Другий мій циклокрос пройшов набагато краще за попередній – не те щоби я показав набагато кращий результат, але було хоч зрозуміло що треба і чого не треба робити. Більш-менш тим що я робив на дистанції я задоволений.

Власне як і на попередньому старті я був у групі початківців і так само нам дали проїхати 40 хвилин – я встиг зробити 5 кіл.

У порівняння з попереднім циклокросом тут дистанція була легша – довгі прямі ділянки, широкі повороти, майже відсутні горки. Новим було наявність гравію – виявилося що велосипеди (у всіх, а не лише у мене як я думав спочатку) не дуже добре тримаються на ньому і колеса їдуть вбік. Я навіть добряче впав на одному повороті, здер шкіри так нормально на правій нозі і продер до дірок нові вело-труси :(

Ще остаточно стало зрозуміло що треба вчитися якомога швидше застрибувати на велосипед – на відео видно як багато часу я витрачаю на те щоб опинитися знову у сідлі.

Також з минулого разу я зменшив тиск у своїх колесах (35 мм ширина) з 90 psi до 35 і виявилося що так набагато комфортніше, не трусить майже і завдяки цьому я можу їхати швидше.

 

Результати мої – 17 місце з 55 новачків (https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=117359&did=128089&cid=660657). Як можна побачити перше коло (і це нормально) виходить майже вдвічі повільніше ніж усі інші – занадто щільно усі їдуть і заважають одне одному. А потім коли трошки розтягнуться можна вже пробувати боротися і обганяти одне одного.

Поки що подобається і буду пробувати ще…

 

 

Я і так не надто люблю “Зоряні війни”, а після безблагодатного самоповтору сьомої частини так і взагалі остаточно розчарувався. І тому нічого хорошого чи хоч трохи цікавого від пріквелу не очікував навіть. І не дарма – фільм абсолютно бездарний, не цікавий і по суті є обережним пережовуванням дуже старанної скопійованих образів та подій інших фільмів.

Коротше це повна туфта (звісно на мою особисту думку) про зміст і навіть дійових осіб якої я забув вже через 10 хвилин після закінчення фільму. От як не стараюся навіть пригадати не можу що там було – усе зливається в якусь одноманітну невиразну кашу з іншими епізодами…

Оцінки:

 

Призначення та характеристики

Спортивні окуляри які не зважаючи на назву можна використовувати не лише для гольфу – я в них бігаю та іноді катаюсь на велосипеді. Але про назву трохи нижче.

Суттєві характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $275 (http://www.e-rudy.com/en/products/detail/SN798514G), але мені вони дісталися безкоштовно… Умовно безкоштовно – страховка на зір покриває $300 на окуляри і я її просто використав щоб взяти ось ці.
  • Змінні лінзи. Хоча в комплекті з окулярами йдуть усього одні лінзи проте можна докупити лінзи будь-якого кольору. Більше того – є набагато дешевші лінзи від сторонніх виробників.
  • Насадки на ніс та вуха регулюються – можна вибрати найбільш зручний кут.
  • На сайті виробника – http://www.rudyproject.com/sunglasses/rydon-golf.html

 

Враження

Стосовно назви. Слово “гольф” там присутнє лише тому що в комплекті йдуть лінзи що підсилюють контрастність зелених кольорів – це буде корисно на зелених полях для гольфу. Але можна докупити інші лінзи що мають інші характеристики. Та і ті “гольфові” лінзи працюють непогано для бігу.

Але звісно головне питання – чи варті окуляри своїх грошей? Як на мене то ціна занадто висока, хоча високу якість виконання та чистоту “оптики” не можна не визнати. Я би все ж таки мабуть свої гроші пошкодував платити, але десь $150 була б дуже справедлива ціна для них.

Окуляри дуже стильні, добре сидять, легкі такі що про них легко забутися і справді підвищують контрастність (що може призвести до викривлення певних кольорів). Єдине що я люблю окуляри з більшими лінзами та бажано без рамки. Щось типу Tifosy Vogel чи Smith Optics Pivlock V90 – в них на велосипеді не так вітер задуває і в аеропозиції рамка не перекриває вид.

Ось так мають виглядати картинки “до” та “після”.

Вид без окулярів:

І в окулярах:

 

Оцінки:

  • Моя оцінка – 9/10.

 

 

У фільма жахливі оцінки, але він насправді не настільки поганий. Звичайний прохідний фільм який намагається бути гостросюжетною комедією і якому бракує достовірних (чи хоча б просто цікавих) персонажів та більш-менш цікавої історії.

Щось там про те що прибиральника намагалися підставити переконавши його що він є глибоко законспірованим вбивцею. Ну і звісно у злодіїв все йде не так як планувалося і головний герой виходить переможцем в кінці.

Фільм можна порадити дивитися хіба що коли хворієте чи дуже втомлені і щоб дивитися щось розумніше просто нема ресурсів мозку…

Оцінки:

 

 

Можливо найвідоміша та найпопулярніша гра останніх років. Гра у якій гравці намагаються врятувати світ від поширення заражень.

Створена 2008-го року кооперативна гра (тобто така де усі гравці діють разом проти гри) кілька років поспіль займала перше місце серед усіх настільних ігор на сайті Board Games Geek (головному сайті з настільних ігор).

Гра породила також дуже відомі та популярні версії серед яких є боротьба з Ктулху, рятування середньовічного світу від хвороб і таке інше.

 

Характеристики

  • Ціна. Повна ціна складає $40, але останні кілька місяців я часто бачу її на розпродажу за $22.
  • Кількість гравців: від 2 до 4. Найкраще грати вчотирьох. В принципі втрьох грати не набагато гірше, але все ж таки гра виходить більш напруженою саме з максимально можливою кількістю гравців.
  • Час гри: з того що я бачив гра триває від 45 до 90 хвилин для чотирьох гравців. В принципі кількість учасників не має особливого впливу на час, лише координація дії між більшою кількістю гравців може вплинути.
  • Складність правил. Правила доволі прості і пояснити їх повністю у деталях можна за 10 хвилин. Але доведеться повторювати механізми розповсюдження заражень та можливі варіанти дії гравців кілька разів у процесі гри – це варто враховувати коли є гравці що грають вперше.
  • Час навчання. Розуміння того що треба робити і як вибирати стратегію та приймати тактичні рішення приходить десь приблизно на половині першої гри. Але у грі є багато ситуаційних нюансів які теж треба вчитися враховувати і тому я би сказав що час навчання коли гравці почувають себе впевнено це 3-4 гри.
  • Жанр і категорія. Гра є кооперативною стратегією на медичну тему. Гравці подорожують світом, розробляють ліки та винищують розповсюдження вірусів/хвороб.
  • Ігрові механізми: кооперативна гра, збирання карт, переміщення по карті, взаємодія з іншими гравцями.
  • Розширення. Існує кілька розширень до базової версії гри серед яких можна знайти наприклад мутації для хвороб, вдосконалення знань та навичок вчених та біо-терориста.
  • Повторна іграбельність: висока. Перші кілька спроб гравці будуть пробувати перемогти на найпростішому рівні. Після цього можна йти на ускладнення та грати за більш жорсткими правилами що обмежують взаємодію гравців.
  • Оформлення: на хорошому рівні. Гра не має яскраво вираженої теми (навіть медичної) і в принципі являє собою карту світу і набір карт з містами на карті. Також у комплекті є абстрактні фігурки для кожного гравця, карти ролей гравців та абстрактні будиночки дослідних станцій.

 

Правила

Гравці випадковим чином (перші кілька ігор можна обрати з відкритих карт) визначають свої ролі і отримують початковий набір карт з містами.

Далі відбувається зараження: міста отримують від 1 до 3 кубиків певного кольору хвороби зі спеціальної хвороби для зараження.

Кожен гравець в процесі ходу має можливість здійснити 4 дії. Серед дій є переміщення фігурки на карті у приєднане місце, переліт у місце для якого у гравця є карта (карта йде у відбій), переліт у будь-яке місце зі скиданням карти поточного місця. Якщо у поточному місці є дослідницька станція то гравець може переміститися в інше місто зі станцією скинувши будь-яку карту. Маючи карту поточного міста гравець може побудувати станцію у цьому місті. Якщо в тому ж місті є інший гравець то поточний гравець може взяти чи віддати іншому гравцю карту цього міста. І нарешті якщо у місті є дослідницька станція то гравець може розробити ліки для певної хвороби скинувши п’ять карт одного кольору. І остання дія яку можна робити – прибрати один кубік хвороби.

Після виконання акцій гравець бере собі дві карти з колоди для гравців. Одночасно гравець не може мати більше 7 карт.

У колоді крім міст можуть ще трапитися карти дій. Такі карти можна використати у будь-який момент гри, навіть не в свій хід і вони не вважаються за дію. Карти дій можуть наприклад перемістити будь-якого гравця на мапі чи тимчасово припинити розповсюдження хвороб.

Також у колоді для гравців можуть трапитися карти епідемій. В такому разі з колоди заражень беруть з низу нову карту і відповідне місто отримує 3 кубіки хвороби. Після того карти для зараження з відбою перетасовують і кладуть на верх колоди. Таким чином хвороби продовжують виникати у тих самих містах знову і знову. Також переміщується фішка що показує скільки міст треба заразити після кожного ходу.

У випадку коли треба заразити місто певного кольору хворобою і в ньому вже є три кубики того самого кольору то відбувається так званий прорив – зараджуються усі приєднані міста і пересувається фішка проривів.

Нарешті останньою дією зараджуються міста на мапі – просто беруть відповідну кількість карти з колоди зарадження і додають по одному кубу в ті міста.

Ролі гравців надають спеціальні вміння та можливості що дозволяє ефективніше боротися з хворобами. Наприклад є ролі які дозволяють переміщувати інших гравців, або роль яка не дає зараджувати те місто де знаходиться гравець та приєднані міста.

Коли для хвороби винайдено ліки вона все одно продовжує розповсюджуватися. Треба ще прибрати з мапи усі куби кольору хвороби. І лише тоді хвороба вважається винищеною і усі карти зараження для неї просто ігноруються.

Є кілька способів програти гру: закінчилися карти у колоді гравців – закінчився час і команда не впоралася з епідеміями, закінчилися куби певного кольору – хвороба вразила весь світу, кількість “проривів” перевищила 8 – хвороба дуже швидко поширюється. І єдиний спосіб виграти гру це знайти ліки для усіх хвороб і повністю очистити мапу.

 

Враження

Мені кооперативні ігри не надто подобаються, але ця гра дійсно є дуже хорошою, цікавою і складною. І щоб в неї грати треба і справді працювати командою обговорюючи які дії будуть найефективнішими у короткотерміновий та довготерміновий періоди.

Крім того гра надає просто неосяжно велику кількість комбінацій та ситуацій і в неї можна грати дуже довго за все складнішими і складнішими правилами.

Взагалі якщо вам цікава одна з найкращих ігор взагалі, або гра у якій гравці не змагаються одне з одним то саме Pandemic буде правильним вибором. Рекомендую.

Оцінки:

  • Board Games Geek – 7.7/10 (https://boardgamegeek.com/boardgame/30549/pandemic). Також гра на момент написання посідає 64-те місце у загальному заліку, 63-те місце серед стратегій та 6-те місце серед ігор для родини.
  • Моя оцінка – 8/10.

 

Зав’язка серіалу доволі цікава: кілька жінок утримував багато років у підземному бункері маніяк, потім їх звільнили і головна героїня відкриває для себе сучасний світ.

Усю комедійність засновано на не знанні та не розумінні Кіммі (головна героїня) сучасного життя, соціальних відносин і технологій. При цьому вона сама є дуже доброю, щирою і старанною людиною.

Перший сезон вийшов цікавим і доволі смішним. А далі вже пішли заглиблення у життя та звички оточуючих другорядних персонажів і все різко зіпсувалося. Зіпсувалося тому що серіал намагається одночасно бути хоч якось реалістичним і фантасмагоричним. Тому дуже скоро перестаєш розуміти чи показана ситуація є абсурдною і тому смішною, а чи то це нормальна ситуація з точки зору сценарію. До того ж ніякого інтересу та співчуття до другорядних героїв авторам так викликати і не вдалося. Ось тому ми і кинули його дивитися одразу як почали другий сезон.

Коротше що можна порадити це подивитися перший сезон і після цього назавжди забути про існування цього серіалу. І високими оцінками я просто вражений…

Оцінки:

 

 

Призначення та характеристики

Як видно з назви це аератор для вина. Ну тобто така штука яка швидко “старить” вино збагачуючі його киснем (чим і імітується старіння). Збагачення відбувається переливанням вина крізь дуже дрібне сито і одночасним затягуванням повітря через спеціальні сопла.

Спочатку характеристики:

  • Ціна. На моменті покупки (2 роки тому) я заплатив $32, зараз же такий точно можна купити за $21.
  • Складається з підставки, корпусу і ситечка. Легко розбирається, легко миється, стабільно і красиво стоїть на поличці. Взагалі виглядає приємно.
  • Вага – 200 грамів (7 унцій).
  • На сайті виробника – https://www.vinturi.com/shop-our-products/aerators/vinturi-red-wine-aerator.html

 

Враження від використання

Перед покупкою я був налаштований дуже скептично: чи працює воно взагалі, чи буде хоч трохи помітна різниця, чи буде варта різниця того? Ну і інші подібні питання. Нарешті після кількох схвальних відгуків у інтернет-виданнях та рекомендацій друзів придбав аератор і собі.

Аерація здійснюється миттєво – поки неспішно наливаєш бокал все і відбувається.

З першої ж спроби відчутно що різниця у смаку вина є. По-перше, дуже підсилюється запах вина що вже приємно. Щ ж стосується смаку то він стає різкішим, але при цьому у ньому наче з’являється більше деталей. Нам подобається іншим словом.

Під час використання аератор видає дуже гучні звуки як наче хтось без зупинки сьорбає щось :)

Мити його дуже легко – дістати сіточку і сполоснути разом з “корпусом”. Навіть відтирати нічого не треба – аератор так сконструйовано що рідина крізь нього дуже добре проливається.

Власне крім ціни нічого придумати з недоліків не можна. Якщо вагаєтесь чи варто мати таку штуку дома – так, варто. Навіть якщо не користуватися нею кожного разу все одно час від часу порівняти смак та запах вина до та після аерації. З’являється розуміння на що звертати увагу коли куштуєш вино.

Оцінка на Amazon – 4.5/5 (https://www.amazon.com/gp/product/B000UPOJ5W), моя оцінка – 9/10.

 

 

Така собі брутальна версія “Злови мене якщо зможеш”. Маніяк-вбивця багато років переховується від поліції живучи життям своїх жертв. Від жертв він бере ім’я, банківські рахунки, навіть деякі звички та манери.

І ось розумна поліцейська натрапляє на його слід і починається гра в якій то одна то інший полюють одне на одного.

У фільмі багато гострих моментів, багато різких поворотів сюжету (більшу частину з яких чесно кажучи легко передбачити) і він майже постійно тримає в напрузі. У підсумку це хороший гостросюжетний фільм який не дасть занудьгувати і який добре зроблено.

Також треба сказати що після перегляду якщо згадати усі події фільму то можна знайти просто безліч логічних нестиковок та інших проблем в сюжеті, мабуть з цим і пов’язані такі низькі оцінки. Але усі ті дірки ніяк не заважають перейматися фільмом.

Оцінки:

 

Призначення і характеристики

Перед нами дротові спортивні навушники від виробника відомого якістю своєї продукції.

  • Ціна: коли я купував їх повна ціна складала 150, зараз же вони коштують 100. До того ж зараз у комплекті ще йде перехідник з 3.5 мм джека на роз’єм Apple.
  • Стійкість до поту та води що необхідно для спортивних навушників.
  • В комплекті йдуть силіконові насадки трьох розмірів (S, M, L) та невеличка сумочка з карабіном.
  • На сайті виробника – https://www.bose.com/en_us/products/headphones/earphones/soundsport-in-ear-headphones-apple-devices.html.

 

Враження від використання

Перше що треба сказати що навушники дуже добре, я би навіть сказав ніжно сидять у вухах. Їх майже не відчутно. Та і вони не вкладаються всередину звукового каналу, а скоріше накладаються на вухо. І крильця на силіконових насадках надійно тримають їх на місці. Хоча з незвички може здатися що вони ось-ось випадуть.

Недоліком же такого підходу є те що не перекриваючі повністю канал навушники пропускають усі зовнішні шуми. Це може бути як добре (чути що навколо відбувається, рух машин та інше), так і погано (музика в спорт-залі чи балачки, чи той же шум заважають слухати музику).

Якщо їх використовувати на велосипеді то самі по собі вони не створюють шуму вітру бо не стирчать з вух як ті ж JayBird Freedom. Але в той же час вітер просто від руху чути бо як я вже сказав навушники не ізолюють зовнішні звуки.

Кнопки управління на дроті (гучність +, – та старт/стоп) не працюють ні з Windows Phone 8/10 пристроями, ні з моїм поточним Motorola Moto G 5 Plus на Android. Ну і звісно це означає що приймати дзвінки (також поруч з кнопками вбудовано мікрофон) можна буде лише на пристроях Apple.

Що стосується якості звуку то як завжди у цього виробника вона дуже висока. Можна сказати що трошки не вистачає басу (і це чути на металі, наприклад), але усе інше дуже чітке і звучить що називається “по багатому”. Але мабуть найкращий термін для звуку буде “чисто”.

Оцінка на Amazon – 3.9/5 (https://www.amazon.com/Bose-SoundSport-Ear-Headphones-Models/dp/B00M7XZPKI/), моя оцінка – 7/10.