Хороша чиста наукова фантастика.
The Forever War / Нескінченна війна (1974)
Класика наукової фантастики, але на сьогодні трошечки застаріла.
Війна між землянами та іншим розумним видом виливається у серію сутичок відділених одна від одної десятками і сотнями років (ефект від польотів на близькосвітлових швидкостях). Автор не лише описує бойові дії (тактика, стратегія, підготовка бійців), але і намагається прогнозувати розвиток людства.
Головний герой прийнявши участь у кількох сутичках стає в молодому віці найстарішим представником людства і повертається у світ людей лише щоб з’ясувати що війна давно скінчилася.
http://www.goodreads.com/book/show/21611.The_Forever_War
Forever Peace / Нескінченний мир (1997)
Дії відбуваються на Землі у недалекому майбутньому. Профессор математики і призовник у постійно діючій армії керує віддалено роботом бійцем. Взагалі на планеті йде боротьба між розвиненими країнами що контролюють нано-технології та рештою світу що хочуть ті ж технології мати замість подачок допомоги.
Переживання, кохання, психологічна травма і нарешті несподіване використання військових технологій яке може перетворити розрізнених людей на спільно мислячий організм та підняти рівень взаємопорозуміння на такий рівень що людство еволюціонує як вид майже за один день.
Непогано, але не зрозуміло що ця книга робить в цій серії – вона не пов’язана ні подіями, ні героями з нею.
http://www.goodreads.com/book/show/21618.Forever_Peace
Forever Free / Нескінченна свобода (1999)
Дії книги починаються за кілька років після фіналу першої книги серії.
Головний герой з такими самими як він вояками живе серед нескінченних генетично подібних копій ідеального землянини і все думає про втечу в космос і заснування нової людської цивілізації. І коли нарешті його мрії здійснюються починають відбуватися незрозумілі і містичні речі, а після термінового повернення з’ясовується що все людство зникло.
В результаті вся ця історія приводить до появи Бога, вірніше істоти яка не є Богом, але за людськими мірками за всемогутністю не сильно від нього відрізняється. Ну і в кінці Бог покидає людей зі словами що приблизно означають “ви всі мені набридли, живіть самі по собі, піду собі шукати іншу забавку”.
В процесі читання цікаво, але масштабний фінал не надто вийшов і лишається враження того що автор не дотягнув до того на що замахувався.