Це я так переклав elastic therapeutic tape єслі шо.
Представляє собою вона таку облегшену і більш еластичну версію пластиря, і як привало набагато більша за розмірами.
Вперше з цими смугами я зіткнувся коли Олені якийсь лікар наліпив її на коліно. Я тоді посміявся що ліплять пластирі, а паціенти вірять що воно допомагає. І хоча Олена мене теж запевняла що їй допомогло я не вірив, сміявся і розповідав про ефект плацебо.
Потім почав помічати смуги різних форм і кольорів на пробігах – як правило на ногах, але траплялося на плечах, і навіть на руках.
Ще згодом коли ми почали ходити до мануального терапевта якось поскаржився йому на біль у коліні після кожного серйозного бігу або велотренування. І він мені наліпив таку смугу і сказав поспостерігати за собою – чи зміниться щось на краще.
На мій подив результати з’явилися вже менш ніж за годину – неприємні відчуття стали якось меньш неприємними і можна було спокійно бігати і тренуватися.
Спробував розібратися як же воно працює і з’ясувалося що по суті це спосіб трошки надурити своє тіло. Смуга створює таку собі “зону натягнення” на шкірі, а наші вбудовані механізми помилково вважають що це означає тиск і починають подавати більше усього в ті області де тіло “думає” треба додати току крові і кисню. Завдяки цьому підвищується температура (за рахунок більшого притоку крові) в тих зонах на які наліплено смуги і процеси відновлення відбуваються швидше.
Іншими словами смуги не є лікуванням, а просто способом легше переносити незначні травми і прискорити відновлення.
На сьогодняшній день є кілька виробників що випускають смуги різних форм і кольорів. Наприклад – KT, Rocktape та інші. Я покищо користуюся відносно дешевими (і за зовнішнім виглядом теж) але функціональними Pro-Tec.
Правильно наліплена смуга виконує свої функції кілька днів і з нею можна не лише бігати, але і плавати, приймати душ і навіть ходити у парну – зовсім про неї забуваєш. Потім в якийсь момент починають виникати на шкірі відчуття що нагадують що таки щось наклеєно – отут треба вже знімати. У мене це як правило від 2 до 4 днів. Ніякого клею не залишається, а от від волосся на ногах віддерати боляче. Варто подумати чи не почати голити ноги 
Логічно виникає питання – якщо незначний тиск на шкіру так допомагає то чому не зробити одяг який дає такий самий тиск і тренуватися у ньому? І знаєте що, таки є такий одяг. Це і штани, і труси, і футболки, і мегапопулярні у бігунів останнім часом гетри та шкарпетки – шукайте compression tights, shotrs, sleeve. Ну або подивіться на продукцію компаній CEP, 2XU, або CWX. Та і у більш класичних виробників бігового одягу теж в асортименті є щось із компресіонного.
Останнім часом компресіонний одяг стає популярним і серед велосипедистів. Хоча дослідження переконливо показують що на відміну від бігу користі від нього крім психологічної немає. Справа в тому що на велосипеді м’язи ніг ніколи не розтягуються так як при бігові і знаходяться постійно у трохи “стисненому” стані. Ну та це вже спеціалізовану літературу читати треба.
Наступним кроком є створення систем що дозволяють створити певний тиск на великі групи м’язів. І такі системи є, але коштують вони по кілька тисяч доларів, вимагають великої кількості громіздкого обладнання і використовуються для відновлення космонавтів, лікування складних випаків, тощо. І ось буквально недавно з’явилися портативні і доступні (відносно) за ціною полегшені варіанти таких систем. Наприклад на Тур де Франс що проходить у ці дні багато команд використовують Recovery Pump System ціна якої трохи більша за $1000.
Ну і як ви розумієте все вище перелічене має допомагати при різних артритах, склерозах та варікозах. Не лікувати, а саме полегшувати неприємні відчуття.