Joe Abercrombie. The First Law / Джо Аберкромбі. Перший закон (2006-2008)

Класні книги у жанрі “темного фентезі”. Це такий стиль де нема ельфів та принцес, а натомість є не надто чесні та розумні люди що лаються, б’ються, зраджують і крадуть. Тут рани після битв не загоюються, а гниють і смердять, тут замість мужніх шрамів на плечі чоловіки мають покалічені кінцівки, вибиті зуби та деформовані обличчя. Тут жінок ґвалтують бо вони слабші, а знедолених обкрадають бо вони не можуть дати відсіч. Коротше реалістичніше навіть за реальне життя.

Автор дуже добре пише, а крім того не починає розмальовувати карту свого світу і розписувати хто де живе. Географію та геополітику читач засвоює по ходу оповіді, та навіть під кінець книги залишаються великі білі плями.

Також характерно що у книзі нема позитивних героїв. А навіть ті що здаються такими з часом, коли відкривається їх мотивація та моральні устої, виявляються ще гіршими за гречних очевидних негідників.

В одному (тобто найвищому для мене) ряду з “Чорним загоном”. Але ця річ жорстокіша набагато.

The Blade Itself / Саме лезо (2006)

З півночі, населеної дикими суворими воїнами йде загроза одному з уламків колись великої імперії. З півдня завойовницькі плани виношує інша держава що невпинно росте останні рокі.

Взагалі весь світ сильно нагадує час після падіння Римської імперії. Я так і уявляв собі що події відбуваються в Італії десь (центр), Англії чи Німеччині (північ), та на півдні є Алжир чи Єгипет.

Ну от ми дізнаємося про бюрократично-феодальний устрій, магію яка майже покинула світ (і про те що вона не дістається безкоштовно і не діє як заманеться), трошки про часи розквіту Імперії та власне створення світу.

Але все ж таки основна частина це пригоди – бої, погоні, змагання, катування, …

Головний результат – збирається компашка для тривалої небезпечної подорожі (звісно це могутній артефакт який треба знайти). Як це заведено у класичному фентезі в компанії максимально несумісні люди – маг, воїн, воїтельниця, учень мага та аристократ.

http://www.goodreads.com/book/show/944073.The_Blade_Itself

Before They Are Hanged / До того як їх повісили (2007)

Довга подорож дає можливість членам команди вести тривалі дискусії в яких вони обмінюються знаннями про світ і звідки ми дізнаємося про створення світу, історію держав та походження і ціну магії.

Усе це розріджено боями, каліцтвами та переривається бойовими діями на півдні та півночі держави за яку читачі мали б вболівати.

В кінці саме існування держави під загрозою, артефакт не знайдено (що не характерно для фентезі), кілька героїв вбито чи покалічено і взагалі все якось доволі напружено. Не почати читати наступну книгу одразу після цієї просто не можливо.

Тут з’являється відчуття що автор говорить нам не вся і раптом якісь дрібні деталі з попередньої книги (які незрозуміло для чого було введено взагалі) починають важити дуже багато і дозволяють зрозуміти те що прямо не було сказано.

Це ще одна класна річ у цій серії – деякий час навіть після закінчення трилогії настають просвітлення “о, так ось чому він так зробив”, або “а, так от через що таке сталося”.

http://www.goodreads.com/book/show/902715.Before_They_Are_Hanged

Last Argument of Kings / Останній аргумент королів (2008)

Ось тут все і розв’язується. Книгу перенасичено бойовими діями і біганиною. Тут з’ясовується що деякі позитивні і могутні персонажі є дріб’язковими маніпуляторами, а деякі героїчні особи – безпросвітними дурнями.

Магія, яка знищує ворога калічить більше союзників ніж ворогів, але магу на людей все одно, у нього свої плани на сотні років. Могутній мудрий правитель є безвольною маріонеткою, а непереможний воїн – просто диким колгоспником що не вміє користуватися унітазом.

І взагалі всі ці епічні події є чимось не надто більшим за розбірки магів і поділ сфер впливу. Єдине що основна їхня зброя політика, а не магія.

Ну і нічим хорошим не закінчується – бродяги залишаються бродягами, сильні не втрачають сили і влади. Лише людей купу поклали.

http://www.goodreads.com/book/show/944076.Last_Argument_of_Kings

Best Served Cold / Краще смакує охолодженим (2009)

Головними героями на цей раз виступають другорядні та прохідні герої основної серії, а дії відбуваються на землях про які було лише згадано у перших книгах.

Історія жорстокої помсти за підступність і зраду. І знову фірмовий стиль автора: біль, муки, поранення та каліцтва описує так що ні на секунду не забуваєш що герої живуть у жорстокому, мало комфортному світі. І до того ж автор не забуває згадати про голод, холод, бруд, несмачну їжу, некрасивих людей та інші непривабливі речі.

Проте цього разу здається є певний перебір. Коли вже на перших сторінках починається детальний опис катування та мук то якось трошки перегорають запобіжники, а далі жорстокість і бруд йде по наростаючій.

З іншого боку це хоч і фентезі, проте тут відсутня магія. В основній серії один з останніх магів світу був у головних героя, тут же лише холодна зброя і натяки на магію. Це більше наближує книгу до популярної зараз “Гри престолів” ніж до класичного фентезі.

Сюжет цікавий, динамічний і драматичний, але книга трошки завелика за обсягом і вимагає зусиль щоб дочитати.

Проте любителям темного, реалістичного фентезі має сподобатися.

Оцінки: