Як я варив пиво…

Подивився якось одного разу як френди у фейсбуці почали хвалитися як вони варять пиво і самому захотілося. А тут ще і на роботі є кілька любителів які дома варять різні сорти пива і постійно спілкуються на цю тему.

 

Почав я з того що купив набір для приготування пива разом з яким йшла і сировина для однієї порції. Також купив і книгу з рецептами приготування різних сортів пива, але скажу чесно що не відкривав її – вистачило інструкцій в коробці та відео на сайті виробника. Власне сировину (ячмінь, хміль, дріжджі, тощо) можна придбати вже в наборі для приготування конкретно сорту, а можна і окремо все купувати.

 

Пробував почати кілька разів, але все чогось не вистачало: то додаткової великої каструлі, то маленького ситечка, то пляшок куди б пиво можна було розлити (довелося купувати і випити пиво в пляшках з кришками на металевих скобах). Можна було б купити машинку для закривання пляшок кришечками, але вже не схотілося тягнути ще більше і нарешті почав процес…

 

 

Як неодноразово наголошувалося в інструкціях головне у приготуванні пива це стерильна чистота посуду, тож усе старанно вимивалося зі спеціальним засобом що йде у наборі і полоскалося спиртом.

 

 

 

Спочатку варимо ячмінь (пропорції води та сировини розраховуються по формулі), температура також має дотримуватися рівномірною (всі показники дано в інструкції), помішувати кожні 15 хвилин, варити одну годину.

Я під кінець попробував на язик ту юшку що виходить – страшенно солодка.

 

 

Наступний крок: зливаємо все що зварили – сусло, через сито в іншу каструлю. Згідно рецепту якому я слідував (світлий ель хотілося зробити) сусло треба було перелити через розварений ячмінь ще двічі. Для якось легшого пива додаткові переливання будуть не потрібні.

Потім додаємо певну кількість кип’яченої води охолодженої до певної температури і знову ставимо на вогонь.

 

 

На самому початку додаємо у сусло хміль одного виду (являє собою спресовані шматочки порошка з хмелю), варимо ще годину (температура за рецептом) і додаємо через вказані інтервали хмелю іншого виду. Власне смак пива, його гіркота і буде визначатися хмелем.

По закінченню процесу отримана суміш має слабкий приємний запах пива без ноток алкоголю.

 

 

Тепер ставимо вариво охолоджуватися в холодну воду з кригою. Охолоджуємо до вказаної температури (щоб дріжджі не зварилися і не замерзли), стерилізуємо ємність де все це буде дозрівати, переливаємо пиво, додаєм дріжджі і ставимо в темне прохолодне місце бродити.

 

Перші 3 дні все має булькати інтенсивно і з шлангочки що через кришку запущена у ємність з водою мають так і перти бульбашки. У мене перший день так і було, а потім раптово все заспокоїлося. Тут я і почав підозрювати що в мене не вийде те що я хочу…

 

 

Через 3 дні шлангочку можна вийняти і замінити її на міні-бульбулятор з меншою пропускною здатністю – ніякого інтенсивного булькання вже не має бути.

Через 2 тижні пиво (це вже має бути пиво) треба розлити по пляшках, щільно закрити і потримати ще 2 тижні.

 

 

Я коли розливав у пляшки вже остаточно зрозумів що пити я те що вийшло не буду. По-перше, чомусь утворилося дуже багато осаду: третину ємності я просто вилив. А те що розливав на смак таке гірке було що лише вмочивши язики ніяк не міг позбутися гіркоти в роті ще пару годин.

 

Після розливання у пляшки ми поїхали в Україну якраз на 2 тижні і по поверненню бачимо у пляшках осад. Тепер аж страшно куштувати :) Нехай стоїть поки як нагадування.

Взагалі я зробив висновок що треба купити газову плитку, балон з газом і варити наступного разу на дворі. А то з електричною плитою контролювати температуру дуже важко – думаю що саме порушення температурного режиму і сталося цього разу.

 

Отакоє от.