Artillery – 2018 – The Face of Fear

Команда порадувала прямо таки цим альбомом.

З одного боку тут наче нічого нового нема і все доволі очикувано – чітко, помірковано швидко, ритмічно, мелодійно, не важко… Ну коротше як і завжди у Артилерії.

А з іншого боку композиції хоча не можна назавати хітами проте є такі що аж прямо із задоволенням слухаю і ледь не танцюю під них.

В цілому як і для інших робіт цієї команди для мене їх музика трохи залегка щоб прямо сказати що я їх люблю. Але в той же час з задовленням їх іноді переслуховую. Так ось цей альбом на рівні їх найкращих минулих робіт (для мене конкретно це на рівні з By Inheritance 1990-го року).

Оцінки:

FOOKER MTB Pedal Nylon 3

Характеристики та призначення

Пласкі педалі для гірського (переважно) велосипеда. Для чого потрібні пласкі педалі і в чому може бути їх перевага у порівняння з контактними читайте далі.

А поки поглянемо на характеристики:

  • Ціна: від $20 до $25 за пару.
  • Матеріал – композитний нейлон (що б там це словосполучення не означало).
  • Захищені від води та бруду.
  • Металеві шипи для кращого зціплення зі взуттям.
  • Хром-молібденовий шпіндль (Cr-Mo).
  • Розмір: 11х10х2.5 см (4.3х3.9х1 дюйми).
  • Вага: 360 грамів (0.8 фунта).

Також я так і не зміг зрозуміти що це за виробник такий зі смішною назвою. Підозрюю що це якийсь біль-менш відомий виробник що володіє цим маловідомим брендом.

Враження від використання

Спочатку про те для чого можуть знадобитися ці педалі. Сценаріїв я бачу три. Перше це використання їх на звичайному велосипеді зі звичайним взуттям. Завдяки шипам ноги на них їздити не будуть. 

Взагалі для подібних педалей існють навіть спеціальні вело-туфлі як Five Ten Freerider де підошва “липне” до педалі ще краще.

Проте з шипами на педалі є і проблеми – якщо ногу поставити не вірно то пересунути її не можна вже. Натомість треба буде піднімат ступную вгору і ставити на педаль знову.

Другий сценарій використання це гірський велосипед. На незнайомих трасах, або там де є дуже різкі перепади рел’єфу навіть професійні велосипедисти використовують пласкі педалі. І лише на дуже знайомих та менш технічних трасах має сенс ставити щось типу Shimano PD-520

Для циклокросу з тих же самих причин (незнайома та/або складна траса) ці педалі теж підійдуть краще. Олена свій перший сезон саме з такими і їздила. До того ж не треба перейматися про бруд якими забиваються замки на контактних педалях.

В цілому я усім задоволейний, а особливо ціною.

Оцінки:

Також я так і не зміг зрозуміти що це за виробник такий зі сміною назвою

Year One (2009)

Комедія з Джеком Блеком, а фільми за його участю як ми знаємо виходять переважно дуже посередні і лише іноді помірковано вдалі. Ось і цей випадок подібний – це комедія про первісних людей що потрапляють у розвиненішу цивілізацію і намагаються в ній вижити.

Біганина, геги, жарти як дурні так і доволі непогані. Але у підсумку велетенська маса поганих жартів повністю перекриває собою невелику кількість хорошого рівня гумор.

Такий фільм можна порадити дивитися хіба що у літаку під час довгого перельоту, або коли треба спати і щоб заснути хочеться вибрати якийсь не надто цікавий фільм.

Оцінки:

Xiaomi Pocophone F1 Global

Отже телефон який своєю ціною і набором характеристик викликав таку собі невеличку паніку, телефон який мав би стати вбивцею флагманів, телефон про який говорять і що він найкраще що є на ринку і що він повне фуфло. Ну що ж, давайте і я вам розкажу свої враження.

Характеристики

  • Ціна: в залежності від обсягу пам’яті складатиме від $300 до $400. І це той не частий випадок коли я раджу купувати на aliexpress, а не на Amazon чи ebay.
  • Процесор – Qualcomm Snapdragon 845. Тобто самий потужний ЦПУ для Android смартфонів на момент написання.
  • Жидкісна система охолодження… згідно виробника. Насправді брехня. Кому цікаві подробиці читайте/дивіться огляди.
  • Мережі: GSM, LTE і так далі. Але з цим не все добре і однозначно, читайте далі.
  • Вага: 182 грами.
  • Екран: 6.18 дюйми діагональ, співвідношення сторін 18.7:9, роздільна здатність 2246х1080, 403 точки на дюйм.
  • Пам’ять: оперативна від 4 до 8 Гб, сховище від 64 до 258 Гб.
  • SIM: слоти для двох nano SIM, один зі слотів може бути зайняти карткою microSD.
  • microSD до 256 Гб.
  • Камери: задіня 12 Мп + 5 Мп, фронтальна 20 Мп.
  • WiFi 802.11. Знову ж таки згідно специфікацій виробника телефон вміє 5G, але це теж викликає великі сумніви.
  • Bluetooth 5.0.
  • GPS: A-GPS, Glonass, BDS.
  • 3.5 мм роз’єм для навушників.
  • Розпізнавання обличчя (теоретично), сенсор відбитка пальця, акселерометр, гіроскоп, барометр (дуже сумнівно), компас.
  • Батарея на 4000 мАп.
  • OS: Android 8.1.
  • Роз’єм для зарядки/синхронізації – USB Type-C.
  • На сайті виробника – https://xiaomi-mi.us/smartphones/?1=1&1=1&1=1&producers=43%2c10286&filters=365&view=box&orderby=ord&sortby=asc.

Враження від використання

Після трьох місяців використання можу сказати що цей смартфон є несамовитою мішаниною переваг і недоліків. Причому все на максимумі.

Якщо коротко то я не раджу його купувати крім випадків коли ви точно знаєте що робите. І сам би я краще взяв би Samsug Galaxy S9, або якщо намагатися обійтися подібною ж ціною то тоді вже S8.

Спочатку назву позитивні риси.

Перше це звісно ж ціна. Смартфони з подібним ЦПУ та подібною кількістю пам’яті від інших виробників обійдуться вам мінімум в тричі дорожче. Проте в них буде щось додатково про що тут забули згадати, але про це далі.

Крім потужного процесора та великої кількості пам’яті за таку ціну ще дуже радує батарея. Її спокійно вистачить на 2 дні якщо користуватися телефоном у звичайному режимі (музика, пошта, пару разів ігри, інтернет). У мене як правило в кінці для половина заряду ще залишається, а іноді і більше.

На диво дуже приємний звук як через аудіо-вихід так і по Bluetooth. Хоча можливо це моє суб’єктивне і психосоматичне, але і у навушниках і навіть у машині моїй звук здається мені кращим ніж з попереднім телефоном.

Ну і те що в телефоні USB Type-C приємно і зручно.

Тепер поговоримо про нейтральне.

Екран доволі приємний, кольори яскраві і насичені. Але якщо поставити цей телефон поруч з тим же Samsung S9 то одразу видно що у Samsung екран як мінімум на клас вищого гатунку.

Також у екрана некрасиво закруглені вугли – просто обрізані краї екрану.

Камера насправді непогана і для когось типу мене хто не хоче розбиратися в налаштуваннях та теорії фотографування камера робить дуже хорошу роботу. Але знову ж таки якщо порівнювати з флагманами то стає помітно що в Pocophone камера дає занадто насичені кольори (що створює ілюзію кращої картинки) і занадто розмиває фон (що з першого погляду робить любительську фотографію більш професійною).

Зовні телефон помірковано потворний і навіть у класі 200-доларових телефонів є такі що виглядають краще за нього (наприклад той же Motorola Moto G5 Plus). Потворний нотч, дійсно потворний, але задня сторона доволі симпатична хоча теж виглядає дешево.

Bluetooth тут наче і 5.0 і веде себе як положено, але іноді буває починає затинатися на музиці і нічого йому не зробиш… Добре що таке трапляється доволі не часто.

Тепер про погане.

Я не дарма вказав у заголовку слово Global. Справа в тому що телефон було розроблено для ринку Індії і лише згодом до нього додали підтримку мереж і стандартів поширених в інших країнах. Так от, навіть версія Global в США працює геть погано. Не те що LTE, іноді навіть 2G не працює нормально. Тобто в більшості приміщень (наприклад дома) зв’язку нема взагалі, а на вулиці де сигнал наче є іноді інтернет такий повільний що користуватися ним не можна. Я навіть дзвонив своєму оператору в підтримку і вони мені підтвердили що цей телефон не вміє в швидкі з’єднання.

Також телефон дуже великий і його пропорції не зручні. Можливо це і не його конкретно недолік, але мені його дуже незручно носити в кишені джинсів – він постійно заважає і не дає нормально сісти чи повернутися якось без того щоб його поправляти. Мій наступний телефон скоріше за все буде в районі 5 дюймів.

Ще один недолік це ланчер (хоча виробник нахабно називає це операційною системою) MIUI який знову ж таки переназвали як POCO для чогось. Хоча варто отримати ті ж самі оновлення для цього POCO і побачити що в описі вони є оновленнями для MIUI. Так от це MIUI/POCO дуже якесь недороблене і постійно має проблеми – то іконки злітають, то ще якось чортівня починає коїтися. Я трошки постраждав і поставиви собі Microsoft Launcher. У нього теж бувають проблеми коли телефон вирішує (раз на кілька днів) що я насправді хочу POCO і “непомітно” міняє мене ланчер. Але в цілому з майкрософтівським стало трошки краще жити.

Ще оце POCO йде з купою малофункціональних і кривеньких додатків типу пошти, погоди, карт і так далі. І звісно ж їх видалити не можна. Так само як не можна видалити програми з подібною функціональністю від google – та ж пошта, карти, погода і так далі. І виходить що деякі програми у мене в трьох екземплярах – бестолкові саморобки для POCO, непогані, але мені не потрібні від Google та те що я хочу використовувати.

На цьому завершимо. Оцінки:

Devilman: Crybaby (2018-…)

Аніме яке почалося як доволі звичайна історія про школяра який отримує супер-здібності, але дуже швидко все це переростає в жорстоку і депресивну насичену подіями несамовитість.

Оцінка на IMDb – 7.6/19 (https://www.imdb.com/title/tt6660498).

Season 1

В основі історії лежить  сюжет про те що першими істотами які населяли нашу планету до людей були кровожерні демони які починають захоплювати тіла людей.

Головний герой також захоплений демоном проте залишається людиною у свідомості і починає за допомогою друга боротися з демонами. Поступово і непомітно події стають все кривавішими та і сама історія має все темніші відтінки.

Це точно не для дітей, більше того  – це аніме навіть не для всіх дорослих. Цілком передбачаю що жорстокості сцен буде занадто для багатьох глядачів.

В останньому епізоді є зовсім неочікуваний твіст який суттєво змінює сприйняття того що ми бачили на протязі всього сезону і примушує переосмислити події попередніх епізодів.

Раджу дуже. Оцінки:

Microsoft Launcher

З того часу як я перейшов на Android я і досі страждаю від того який він кострубатий, недороблений, не логічний та не продуманий :( І дуже сумую за Windows Phone, ех…

Відсутність стандартизації Android додадтків та їх недоробленість у більшості випадків призводить до того що поняття інтеграції в цій ОС практично відсутнє і користувачам не знайоме, а кожна програма виглядає і поводиться тим способом як їй заманеться.

Це стосується навіть ланчера, або “робочого стола” якщо сильно спрощувати. Немає в Android єдиного нормального ланчера… Тобто він може і є, але телефон кожного практично виробника йде з якоюсть криворукою недоробкою поведінка, зовнішній вигляд та налаштування якої є унікальними.

Свого часу я користувався Motorola Moto G5 Plus, зараз у мене Xiaomi Pocophone F1, а Олена мучалася з Nokia 6 і зараз має Samsung Galaxy S9. Зайвим буде і казати що ланчер в кожного з них був свій і був він страшенно кривий, без винятків.

Намагаючись створити собі хоч якийсь комфорт я перепробував кілька ланчерів і зрозумів що навіть розхвалені сторонні рішення є таким самим лайном (і це я ще стримуюся) і в цілому в Android схоже ніколи не буде нормального ланчера.

Ну та як би там не було я зупинився на Microsoft Launcher як на найменшому злі. Що мені подобається і через що я його вибрав:

  • Безкоштовний і без реклами. Як це не дивно але деякі з ланчерів просять якихось грошей або постійно пхають в очі рекламу. Було би смішно якби не було так трагічно.
  • У мене робоча пошта на Exchange (і так було на всіх п’яти моїх останніх моїх роботах), а тому Outlook як поштовий клієнт є логічним вибором. Та і персональна пошта теж на outlook.com що робить використання тієї ж єдиної поштової програми ще логічнішим. А цей ланчер добре інтегрується з Outlook і особливо з календарем – не треба навіть нічого нелаштовувати.
  • Один з екранів можна відвести під спеціальні розширення ланчера – той же календар з Outlook, список справ, нагадування, контакти. І для цього не треба ніяких додатків встановлювати бо є інтеграція (дивне диво для Android).
  • Інтеграція з bing та Cortana.
  • Шпалери можна поставити з bing (тобто нові щодня) знову ж таки без сторонніх додатків.
  • Жести.

Оцінки:

Phone Armband / Нарукавна сумочка для телефону

Я майже завжди бігаю з телефоном (або слухаю музику з нього, або просто щоб була можливість зв’язатися терміново, або тому що біжу з/на роботу). І мати на собі рюкзак не завжди доцільно. Так само не завжди хочеться використовувати пояси типу FlipBelt чи Amphipod RunLite AirStretch. Тоді у нагоді стає така проста річ як сумочка (чи може правильно б її було назвати кишенею?) що кріпиться на руці.

Крім того щоб утримувати телефон такі сумочки як правило надають якийсь захист від дощу та поту, мають відсіки для однієї-двох карток та/або ключа. Іноді можна знайти варіанти з підсвіткою, додатковими кишенями, тощо.

Хороша модель буде сидіти на руці і не соватися, при цьому не передавлювати руку чи спричиняти будь-якого іншого дискомфорту. У мене їх за роки було багато різних від різних виробників і єдиного ідеального рішення я не знайшов, але є багато доступних що підійдуть під більшість сценаріїв.

Ціна такої сумочки ставить від 10 до 25, більше платити за них не варто.

 

У цьому пості спробую зібрати свої враження про використання нарукавних сумочок від різних виробників з тих що мені довелося використовувати.

Отже:

  • Trianium Armband – дуже добре виглядає, у комплекті є додатковий ремінець для кріплення. В сумочці є отвори по чотирьох кутах плюс ще один по центру з низу. Внутрішня поверхня має резові “бульбашки” щоб сумочка не рухалася. Матеріал товстий і м’який. Виглядає дуже класно, комфортна, але з часом ремінець кріплення порвався, тож не надто надійна. На Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B01GGX9KUA.

Tom Clancy’s Jack Ryan (2018-…)

 

Гостросюжетний серіал головним героєм якого є колишній військовий, а зараз офісний працівник ЦРУ Джек Райан.

Оцінка на IMDb – 8.2/10 (https://www.imdb.com/title/tt5057054).

Season 1

Перший сезон хоча і починається повільно і розвивається неспішно проте затягує доволі сильно.

Оповідання йде дуже реалістично (хоча звісно дірки в логіці сюжета можна знайти) і за дійових осіб починаєш перейматися дуже сильно.

Джека у цьому сезоні відправляються шукати чергового ісламсьокого терориста та перешкоджати його злим планам. Паралельно при цьому нам показують сюжет з родиною терориста, відношення Джека з начальством та дівчиною.

І через те що оповідання йде паралельно в кілька історій що переплітаються ми героїв знаємо доволі добре дуже швидко і розуміємо їх мотивацію.

Також коли треба гостросюжетна складова серіалу напружена і нарікань теж не викликає. Чекаємо наступний сезон…

Оцінки:

 

Under the Skin (2014)

Науково-фантастичний фільм який дуже важко дивитися через те що він примушує думати – що відбувається, для чого, про що все це взагалі? Те як фільм оповідає глядачеві історію і не має ніяких експозицій примушує виробляти різні теорії та з часом або підтверджувати, або відкидати їх.

Дійові особи у фільмі майже усі беземоційні. Більше того – майже ніхто і ніколи не говорить. Усі переважно мовчать з покерними обличчями і час від часу трапляється якась несподівана дичина.

Щоб хоч щось сказати про фільм (УВАГА – далі невеликий спойлер) то це історія про те як агент прибульців що вжився в форму і шкіру людини поступово переймає емоції та поведінки людини, а потім гине.

Книгу на основі якої зроблено цей фільм я не читав, але ті хто читали кажуть що книга жвавіша і навіть пояснює що відбувається. А фільм вийшов якимось несамовитим арт-хаусом з відомими акторами.

Але при цьому всьому фільм затягує – дивишся, не розумієш майже нічого, але продовжуєш дивитися… Можна навіть сказати що фільм містить виключно емоції і більше нічого.

Оцінки: