День: 08.04.2012

Nike Featherweight Visor

Ціна: $15

Призначення: візор для бігу.

Загальні враження: При всій своїй простоті це абсолютно геніальна і незамінна річ яку треба мати кожному бігунові.

Візор є комбінацією бігової пов’язки з козирком. І далеко не кожен візор підходить для бігу – більшість із них призначені для гольфу і не абсорбуть піт.

Ця річ одночасно захищає лоб і очі від поту, очі від сонця та обиччя від дощу. Завдяки такій функціональності я навіть частіше його використовую ніж спортивні окуляри.

Так само для триатлону – біг після велосипеду був би набагато складнішим без візора.

Недоліки: Не можу назвати жодних. Мені ця модель підходить. У інших виробників можуть бути трохи інші матеріали, виріз та дуга козирка та ще якісь відмінності.

Коли я біг навіть марафон у своєму то забув що він на мені миттєво, а на фініші його можна було викручувати, хоча в очі нічого і не заливалося.

Роджер Валков’як–проігнорований герой

У 1956 році в найвідомішій велогонці в світі несподівано жовту майку лідера несподівано отримав син польського емігранта, працівник металургічного заводу нікому не відомий Роджер Валков’як.

Не вигравши жодного етапу він тим не менше так і залишвився у жовтій майці до кінця гонки і виграв її.

Преса і публіка ще за довго до кінця гонки прийняла факт його лідерства дуже негативно. Професійні атлети теж так і не визнали його за свого – з ним практично ніхто із зірок тогочасного велоспорту не хотів спілкуватися.

Більше того – у пресі постійно писали що Роджеру в черговий раз вдалося залишитися лідером “лише через те що А та Б по чесному боролися на гірському етапі”, або “порадували публіку прекрасною боротьбою на високих швидкостях”, а Роджеру просто поталанило.

 

З часом, ближче до завершення гонки почали з’являтися статті типу “Національна ганьба”, “Як таке могло трапитися” і подібні інші. Шокувало усих те що не француз, і навіть не італієць, не розкручена зірка, а який простий хлоп виграє таку гонку.

На фініші стадіон зустрів його мовчанням, а преса старанно уникала писати про нього.

Відчуваючи неймовірний тиск і отримавши кілька травм Валков’як пішов з велоспорту у 1960-му році. І преса знову проігнорувала цей факт.

Ображений на весь світ (і не дивно) Роджер до не давнього часу не давав ніяких інтерв’ю, продувжував працювати на тому ж заводі.

 

У нещодавньому інтерв’ю журналу Bicycling на питання чи варто було вигравати ту гонку він відповів словами іншого гонщика – “Якби я міг виграти Тур де Франс хоча б один раз”.

Мені чомусь соромно за тогочасних французів Sad smile