U.D.O.–2013–Steelhammer

 

Взагалі до першого прослуховування свіжих робіт легендарних команд і музикантів завжди є певний острах розчарування. Дуже часто такі нові роботи або є самоплагіатом, або просто на набагато нижчому рівні ніж те що принесло їм славу, або вже не цікаве бо не сучасне.

В данному ж випадку побоювання не справдилися. Мені особисто все сподобалося. І нехай я не великий прихильник цього стилю, аде даний альбом із задоволенням можу прослухати 2-3 рази поспіль і жодного разу не занудьгувати.

Романтичний метал 40-річної давнини зіграно так добре що забуваєш усі новомодні фішки які чекаєш від інших команд. Це просто дуже добра музика що на 100% залишається в межах стилю і при цьому ще і чепляє.

http://www.metal-archives.com/albums/U.D.O./Steelhammer/370143

Слухати: U.D.O. – Steelhammer

Якщо ви почали слухати метал коли ще в нас навіть не знали про існування стилів у ньому цей кліп поверне вас у тепле лампове минуле:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=_sMIQToKF8I&w=448&h=252&hd=1]

PowerBar Performance Energy Bar

 

Ціна: $1.60 за батончик

Призначення: Енергетичний батончик який можна їсти перед, після та навіть під час тренувань та змагань щоб закинути “пального” в організм. Містить значну порцію натрію що має допомагати на довгих дистанціях, а також помітну долю протеіну та вуглеводів (те саме пальне).

На вибір існує велика кількість смаків, я особисто рекомендую спробувати “печиво з горіховим маслом”.

Загальні враження: Надзвичайно поживний батончик якого вистачить щоб перебити голод на 2-3 години. Якщо пробуєте вперше то враховуйте що його не там легко відкусити і важкувато жувати – по консістенції нагаює велетенську розплющену цукерку “Тузик” (застигла карамель для тих хто не застав цих міфічних цукерок).

Власне найзручніше його їсти на велосипеді або у транзитній зоні. Також можна з’їсти перед тренуванням якщо не вдалося нормально поїсти за 3-4 години до того. Для першого разу може вистачити і половинки батончику.

Також можна для змагань зарані порізати його на шматочки щоб не морочитися з відкусюванням (особливо якщо у вас щелепи не такі міцні як у бульдога).

Недоліки: Ну от власне те що важко відкусювати (я без допомоги рук цього зробити не можу) і жувати може стати проблемою. Також певною мірою упаковка не найкраща – її просто треба розірвати. І хоча обгортка липне до залишків батончику (тож його можна знову “запакувати” після відкушування) це вже будуть якість неестетичні шматки, а не не упаковка.

На сайті виробника: http://shop.powerbar.com/PowerBar-Bars/c/PowerBar@Bars

Дієтичні дані: http://nutritiondata.self.com/facts/snacks/9965/2

Slayer – 2009 – World Painted Blood

 

За всю свою історію Slayer жодного разу не видали альбом який би можна було б назвати невдалим. Не всі вони визначні та геніальні, але усі без винятку на дуже високому рівні.

На цьому диску маємо повернення старих часів певною мірою – швидше ніж декілька попередніх альбомів і надзвичайно агресивно. Безумна енергія просто пре через край.

http://www.metal-archives.com/albums/Slayer/World_Painted_Blood/249794

Слухати: Slayer – World Painted Blood

 

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=_MHn5bb85Lw&w=448&h=252&hd=1]

Our Idiot Brother (2011)

 

Позитивний фільм який варто дивитися хоча б для того щоб покращити собі настрій.

Брат-ідеаліст що занадто просто ставиться до життя опинився без житла і його сести передають його одна одній. В той же час сести намагаються вирішити свої життєві проблеми… Ну і виходить така весела побутова комедія де наче і є якийсь глибокий сенс про те що треба менше перейматися тим що не можеш контролювати, а з іншого боку все настільки просто в цьому фільмі що ніякого іншого сенсу шукати і не варто.

http://www.imdb.com/title/tt1637706/?ref_=fn_al_tt_1

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=1yvn8a16B9Q&w=448&h=252&hd=1]

Sukkar banat / Caramel (2007)

 

Іранський фільм від якого місцями аж перехоплює подих. Це реально фільм світового рівня без усяких поблажок типу “ну як для рушникоголових фільм ще й непоганий”. Ні, дійсно сильний фільм.

Це любовна історія з дрібкої драми та комедії та місцевим колоритом. Історія роману працівниці перукарні з одруженим чоловіком, а в той самий час в неї закоханий інший чоловік… Та стандартний сюжет тисячі яких.

Проте може залишитися певний сум після перегляду – все ж таки це не розважальний фільм.

http://www.imdb.com/title/tt0825236/?ref_=fn_al_tt_1

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=zpCZfBWo6Ds&w=448&h=252&hd=1]

Highway (2002)

 

Гідний уваги фільм в якому головні герої тікають від злих бандитів і по дорозі зустрічають веселі пригоди, дивних і цікавих людей, справжнє кохання і все інше що вони б мали зустріти у подібного типу фільмі. Ну власне це і весь сюжет, 99% його.

В кінці історії герої прибувають у Сіетл якраз на похорони Курта Кобейна.

Насправді глибинний смисл (якщо припустити що в подібних фільмах він справді присутній) в тому що дружба і кохання (навіть швидкоплинне) – це це крихітні, прекрасні і надзвичайно рідкі діаманти у сірій пилюці буденності.

В цілому не відверте лайно.

http://www.imdb.com/title/tt0165361/?ref_=fn_al_tt_1

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=tRcRY9qCirg&w=448&h=252&hd=1]

Seattle Marathon–я вперше пробіг його у 2008-му

Збираємося бігти цей марафон у вихідні що будуть (Олена побіжить половину) тож якраз зручна нагода перенести зі старого блогу записи. Власне нічого нового і цікавого в цьому пості нема, він мені просто потрібен “для звітності”, можете його спокійно пропустити і не читати.

 

 

Сієтльський марафон є доволі відомим і проводиться з 1970 року, зараз збирає більше 10 тисяч учасників на старті.

Стартує і фінішує близько до знаменитої сіетльської "тарілки" і траса пролягає вулицями міста.

Рекордом є дуже пристойний навіть на сьогодні час 2:17:25 (1983 рік). Десь з 1985 року марафон "змінив орієнтацію" на аматорів бігунів, тобто почали боротися за массовість, а не за запрошення зірок. Це одна з причин чому зараз цей марафон виграють з часом 2:25 – 2:30 (професіонали в основному бігають там де можна нормально заробити). Іншою причиною стало те що свої щорічні (та іншої періодичності) марафони почали з’являтися у всіх, навіть невиличких містах.

Участь коштує близько $100, стартовий пакет включає номер, радіо-чіп, футболку, та деякі дрібнички від спонсорів.

Спочатку стартують люди що йдуть марафонську дистанцію, вірніше їм її ніхто бігти не забороняє, але просто вони дуже повільні. Потім стартують такі ж ходоки-пімарафонці, потім вже біжать марафонці, а після них пів-марафонці. Все це з розривом у 30 хвилин після кожного старту.

Приблизо кожні 2 милі по трасі стоять точки з водою та енергетичними напоями, а також кабінки туалетів.

 

2008 – 21 км – 1:41:57

Це був перший мій півмарафон.

Не маючи практики застебнув чіп на нозі надто туго і розтер (скоріше порізав) ногу до крові, досі шрам видно.

На старті треба бути раніше щоб запаркуватися (велечезна черга машин починається ще за кілька кілометрів до старту), розігрітися і протиснутися у натовпі ближче до перших рядів.

Традиційні черги у біо-туалети тут мають якісь зовсім неймовірні масштаби, хоча самих будочок мабуть сотні понатикано.

Тут вперше побачив пейсерів – людей які бігли з табличками в руках за певний час. Тобто якщо хтось поставив собі ціль пробігти скажімо за 3:30 марафон то можна було бігти за відповідним пейсером і не перейматися тим чи встигаєш чи ні.

Погода в цей день буває різна, але це все ж таки майже зима тому переважно мокро, холодно і незатишно. Ну і туман з ранку обов’язковий.

Почав я тоді дуже швидко бо добре себе почував, але на середині дистанції, якраз там де страшнувата гірка, що називається зловив якір і друга половина далася мені неймовірно важко. На стадіон фінушувати я вже майже пішки заходив.

Після фінішу можна у відносному теплі поїсти супу, попити кави і позбирати різні сувенири та їжу від спонсорів.

А це у Олени колись були такі модні підкрадухи Smile

 

Мій результат на сертифікаті – http://race.seattlemarathon.org/pdfCertifcate2008.asp?bib=6180

2009, 2010 – ?

Чомусь не знайшов у себе поста про цей старт. Або пропустив, або щось тоді сталося. Вже чесно кажучи і не пам’ятаю.

 

2011 – 21 км – 1:29:56

Детальніше тут – 2011-11-27–Seattle (Half) Marathon–1:29:56.

2012 – марафон – 3:23:48

Тут я вже біг повний марафон, деталі тут – 2012-11-25–Seattle Marathon–3:14:19, Ще кілька фото з Seattle Marathon 2012.

Як ми ходили на Доктора

Важко в це уявити, але є на світіт серіал який знімають вже на протязі 50 років. Так, це відомий усим “Який Доктор?” великим прихильником якого є Олена.

 

Перші випуски знімали на плівку яку потім повторно використовували (ніхто не очикував що саме цей серіал з десятків що їх тоді знімали проживе так довго). З тих старих серій відновлено лише звукову доріжку, і цінителі можуть ті епізоди переглянут зі звуком і зміною фотографій на екрані. Свого часу знімали навіть мультфільм про Доктора, також знято було пародію з Аткінсоном (Містер Бін) в ролі доктора.

 

У серіала неймовірно заплутана нумерація епізодів – сезони діляться на арки, а ті діляться на глави. В залежності від того як рахувати серій усього існує від 155 до 694. Нарешті BBC замучалася з цією плутаниною і в 2005 році перезапустила серіал. Якщо вам не цікаві старі серії то можна сміливо починати саме з 2005 року. Проте нумерація не сказати щоб стала простіше – номера докторів не співпадають з номерами сезонів, до кожного сезону знімають пріквели та спеціальні випуски, був навіть сезон без серій виключно зі спеціальних випусків. Тому коли кажуть “11-й Доктор” це означає та ж саме що “7-й сезон”, тобто 7-й Доктор в офіційній нумерації… ну чи якось так.

 

 

До 50-річчя серіалу BBC зняла спеціальний святковий 90-хвилинний епізод який можна дивитися як незалежний фільм. Справа в тому що Доктор іноді помирає (від смертельної рани чи від старості) після чого регенерує. Як правило є зв’язуючі епізоди які показують загибель “старого” Доктора і “народження” нового у іншому фізичному втіленні. Ось і цей фільм став таким собі перехідним епізодом. При цьому навіть можна його пропустити і продовжити дивитися серіал – смерть і регенерацію Доктора тут не показали, дали лише зрозуміти що час останнього Доктора добігає кінця.

 

Сайт присвячений цьому фільму – http://www.doctorwho.tv

 

По всьому світу з нагоди ювілею пройшов показ цього фільму (про сам фільм – Doctor Who 50th Anniversary Special: The Day of the Doctor (2013)), причому показ тривав лише один день і обмежену кількість сеансів. У нас, наприклад, фільм показували далеко не всі кінотеатри, та і то в більшості з тих що показували був лише один сеанс.

 

Публіка в черзі була що називається гіки (найближчий переклад мабуть буде “задроти”) що фанатіють від Доктора, причому на диво багато було школярів років 13-15 на вид. Хоча і літніх людей було чимало.

 

Зал був забитий повністю, народ сприймав фільм дуже позитивно – вболівати за своїх, хлопали і кричали. Першу появу Теннанта на екрані (10-й Доктор) зустріли аплодисментами.

 

Фільму передували сцени де Доктори вводили нас у курс справ і юморили. Взагалі перші хвилин 20 здавалося що це комедія – дуже хороший і розумний гумор, зал реготав без зупинки. По завершенню фільму ще хвилин 30 показували як проходили з’омки і взагалі як відбувається робота над серіалом, теж цікаво було подивитися.

 

Несподівано трагічна історія у минулому самого Доктора додали серйозності фільму і було це зроблено добре і вдало. Герой став ще глибший і сценаристам відкрився ще більший простір для експерементів у майбутньому. До того ж трюки з подорожами у часі не вдаються у розважальних фільмах, а тут, якщо зважати на певну казковість, все дуже продумано і протиріччя не такі вже й помітні і геть не псують задоволення.

 

В чому ж такий успіх серіалу? Дуже добре написано про це в статті на лурці – http://lurkmore.to/Doctor_Who. Якщо коротко то Доктор хоча і живе неймовірно довго і має фантрастичний корабель не є супергероєм і не вирішує усі проблеми силою та технологіями. Він скоріше що називається язиком “вибалтує” собі вихід з найскрутніших ситуацій і по ходу рятує цілі планети. До того ж хоча у нього постійно поруч симпатична компаньйонка ніяких романтичних стосунків між ними не буває – у Доктора інша фізиологія, та і спостерігач йому потрібен тому що “як ніхто не бачить який я крутий то для чого ж я тоді стараюся?”.

 

Вороги Доктора, або просто погані хлопці, теж не якісь картонні персонажі. Мотивація у них приземлена, а тому зрозуміла та доволі реалістична. Ті ж Далеки що схожі на перечнеці з автоматами в своїх броньованих корпусах приховують потворні тільця мутовані від радіації рідної планети що її самі далеки і зруйнували колись. Ті події змінили їх мораль і зробили їх непримеренними борцямя за гінетичну чистоту інших створінь (а який найкращій спосіб крім вбивати “неправильних” є?). А такі створіння як Янголи взагалі можуть налякати вразливих людей на довго – вони щось типу потвор що зачаїлися в темряві кімнати, але ще страшніші.

 

Звісно що вся ця “глибина” (все ж таки це не наукова фантастика) з’явилася з часом завдяки тому що Доктор не обмежений простор і часом і може зустрічатися з тими ж створіннями знову і знову. А сценаристи користуються цим і поглиблюють історію і мотивацію усих дійових осіб.

 

Коротше мені сам похід на фільм сподобався, хоча повторюся я не великий прихильник Доктора. А як було з показом цього фільму в Україні?

Doctor Who 50th Anniversary Special: The Day of the Doctor (2013)

 

Спеціальна серія (90 хвилин) Доктора зроблена на 50-річчя шоу. Можна дивится якщо ви навіть не знайомі з самим серіалом. Події у фільмі розгортаються незалежно від інших серій, хоча звісно є багато посилань, але нічого критичного що б завадило розумінню сюжета.

Автори в повну силу викорастили вміння Тардіса (поліцейська будка – корабель Доктора) подорожувати не лише у просторі, але і у часі. Сюжет побудовано саме навколо подорожей у часі коли Доктор допомагав сам собі у вирішенні проблемних ситуацій.

На екрані одночасно присутні аж 3 доктори: два вже знайомі з серіалу, та самий перший – “нульовий” Доктор. Також є певна трагедія в історії Доктора яка робить персонаж ще глибшим. Є хороший гумор, особливо на початку де іноді здається що це комедія.

Що стосується самого фільму. Я не надто великий прихильник – для мене в цій фантастиці забагато фентазі і пригод. Але Олені яка у нас фанатіє від цього серіалу не так щоб сподобалося аж на 5 балів – каже забагато діалогів та монологів. Каже що цей епізод схожий на святковий торт – забагато калорій, ще й вишенька зверху, поки їси то смачно, а в результаті і не поїв толком.

Фільм по всьому світу показували лише 1 день в кінотеатрах у обмеженій кількості показів, так що як ви пропустили показ то тепер лише на дисках чекайте.

http://www.imdb.com/title/tt2779318/?ref_=fn_al_tt_1

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=7z6FMCqYrBo&w=448&h=252&hd=1]