Про стан справ в “Стратегії” на весну 2013

Усе далі сказане можна вважати чутками і суб’єктивною думкою…

“Стратегія” це інститут в якому я вчився, а після випуску і працював кілька років. Повна назва Обласний Комунальний Вищий Навчальний Заклад Інститут Підприємництва “Стратегія”. Так, він державний, дуже маленьки, і при цьому кришується не міністреством освіти а обладміністрацією наскільки я розумію.

 

Свого часу інститут було створено на базі центру підвищення кваліфікації. Спочатку ВУЗ випускав: економістів, економічних кібернетиків (ще одна лже-наука) та менеджерів. Потім все це розрослося додатково до бухгалтерів, варіацій менеджерів та програмістів. З часом з’явилося і заочне відділення і таким чином студентів душ 600-800 постійно було в стінах закладу.

Коротше не буду довго розписувати славну історію інституту та свою причетність до неї… Несподіванкою для мене стала новина про те що хтось там щось не пройшов якусь акредитацію чи щось таке і кількість заочників скоротилася. Як мені пояснили це взагалі по Україні зараз така ідея впроваджується щоб викорчувати усе заочне навчання (і правильно як на мене, краще б зразу дипломи продавали – суть та ж сама). Ну добре, але тут дізнаюсь і інші малоприємні подробиці – студентів стало дуже мало, замість 30 людей у групі щось по 15, а в деяких і того менше.

Викладачі, виявляється, працюють на частину ставки, деякі навіть на 0.2 ставки. До того ж первні політичні ігри призвели до того що люди які вміли і любили працювати зі студентами пішли з ВУЗу з різних причин.

Тут треба розуміти що у маленькому навчальному закладі, який ще й до того ж розташований у маленькому місті, не так вже й багато чим можна привабити людей з науковими ступенями та званнями. Ну можна там когось зробити ректором, проректором, завкафедрою, а далі все, козирі закінчилися.

Вихід в таких випадках полягає в тому що усе викладання то роботу зі студентами ведуть “місцеві”, а для відповідності нормам і проходження атестації на кафедри записують докторів і професорів з великих ВУЗів. Ті собі спокійно якусь частину ставки отримують, час від часу підписують документи які їм привозять і реальним викладанням не займаються.

Ну от в Стратегії якимось чином утворилося два непримеримі табори. Залишимо в стороні питання як вони утворилися і в чому причина конфлікту. Але в результаті потоку скарг у вищестоящі органи від одного з угрупувань так і сталося що частина кадрів вимушена була піти.

В результаті сталося так що набором студентів займатися було нікому, та здається і зараз це нікому не цікаво, спеціалістів з деяких дисциплін не залишилося. Я був в інституті під час останної подорожі в Україну (на фото зуструч випускників яку до речі теж не ВУЗ організував як це було усі роки до цього) і враження було не найкраще. Порожні коридори, порожні аудиторії, навіть комп’ютерні класи стоять порожні. Таке враження що зомбіпокаліпсис локальний стався.

Дуже сумно було бачити це все та чути про гризню і розборки за пиріг розмір якого тане на очах. Такими темпами інститут без студентів залишиться через пару років. Та і взагалі паціент скоріше мертвий ніж живий.

До чого це я? Та так, поскаржитися.

 

Чи можна якось виправити ситуація. При бажанні нічого неможливого нема. Наприклад такі кроки:

  • Призначити добровольців на окремі задачі (наприклад “набір 2013”, або “введення нової спеціальності до 2014”) під власну відповідальність. Вийшло – ось тобі нагорода, не вийшло – до побачення. Розумію що можливості держустанови з покарання та нагородження доволі обмежені, але було б бажання можна буде щось придумати.
  • Запрошувати випускників та колишніх працівників читати лекції. Не обов’язково це мають бути якісь супер складні теми, можна просто теми з курсу. Це піде на користь як студентам (почути щось від людини з практичним досвідом), так і викладачам які гниють без практики. До того ж випускникам (звісно далеко не кожен приїде) буде неймовірно приємно і у них буде підтримуватися інтерес до інституту та бажання допомагати йому.
  • Примусити командно тих викладачів у яких є хист, клепка, звання, ступінь, або будь-яка комбінація цих артефактів активно приймати участь в науковій роботі – невпинний шквал статей, конференцій та заходів (в тому числі на базі Стратегії). По собі знаю як легко там сидіти і монотонно нічого не робити, а зараз взагалі коли нікому нічого не цікаво так і заквакають деякі скоро. Керівництву ж треба від міста та області вибивати фінансування під все це (керівництво власне мало для чого більше і потрібно).
  • Забути всі плани про відкриття спеціальностей “соціальний працівник” та “дизайн” як небезпечну для суспільства маячню, а натомість подумати про відкриття спеціальності пов’язаної з англійською (щось типу “перекладач”). Тут як на мене будь-кому очевидно що 1) дизайну в Україні нема і не було, а тому всі ці дизайнерські спеціальності це самовтішання недолугих мрійників, та 2) соціальному працівникові щоб сидіти в собєсі чи ще де на мінімальну зарплатню не треба вчитися 5 років. А от попит на англійську в Україні шаленний, варто лише за межі міста виїхати, і буде лише зростати. Та і кадри є щоб випускати спеціальність.

За фото велика дяка Міріку.

PainKiller – 1992 – Buried Secrets

 

Творіння рук Джона Зорна. На цей раз мізкорозриваюча суміш фрі-джазу, нойзу та якогось інструментального гріндкору.

Божевілля в чистому вигляді -  слухати можна, і можна навіть отримувати від цього певне задоволення, але така музика занадто вже багато сил забирає. Виснажує одним словом повністю…

Тривалість композицій від 8 секунд до 7 з половиною хвилин.

http://www.allmusic.com/album/buried-secrets-mw0000110846

Слухати: Painkiller – Buried Secrets

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=8jhbQX_HSLs&w=448&h=252&hd=1]

Iain Banks. The Wasp Factory / Єн Бенкс. Осина фабрика (1984)

 

Категорично не згоден з тим що це найкраща книга автора. Деякі книги серії “Культура” або та ж знаменита “Ісида” як на мене однозначно кращі.

Так, ця книга вражає і б’є по сенсорам зашкалюючи і шокуючи деякими епізодами. Там власне автор і злетів на вершину своєю першою серйозною книгою.

Буденна жорстокість, сцени насильства які виправдовуються дивною логікою головного героя і несподівана розв’язка яка частково і є причиною популярності та відомості книги.

Читво дуже непогане. Не така попса як Стівен Кінг, жахи реальні, а не фантастичі, ніякої містики.

http://www.goodreads.com/book/show/567678.The_Wasp_Factory?ac=1

Quills (2000)

 

Ми були приємно здивовані цим фільмом про останні роки життя маркіза де Сада в божевільні. Це комедія з трагічним фіналом де до того ж піднімаються деякі непрості філософські питання.

Фільм дуже легко дивитися навіть зважаючи на весь той пафос про необхідність митця творити і все таке.

http://www.imdb.com/title/tt0180073/?ref_=fn_al_tt_1

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=u–PYnIYewE&w=448&h=252&hd=1]

Me And You and Everyone We Know (2005)

 

Шедевр, і це без перебільшення!

Навіть нічого казати не буду. Хоча ні, скажу – за такі фільми, якщо вони з’являються навіть раз у кілька років, Голівуду можна простити все, і «Залізну Людину» і інше блискуче сміття.

В принципі з трейлеру мабуть зрозуміло що фільм про "яке переускладнене життя" і "як люди трагічно не розуміють одне одного". Але крім цього ще просто безліч яскравих і вражаючих дрібничок. Ні, серйозно, треба, треба дивитися.

http://www.imdb.com/title/tt0415978/?ref_=fn_al_tt_1

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=WNPPgP81EOI&w=448&h=252&hd=1]

Broken English (2007)

 

Чи то дівчина зустріла хлопця, чи то хлопець зустрів дівчину. Шукали одне одного довго, знайомство якось не пішло. Потім щось закрутилося і врешті самі все розвалили. Ну і стандартні жарти про  пригоди американки в Парижі (от про які ви жарти подумали такі там і є).

Але головне що люди своїми власними заморочками самі ж і ускладнюють своє життя, щось вигадують, дотримуються якихось незрозумілих правил і принципів…

http://www.imdb.com/title/tt0772157/?ref_=sr_1

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=6ynjdDukPxw&w=448&h=252&hd=1]

Developing Endurance (2012)

 

Книга від “групи авторів”. Особливо для мене була дуже цікавою перша глава про те як і звідки береться енергія в нашому організмі та які механізми для цього існують.

Все що написано далі призначено більше для тренерів початківців і для себе я там нічого цікавого і корисного не знайшов. А теми такі: методики та плани тренування, комплекси силових вправ та на розтяжку, деталі техніки плавання, бігу та велоспорту.

http://www.goodreads.com/book/show/13746483-developing-endurance

Unbirth–2013- Deracinated Celestial Oligarchy

 

Доволі передбачувано усе, а тому нудно. Жодного моменту де б мені хотілося б хоча б головою в такт помотиляти Sad smileПо змісту – швидкісне і важке молотилово без будь-якої перерви та послаблення.

Шось ці італійці не викликали інтересу і бажання відслідковувати їх творчість.

http://www.metal-archives.com/albums/Unbirth/Deracinated_Celestial_Oligarchy/362177

Слухати: Unbirth – Deracinated Celestial Oligarchy

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=TQY9FgS4zpI&w=448&h=252&hd=1]

Futurama (1999-…)

Від любителів фантастики любителям фантастики. Незліченні посилання на відомі і визначні твори в НФ та навколо неї (книги, фільми, ігри). Знання усієї цієї “матчастини” дозволяє отримувати ще більше задоволення від гумору серіалу.

http://www.imdb.com/title/tt0149460

Season 6

Зараз формально окремі фільми випущені під час перерви вважаються першими трьома сезонами серіалу:

 

Цікаво було як автори викрутяться після загибелі персонажів в попередньому фільмі Futurama: Into the Wild Green Yonder (2009), а отже мінімум до першого епізоду був неслабкий інтерес. Викрутилися непогано.

Проте весь сезон справляє доволі дивне враження – серіал не схожий сам на себе: обігрування модних трендів (чого хоча б серія про eyePhone варта), та дика рандомність у розвитку сюжету практично як у Family Guy.

Проте як мінімум одна серія на висоті і сама по собі перекриває весь негатив – це епізод про машину часу.

Season 7

Цікаві ходи, серіал явно став більш сейозним в плані історій, практично пропали примітивні легкі жарти.

Остання серія взагалі дуже дивна і справляє ледь не гнітюче враження, практично як епізод про вірного собаку в одному з попередніх епізодів.

 

http://www.youtube.com/watch?v=sQZVkhyy8kU

 

Season 10

Важко дивитися цей сезон знаючи що він скоріше за все буде останнім в шоу яке часто відкривали-закривали-перекуповували і ніяк не могли придумати що з ним зробити.

Дуже сильні епізоди (більшість з них) – суміш НФ та смішних логічних викрутасів. Дуже дивна серія що завершила першу половину сезону (подивіться як герої представлені у вигляді тварин). І остання серія в якій Ліла та Фрай нарешті одружилися і прожили разом до старості у порожньому всесвіті де нікого з людей крім них більше і не було (вибачайте за спойлер).