона нам не так і потрібна насправді: в Сіетл дешевше і швидше добиратися автобусом, я почав більше їздити велосипедом, і взагалі якось підігнали наші розклади одне під одного :)

Broadchurch (2013-…)

 

Дуже хороший детективний серіал який можна назвати британською версією The Killing.

І якщо вже порівнювати то треба сказати що серіал не такий похмурий за картинкою (все ж таки це не Сіетл з постійно затягнутим небом та дощем) і взагалі не є копією.

Але тут все одно цікава історія і розслідування яке затягує і хороші актори та герої за яких переживаєш.

Оцінка на IMDb – 8.4/10 (http://www.imdb.com/title/tt2249364), моя оцінка – 9/10.

Season 1

 

У маленькому містечку стається таємниче вбивство хлопчика розслідувати яке присилають детектива. На поміч детективу дають місцеву працівника поліції. І поступово в історію втягується все більше людей, членів родини, знайомих. Розкриваються якісь старі таємниці та невідомі до того зв’язки між людьми.

І як у кожній хорошій детективній історії глядачів дурять спочатку ведучі по одному сліду, а потім різко обривають його і усе починається знову.

Кінцівка теж доволі несподівана, проте коли вже перебрали усіх підозрюваних і довели їх безневинність щось подібне передбачити можна.

 

 

Season 2

 

Тут розкручують одразу дві історії паралельно – розслідування вбивства з минулого нашого детектива та неочікуване продовження (переважно у суді) історії першого сезону.

Серіал помітно втрачає свій темп і містичну загадковість, проте сюжет розвивається так непередбачувано що просто не знаєш і не підозрюєш що може статися в кожному наступному епізоді.

Не такий класний як перший сезон, але все одно дуже і дуже добре.

 

 

 

 

 

Season 3

У цьому сезоні двійко нам вже знайомих детективів розслідує зґвалтування. І сама детективна історія менш цікава ніж у попередніх двох сезонах, але все одно цікаво спостерігати. Серії побудовано правильно і по завершенню кожної хочеться одразу увімкнути наступну.

І неодмінна данина часу – агресивний фемінізм. Від майже кожного позитивного героя незалежно від статі почуєте які чоловіки огидні свині. Проте це не надто дратує бо мова все ж таки йде про серійні зґвалтування.

Власне нарікань крім на як меншу гостроту і певну надуманість трагічних подій на екрані і нема. Можна продовжувати дивитися – серіал вже не такий класний як у першому сезоні, але не можна сказати що скотився…

Оцінки:

 

Bad Santa (2003)

 

Не дивлячись на те що у цього фільма дуже багато прихильників і відгуки на нього переважно схвильовано-схвальні нам якось він не надто… Ну тобто фільм не поганий, але я не згоден що він прямо такий вже класний і неймовірний.

Історія дрібного злодія і аморального лузера (в одній особі) який потихеньку п’є, обдурює, а при можливості і обкрадає ішних. І ось йому на дорозі трапляється дивакуватий хлопчик якого легше ніж зазвичай обманути. Ну і злодій переїздить до нього додому і починає зловживати. А потім, очикувано, щось у ньому прокидається і він не те щоб виправляється, але починає хоч якось допомагати іншим.

І вгадайте що? Зараз знімають продовження і в кінці 2016-го обіцяють випустити.

А не надто сподобався фільм через те що герої не симпатичні і абсолютно ні за кого не переживаєш, як наче на ненадто приємних мурашок дивишся. Та і сама історія має очевидні натяжки і ляпи і це теж псує враження. Якось так.

Оцінка на IMDb – 7.1/10 (http://www.imdb.com/title/tt0307987), оцінка на Rotten Tomatoes – 78% (http://www.rottentomatoes.com/m/bad_santa/), моя оцінка – 6/10.

 

Bodies: виставка людських тіл

 

Ще коли я вперше почув про цю виставку я захотів на неї піти, але у нас поблизу ніде її не було, а якщо ми бували там де вона є то дуже швидко і проїздом. І ось нарешті коли ми були останнього разу у Вегасі (почитати можна тут – 2016-04 – ЛАС ВЕГАС) і побачили що у готелі Люксор можна її відвідати я таки затягнув Олену туди. Ось сайт тієї виставки що конкретно в Люксорі – https://www.luxor.com/en/entertainment/bodies-the-exhibition.html.

 

Кілька слів про саму виставку. Експонатами на ній є справжні людські тіла спеціальним чином оброблені та розрізані, а також частини тіла. Про всяк випадок повторюся що тіла та органи справжні, а не пластикові муляжі. А на питання звідки вони беруться дам коротку відповідь – люди самі заповідають їх. А більш розгорнуту відповідь читайте на вікіпедії (https://en.wikipedia.org/wiki/Bodies:_The_Exhibition) та сайті самої виставки (http://www.premierexhibitions.com/exhibitions/4/4/bodies-exhibition).

 

Людські фігури як правило представлені у активних позах: на велосипеді, з м’ячем, тощо. З усих них знято шкіру, а також м’язи на різних рівнях.

Тіла зберігають спеціальним чином їх оброблюючи і потім покривають чимось типу воску. В реальності усі кольори доволі тьмяні і не такі яскраві як на фото – усе якесь блякле і жовтувате і відрізнити кістки від м’язів чи сухожиль це треба приглядатися.

 

Виставку поділено на кімнати: голова (мозок, вуха, обличчя і так далі), дихальні органи, серце, руки-ноги, статеві органи, шлунок і так далі. Крім власне повнорозмірних фігур як я вже сказав ще є багато оргранів, причому поруч зі здоровими (нормальними) часто розміщено кілька прикладів хворих органів (рак, отруєння, механічні пошкодження і так далі). Дивлячись на те як все це розташовано та пов’язано у справжніх тілах розумієш усю складність та неідеальність нашої природи, а також як еволюція знаходила шляхи буквально затрабувати усе це в нас.

 

Також представлено у більш наочному вигляді різні комплексни кровопостачальних судин у вигляді кольорової тривимірної сітки.

Особливо мене вразило як у тісну купу зібрано серце, легені, печінку, шлунок, а там же ще і судини треба додати, і кишки, і нирки і ще усього-усього напхано. А зверху і по боках все це прикрито решіткою ребер, знизу розділяється та підтримується діафрагмою і м’язами пресу…

 

Якщо ж спитаєте чи не страшно і чи не противно то скажу що абсолютно ні. Нам було цікаво, там якось усе так предаставлено що єдине почуття яке виникає це інтерес і нічого противного чи такого що зіпсує апетит нема. Більше того – ми з Оленою активно усе обговорювали і одразу по виходу пішли обідати :)

Нажаль виставка доволі невелика і навіть якщо зупинятися біля кожно експонату то все одно її можна легко за 30-40 хвилин усю пройти. І хотілося б щоб експонати яскравіше “розфарбовано” було. А так дуже раджу.

 

Фотографувати на виставці не можна, тому усі фото з інтернету, вибачайте.

Rudy Project Sterling Helmet

 

Ціна

Повна ціна складає $275, у деяких інтернет-магазинах буває від $190, мені на розпродажі вдалося колись купити за $100.

Призначення та характеристики

Легкий та компактний вело-шолом для змагань та тренувань. Деякі характеристики:

  • вага – 340 грамів (12 унцій)
  • з’ємна м’яка прокладка всередині – можна прати при необхідності, кріпиться на маленьких липучках
  • подушечка над замком – захищає шию і підборіддя від подряпин та подразнень
  • добре фіксується на голові
  • є можливість докупити з’ємний візор
  • На сайті виробника – http://www.e-rudy.com/en/products/detail/HL515901US та http://www.rudyproject.com/sterling.html.

Враження від використання

Якщо коротко – то я у захваті! Не лише цей шолом легкий настільки що про нього просто забуваєш, він ще і зручний. І зручний не лише тим що ніде не давить, але і тим що сидить доволі високо і не перекриває вид навіть в аеро-позиції на трі-байку. Я власне усі останні тріатлони їздив виключно у ньому замість спеціального аеро-шолому – тут і вентиляція краща, і з будь-якими окулярами його можна комбінувати.

Мені він настільки подобається що я в ньому і на тренування катаюся.

Тепер постійно моніторю різні вело-розпродажі щоб і Олені такий купити, а то повна ціна дуже кусається.

Оцінка на Amazon – 3.5/5 (http://www.amazon.com/Rudy-Project-Sterling-White-Shiny/dp/B00AU5YHNQ), моя оцінка  – 10/10.

Недоліки

Ціна. Більше нарікань нема.

 

The Hunter (2011)

 

Драматичний і красивий фільм, і що головне – ні такого драматизму, ні такої красоти не очікуєш від такого сюжету.

Досвідченого мисливця відправляють у джунглі Австралії щоб вистежити і вбити останнього, і то невідомо чи існуючого ще тасманського тигра.

Історія розкручується дуже повільно і крім сцен на дикій природі та власне полювання і вистежування додається побічна історія людей у яких мисливець рентує помешкання і усе воно так добре і органічно сплітається разом. Мені дуже сподобався фільм.

Оцінка на IMDb – 6.8/10 (http://www.imdb.com/title/tt1703148), оцінка на Rotten Tomatoes – 70% (http://www.rottentomatoes.com/m/the_hunter_2012/), моя оцінка – 8/10.

 

The Way Back (2010)

 

Приємна знахідка – несподіваний хороший фільм про який раніше ніколи і не чув. І добре знятий, і цікавий, і напружений, і емоційний, і актори класні. Коротше не пропустіть.

Фільм по книзі поляка якого комуністи запроторили в совєцький концтабор і який у компанії інших в’язнів (серед яких є урка, американець та інші цікаві особистості) втекли на свободу. І далі довго і важко пройшли вони весь Сибір до кордону з Монголією і далі аж до Тібету… Історія автобіографічна що як завжди вражає і показує що життя може бути дивнішим за будь-які вигадки.

Оцінка на IMDb – 7.3/10 (http://www.imdb.com/title/tt1023114), оцінка на Rotten Tomatoes – 75% (http://www.rottentomatoes.com/m/the-way-back/), моя оцінка – 9/10.

 

https://www.youtube.com/watch?v=87kezJTpyMI

Vittoria Open Corsa Evo CX Tire

 

Ціна

Стандартна ціна в вело-магазинах та інтернеті на ці шини складає близько $75 за одну штуку, але на розпродажах можна знайти за дешевше – я купив Олені пару по $45 кожна після того як спробував їх (за повну ціну) на своєму велосипеді.

Характеристики та призначення

Шини призначено для гонок та ТТ-заїздів, хоча ми їх зараз використовуємо як повсякденні. Також треба зауважити що ми використовуємо розмір 700х23:

  • тип – клінчер (ставиться поверх камери)
  • 320 TPI (ниток на дюйм) з вставками кевларових ниток
  • вага – 215 грамів. Для порівняння Vittoria Zaffiro Pro які теж можна вважати гоночними шинами важать 240 грамів.

Враження від використання

Якщо ці шини використовувати разом з трубками Vittoria Latex Road Tube то можна легко полегшити кожне колесо мінімум на 100 грамів. Це наче і небагато, але з іншого боку просто купити пару колес легших на 200-300 грамів після певного рівня обійдеться вам в кілька сот доларів. Так що це ще дуже бюджетне рішення.

І треба сказати що відчувається що колеса стають легшими і велосипед наче аж жвавішим стає. Особливо помітно що тепер легше різко прискорюватися, є навіть відчуття що стрибаєш вперед. Ну і головне для чого я купив ці шини –  в горку дуже добре себе показують.

Щодо іншого то треба зауважити що по суті ці шини є неймовірно тоненьким (можливо навіть тонкішим за 1 мм) прошарком резини між трубкою і асфальтом. І ще одна смужку резини з насічками наклеєно по центру шини. І відповідно пошкоджуються вони дуже швидко та й імовірність проколів трубки у них набагато вища, я би навіть сказав гарантована.

Оцінка на Amazon – 4.3/5 (http://www.amazon.com/Vittoria-Open-Corsa-Tire-Blue/dp/B002DN0PV6), моя оцінка – 7/10.

 

Недоліки

Звісно в першу чергу це не висока надійність. Достатньо пари поїздок щоб помітити що резина місцями (більше по боках) протерта практично наскрізь. Це трапляється коли зачепляєш камінчик якийсь чи просто десь тернешся колесом. Також повторюся що ніякого особливого захисту від проколів нема, ці шини скоріше просто не дають трубкам тертися об асфальт. І у нас обох кожну другу-третю поїздку десь пробиває трубки так що доводиться клеїти.

Ну і високу ціну не можна не відзначити.

Чи вартий виграш усіх цих недоліків? Що переважує? По-перше, ви нормально кататися на таких шинах зможете лише на відносно чистих і обов’язково рівних (без ям тобто) дорогах, інакше трубки у вас будуть пробиватися як повітряні кульки.

Я ж собі брав ці шини для клаймбінга і використовував їх на RAMROD 2015, і відчуття легкості мені так сподобалося що я вирішив не знімати їх і використовувати далі. Олені також сподобалося що велосипед став “стрибучишим” і вона теж катається на комбінації цих шин з латексними трубками.

На сайті виробника

http://www.vittoria.com/tire/corsa-open/

A Lonely Place to Die (2011)

 

Фільм починається доволі непогано чи то як трилер чи то навіть як фільм жахів. Група туристів знаходить в лісі у закопаній під землею коробці дівчинку і витягує її звідти. І тут на них нападають бандити які цю дівчинку туди і запхали. Починається погоня з вбивствами і вибуванням персонажів… і усі дії переміщуються у місто. І тут вже фільм перетворюється у який кримінальний екшн, але доволі такий слабенький. Кінцівка ж взагалі якось несподівано, але не сказати щоб цікаво усе розвертає.

І в результаті таке враження наче подивився три не надто сумісних фільми. На один раз добре, хоча комусь може сподобатися так щоб вдруге захотіти передивитися.

Оцінка на IMDb – 6.3/10 (http://www.imdb.com/title/tt1422136), оцінка на Rotten Tomatoes – 77% (http://www.rottentomatoes.com/m/a_lonely_place_to_die_2011), моя оцінка – 7/10.