Aqua Sphere Kayenne

 

 

Ціна: $25

Загальні враження: Найпопулярніша модель окулярів серед тріатлетів. Основна причина мабуть криється в тому що, по-перше, окуляри доволі великі і дають широкий вугол огляду. Як розумієте це тріатлоно-специфічна вимога бо там доводиться крутити головою і дивитися куди пливеш.

А друге те що сидять вони близько до очей і менше шансів що їх зтягнуть з тебе махнувши рукою по писку.

Недоліки: Власне для мене оте друг з попереднього абзацу і є основним недоліком. Через те що повітря в окулярах менше запітнівають вони набагато швидше.

І одягати їх треба дуже уважно, інакше будуть пропускати.

Тим не менш поставлю їм найвищий бал бо плаваю в них на всих змаганнях у відкритій воді. Надаю перевагу трошки затемненому склу що сонце, якщо таки світить, не сліпило очі.

http://www.amazon.com/Aqua-Sphere-Kayenne-Goggle-Clear/dp/B00208EIRQ/ref=sr_1_sc_1?ie=UTF8&qid=1338340689&sr=8-1-spell

Hitman (2007)

 

Іноді мені стає цікаво хто і для чого знімає подібні фільми. Це ж якісь не зовсім дурні та без смаку люди зібралися, обговорили скільки мільйонів баксів вони витратять цілеспрямовано знімаючи цю срань. Ні, ну в даному випадку зрозуміло що працює бренд (комп’ютерна іграшка) і можна зарані порахувати який прибуток принесе фільм, книга і серіал потім.

А про фільм – бу-у-е-е-еє-є-є-є…

http://www.imdb.com/title/tt0465494/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=XJhNzHyq-IE&w=448&h=252&hd=1]

Babel (2006)

 

Несподівано хороший фільм з Бредом Пітом і при цьому не бойовик якийсь. Навіть зовсім не саму найголовнішу роль він тут грає.

Сюжет фільму зв’язує в одну історії географічно і культурно рознесених людей.

Тут багато страждання, помилок і непорозуміння. Але є і надія і звільнення від проблем.

http://www.imdb.com/title/tt0449467/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=chNzbahOn_w&w=448&h=252&hd=1]

2012-05-27–Walla Walla Onion Man Triathlon–2:19:26

Однозначно не той результат яким можна пишатися, але як початок сезону піде. Сайт змагання – http://wwmultisports.com/Onion-Man-Triathlon.cfm.

36-й у загальному заліку, 7-й у своїй віковій групі – https://www.athletepath.com/onion-man-triathlon/2012-05-27/olympic-distance-triathlon. Плавання (1.5 км) – 17:29, перша транзитна зона – 2:05, велоетап (40 км) – 1:14:32, друга транзитна зона – 0:57, біг (10 км) – 44:22. Але перед тим як почати виправдовуватися почну з початку.

image

 

Валла-Валла як видно з назви знаходиться на території резервації. Але від інших територій відмінність тільки у тому що тут є казіно.

Доволі висножлива майже 5-годинна автоподорож. Спочатку їдем знайомими місцяму в гору до перевалу де знаходиться наш місцевий гірськолижний курорт. А потім трошки згори до кінця.

 

Власне всі ці місця переважно або гори з ріками і неродучими степами, або ліси, або фруктові сади.

Після певної точки якось непомітно зникли всі машини і дорога швидко стає неймовірно нудною -  прями, по боках одне й те саме (річка, сади, гори).

 

Саме місно доволі невелике і неймовірно сонне. Машини ледь повзають, люди теж нікуди не спішать.

Зайшли у мексиканський ресторан повечеряти – із близько 30 столиків зайняті лише 2.

Це мабуть одне з тих міст де можна жити на пенсії – тихо, спокійно, але всі блага цивілізації присутні (звичні магазини, кінотеатри, парки з озерами і річками, тощо).

 

Невезуха почалася ще по дорозі з дому. Пару разів велосипед ледь не злетів з кріплення, ніколи такаго раніше не було. Олена навіть погодилася що нашу наступну машину будемо в першу чергу вибирати так щоб в неї велосипед залазив Smile

До того ж весь тиждень щось якось не так було з ногами – якісь надто втомлені, видно не відновився нормально від пробігу 2 тижні тому.

 

Вранці поїхали до старту. А там ще одна морока – паркуватися безпосередньо до транзитної зони не можна, лише витягти речі з машини. А сама парковка десь аж за милю від старту.

 

Ну що ж, одяг костюм, помахав руками якось без натхнення і попливли! Як правило на старті триатлону треба або швидко відриватися від натовпу і потім сповільнювати темп, або стартувати спокійно і поступово пробиватся через руки і ноги.

Ну от і тут багато на диву народу ломонулося у відрив. І я за ними. А з’ясувалося що на страрті було багато сильних дядьків які греблися що скажені, а я намагався триматися в рівень з ними. І шось так закехався що ледь відновиви дихання.

 

На другому колі плавання у найкращих традиціях наздогнав повільних плавців і почав пробиватися між ними.

Взагалі найкраща стратегія плавання стати комусь у хвіст і пливсти ледь торкаючись пальцями рук пальців ніг того хто попереду. Я от знаю що так треба робити – пливсти легше бо воду для тебе розгрібає плавець попереду і зберігається багато сил. Але якось сам так не роблю. А от за мною половину другого кола один так плив. Вибішує неймовірно скажу я вам.

Ну а в підсумку – зашвидко стартував через що уповільнився на другій половині плавання.

 

З води на велосипед і погнали. Мої найбільші переживання були пов’язані саме з велосипедом. По-перше, я так ще толком і не звик до нового велосипеду. Нова посадка, незручно тримати голову, втомлюються плечі і важко керувати.

Дистанція доволі противна. Маршрут просто “туди і назад”, але перша половина у зовсім невеличку гірку якої навіть непомітно. І крутиш такий собі з мислями “оце я слабий, капєц”. А ще і вітер в писок…

Отам мені судорога ногу і схопила десь на середині дистанції (ікру). Біль несамовитий і несподіваний, одразу розкоординація рухів, ледь не злетів з велосипеда. Так-сяк зміг зупинитися, трошки перечикав, поїхав далі. Поки крутиш наче не так болить.

 

Останні (і відповідно перші) пару миль проходять страшенно поганою дорогою – асфальт з такого крупного каміння і добре засипаний гравієм, постійні повороти, лежачі поліцейські та ще і в гору. Добре що хоч на страрті з гори.

Ну все, здається всі виправдання написав Smile

 

Перевзувся, побіг…

Дивно що ні в плаванні, ні на велосипеді я не відчуває того ніскільки хороша чи ні моя форма. Наче гребешся, щось там крутиш, а не ясно наскільки добре все це робиш. А от варто лише побігти і одразу ясно – не відновився таки. Ноги не біжать, сил нема звідки брати. Ну та воно і видно по результату.

Половина дистанції грунтовка, інша – асфальт. Мої Adidas Attune через сильно вентильовану підошву і верх всмоктують в себе пилюку як скажені. Всередені в результаті вони були брудніші набагато ніж ззовні.

 

Навіть незважаючі на погану форму я когось там обганяв, але в цілому весь біг це була розтягнуте страждання “де вже той фініш?”. Ніякого задоволення від бігу Sad smile

В цілому вся траса мені не надто сподобалася – озере темне і холодне, свої руки ледь видно; велоетап нудний, вітряний і дорога так собі; біг непойми що намішано. Просто хотілося подивитися на ці краї, плюс вдала дата для початку сезону триатлону. В наступному році якщо знайду щось цікаве в ці ж приблизно дати то може і не поїду знову. Хіба що Олена захоче тут позмагатися. І тут лише одна дистанція – олімпійська.

 

Ну та все колись закінчується, і не надто вдалі змагання теж.

Походив, відхекався, напився гаторейду, наївся бананів і апельсинів і пішов дивитися на результати.

 

Після фінішу годував якийсь місцевий ресторан смаженою на вогні куркою, картопляним салатом (це щось типу нашого олів’є), печеньками  ти булочками.

Народ набирав тарілки (учасникам безкоштовно, іншим – 10 доларів), всідався вздовж доріжки і жуючи підтримував фінішуючих.

Ну і паралельно нагородження проходило.

 

Як я вже казав результати були доволі сильні у пари десятків перших участників.

Ну і крім індивідуальних виступаючих була ще так звана естафета – це коли один пливе, другий їде і третій біжить.

 

Ну а це фотки з центру міста бо Олена почала скаржитися що “а мене на жодній фотці так і нема, бу-бу-бу” Smile

Ось тут смішно їй футболку вітром надуло, такий колобок вийшов:

 

Ця дивна скульптура це голуб-хранитель. Принаймні так на табличці було написано. І дивиться він у небо якщо одразу не вдасться розібратися Smile

Я так розумію що оберігає він від іншіх голубів, хє-хє.

 

У мене все.

КВН РУДН

Зненацька до нас приїхала команда КВН РУДН (гляньте ось якщо не знаєте хто це – http://www.youtube.com/watch?v=sreIoeHh6f4&feature=related). Ми зовсім не прихильники цієї команди і в телевізорі в основному з їхніх виступів нудьгуємо. Але, по-перше, ніколи не бачили зірок КВН вживу, а  по друге, просто захотілося сходити.

Ціни за квитки були кінські – від 40 до 60 доларів. Для порівняння на Slayer + Megadeth + Testament ми ходили за 45 баксів. Ну майже Metallica Smile З іншого боку зрозуміло що давати щодня концерти вони не зможуть (здається у них усього 5 концертів по всім США) і ставити менші ціни їм в мінус буде. Хоча я взагалі сумніваюся що вони щось зароблять враховуючі вартість перельотів, проживання та аренди приміщень і апаратури.

Хоча весь виступ команда повторювала що вони у Сіетлі (здається вони і справді так думали), проте сам виступ був у Белев’ю (дивіться на карті кому цікаво) – це десь пів-години машиною до Сіетла коли трафік складний. Це була остаточна причина чому ми пішли. П’ять хвилин з Редмонда, запаркувався у тому білдінгу де я ще місяць тому працював, перейшли дорогу і ось ми в залі.

Зал десь місць на 500, ми сиділи у 4-му ряду так що бачили всих зблизька.

Ну що ж, хоча я казав що ми не любителі цієї команди проте посміялися з усих жартів які б у телевізорі не викликали навіть посмішку би. Команда виступила добре і зал налаштований був неймовірно привітно і дружелюбно.

Наскільки я розумію команда відома своїми голосами в першу чергу. І справді – ті хто співають (а співають не всі) роблять це дуже добре. Особливо вразив голос Сангаджи (це їхній калмик-капітан) – неймовірно чистий і приємний голос.

Що стосується жартів то ніякого цільного номера вони не показали, скоріше була випадкова суміш фрагментів старих виступів. Ніяких нових жартів я не почув, навіть почув багато інтернет-боянів, але подано все було добре.

Деякі жарти були недоречні. Наприклад про Обаму, про негрів-слуг, про геїв і тому подібне. Те що команда типо бореться за расову терпимість своїми расистськими жартами може і працює в Москві, але тут реально люди намішані з усьог світу і вони просто вимушені бути терпимити одне до одного. І не людям з країни з 90% монокультурою розказувати в США що всі люди браття.

Деякі жарти просто не грають в контексті. Це гаїшники, бухалово, сексизм усякий і скінхеди. Ну тобто люди пам’ятають про все це, але це з якогось іншого світу.

Незважаючи на все вищесказане повторюся що зал навіть якщо мовчав на якісь жарти то мовчав позитивно Smile

Мутнофото з напів-підвальної темряви:

 

Про мобільний зв’язок в США

Тут існує дуже багато відмінностей від звичного мобільного сервісу в Україні як я його пам’ятаю (на момент написання це вже 5 років). Ну, по-перше, це покриття. Враховуючи те що велику частину США займають пустелі, скелі та незаселені ліси і степи зрозуміло що відсоток покриття тут зовсім не такий як в Україні. Але все ще гірше. Основні оператори (а тут такими є T-Mobile, AT&T, Verizone та Sprint) покривають лише великі міста, і рідше прилеглі до них маленькі містечка. Навіть навколо Редмонда повно місць де немає покриття від одного чи іншого оператора. Хоча ситуація поступово покращується.

Як приїхали то послухали порад спеціаліста з адаптації ми підписали контракт з Т-Мобайл. Що з приємного то це знижки для МС (правда і в інших операторів вони були). Спочатку дивишся – телефон при підключенні безкоштовно. Вау! Потім читаєш зноску – after mail rebate. Ну це така штука коли ти заповнюєш форму, відсилаєш поштою, а тобі потім чек на певну суму теж поштою приходить назад.

Взяли ми тоді “безкоштовні” MOTORAZR V3re Motorola w490. Найпоширинішими на той час здається були саме Motorola, далі йде Samsung та LG. Nokia лише нещодавно вийшла на ринок. Щодо iPhone то вони продаються лише для мережі AT&T та Verizon і відповидно знижку б на нього я не отримав.

З часом ми поміняли кілька телефонів серед яких були HTC Imagio, LG Chocolate Touch та HTC Trophy які у нас зараз у обох Smile

Причому цікаво що дешеве або взагалі безкоштовне оновлення телефону стає доступне через кілька місяців. Проте ми купляли свої останні у Microsoft Store і дісталися вони нам абсолютно безкоштовно. Правда доводиться контракт продовжувати на 2 роки. Так само можна взяти новий телефон при продовжені контракту.

Телефони на контракті є “залоченими”, тобто просто поставити в них будь-яку картку не вийде. Є платна процедура unlock, після якої вже можна ставити картку в телефон. Фактично телефон (як апарат) тут майже те саме що і номер. Хоча є і картки передоплати як в Україні, але вони не дуже популярні і нормальні телефони доведеться за повну ціну купувати.

У нас зараз “сімейний” пакет – 700 хвилин на усі лінії, одна лінія має безлімітний інтернет, у іншої обмеження в 2 Гб. Це все в районі 100 баксів у місяць обходиться.

Тут, до речі, жадібні оператори самі себе в дечому надурили. Справа в тому що безлімітний інтренет і раніше надавали не усі, а тепер такого плану взагалі нема. Але продовжуючи контракт ми продовжуємо його на існуючих умовах і автоматично отримуємо той самий неіснуючий інтернет.

Дзвінки за кордон можна також роботи через свого опреатора. Така послуга коштує близько +7 доларів на місяць та 12 центів за хвилину. Але значно дешевше купити спеціальну картку за якою дзвінок в Україну виходить 6-9 центів за хвилину. Якщо номер картки внести в “безкоштовний” то виходить доволі недорого.На міські (стаціонарні) телефони дзвонити виходить дешевше ніж на мобільні. Крім того додзвонитися на усіляких маргінальних операторів майже неможливо. З іншого боку нашо воно треба коли ті кому дзвониш доступні у скайпі? Шкода що не всі і не завжди у тому скайпі є.

Номери телефонів тут, на відміну від Україніи, дають з локальним префіксом. Нам пропонували на вибір 425 (Редмонд), 206 (Белєв’ю) і так далі. Можна легко змінити оператора залишивши за собою номер. Спочатку підписуєш договір на обслуговування номеру з іншим оператором а потім розриваєш договір з поточним.

Ціла історія була як ми один раз поміняли оператора. Усяке бажання робити таке у майбутньому відпадає.

Діло було так – перейшли ми на іншого оператора і підпсали новий контракт. Живемо собі такі щасливі з новими розпрекрасними телефончиками, аж раптом а-на-на, гігантський рахунок від попереднього оператора.

З’ясовується що коли ми якось гуляли у сусідньому містечку по великому торгівельному комплексу і поки Олена щось там роздивлялася чи то у магазині кофточок, чи то у супермаркеті лаків для нігтів, я, він нічого робити, почав розпитувати хлопця в кіоску нашого оператора що у них є за нові телефони та плани. Він, перевіривши мій номер за своєю базою, сказав – о, а ти знаєш, ви платите ось таку суму, а у нас є новий план де дешевше на 10 баксів у місяць. Хочеш переключу? Ну я звісно погодився. Погодився і забув. Далі саме цікаве.

Короче нарахували нам… скажімо 500 баксів. Беру я свій договір і дивлюся – тааак, контракт закінчується у, скажімо, грудні. А мене чарджать у лютому. Добре, дзвоню у підтримку. Там такі – кажи пароль на рахунок. Так у мене нема вже рахунку, – кажу. Кажи пароль, інакше ми не знаємо що ти це ти. Або якщо не пам’ятаєш їдь у магазин і показуй їм своє полсвідчення, щоб вони могли переконатись хто ти є.

Їду в магазин, розказую. Перевіряють документи і кажуть – а, так це ти продляв контракт на рік у тому торгівельному центрі, в нас нового договору нема, їдь до них. Лінвуд не близько – майже 30 хвилин машиною. Приїздимо в той кіоск, починаємо розбиратись.

– Які такі контракти, нічо не знаємо – дєвочкі такі сидять. Все одно ми нічого не можемо зробити, дзвони у підтримку.

Кілька дзвінків та пару поїздок майже переконали мене що гроші повернути не можна. Фігня в тому що для продовження контракту їм мій підпис не потрібен. Десь в основному (підписаному мною) контракті написано що при зміні плану контракт автоматично продовжується на рік. Більше того, оскільки я сплачував рахунки з новою сумою то я знав що контракт у мене змінився. Короче жуліки ще ті…

Дуже ми розстроїлися і вже вважали що все втрачено. Але Америка, як кажуть, земля необмежених можливостей. Коли я розказав цю історію в офісі мені сказали – те що написано в контракті тут (в США) іноді нічого не значить. Ти дзвони доки не доб’єшся свого. Деякі оператори будуть казати “в нас такі правила”, то звони ще раз, інший хтось у центрі підтримки може скасувати платіж. Як нічого не допомагає то кажи що ти працюєш в МС, що напишеш про них поганий відгук на внутрішніх ресурсах які читають стоп’ятсот людей, в кінці кінців проси поговорити з менеджером оператора.

Ну ви поняли, тут навіть в продуктових магазинах можна торгуватись Smile

З новою надією знову звоню в підтримку,і о чудо, нариваюсь на дівчину яка сама (без погроз і закликів до менеджера) каже мені що можна скасувати штраф. Корочє з тієї суми штраф за дострокове переривання контракту складає 25, а все інше просто помісячна плата за телефон до кінця нового контракту, от ті 475 і скасували.

Висновок? Та мабуть ніяких висновків крім того що дикий капіталізм такий дикий, і що кожен сам коваль свого щастя.

Ну а насправді я б сказав що мобільний зв’язок це одна з небагатьох речей які в Україні кращі ніж тут. Нехай не всі новомодні сервіси одразу доступні, але таких кінських цін і офігєвших монополістів-операторів нема. В Україні не деруть гроші за вхідні дзвінки та СМС (навіть вхідні!). Хіба що те що номер від оператора до оператора не змінюється – він твій доки платиш.

От в моєму плані нема СМС тож за кожну отриману ми платимо більше 20 центів. Відключити їх можна, але це таки морока – треба йти до оператора і не факт що відключення буде справді відключенням, може ще доведеться ходити. Більше того – при будь-яких змінах у контракті треба уважно дивитися щоб не помінялося щось у договорі.

А на днях Олена старанно випрала свій телефон у машинці і настав йому кірдик Smile Пішли дивитися які у нас є варіанти щоб подешевше. Варіантів не багато – взяти дешевий телефон, купити телефон за повну ціну, або додати до плану нову лінію. Дешевий телефон не підходить бо їй і інтернет треба і МС Офіс. Новий апарат (HTC Trophy) коштує $425. Тож як не дивно найдешевше відкрити нову лінію і взяти за це безкоштовний телефон. Знову та сама апифметики – продовження контракту на 2 роки і нова лінія за $9.99 у місяць, що виходить майже вдвічі дешевше ніж купувати новий телефон.

 

UPD 10/12/2012. Коли рахунки за мобільні дійшли до непристойних $190+ в місяця я пішов і поміняв план. Тепер платимо так. За закриття третьої непотрібної лінії (брали лише щоб телефон новий взяти) сплатив одноразовий штраф близько $400. У новому плані хвилини і СМС не обмежені за $80 на дві лінії. Оскільки у нас обої смартфони то ми вимушені (інших варіантів нема) взяти дата-план. Найдешевший – 2 Гб за $50 на два телефони. Зразу скажу що ми такий обсяг данних і приблизно не вибираємо – карти, пошта, шопінг за місяць добре якщо 300 Мб тягнуть. З усима податками, додатковими платами на обслуговування і іншими поборами виходить десь $150 на місяць. Зате почали СМСками користуватися.

Висновок – дотерпіти 2 роки без оновлення телефонів і перейти на пре-пей (картки) де можна буде дзвонити за $15-20 у місяць. За інтернет доведеться платити окремо, але зараз кругом є WiFi тож нічого страшного.

Volcano – 2000 – Violent

 

Thrash у виконанні японців. Вже сам по собі цей факт повинен привертати увагу. А на додачу ще й музон дуже кльовий.

Я б не сказав що це чистий треш. Тут багато speed і heavy metal’а, і взагалі дуже все мелодійно, хоча і швидко.

Суперовий вокал – співаючий (а не оручий що часто характерно для thrash), і такий з надривом, трагічний. Особливо прикольно коли співають в декілька голосів – плаваючий голос виходить.

Коротше рекомендую любителям класичного металу в тому числі.

http://www.metal-archives.com/albums/Volcano/Violent/7194

Трейлер найсвіжішого альбому:

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=kSyrsD1wmf4&w=448&h=252&hd=1]

Shrek the Third (2007)

 

 

Не в захваті. Так собі. Не повне лайно звісно, але і нічого надзвичайного. Надумані жарти та сюжет, абсолютно незахопливо, сама анімація та і все.

У порівнянні з першим фільмом просто фуфло.

http://www.imdb.com/title/tt0413267/

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=-x3fX6u1Fks&w=448&h=252&hd=1]