Flotsam and Jetsam – 2019 – The End of Chaos

Дуже стара команда яка починала ще в ті часи коли thrash metal лише виник як жанр. Вони ніколи не мали тієї популярності як більш успішні представники стилю, але людям які цікавляться подібною музикою були знайомі.

І хоча я не надто люблю те що вони роблять цей альбом вийшов доволі цікавим – він швидкий і рітмічний. Проте в цій музиці відсутня важкість і хоч якась агресивність. Ось ця відсутність емоцій, чи принаймні тих емоція що я б відчував у їх музиці мені і не вистачає найбільше.

Усі композиції біль-менш на однаковому рівні, і рівень цей – трошки вище за “ну наче нормально”. Немає відверто слабих і прохідних пісень, але і якісь такі потенційні хіти теж відсутні.

Після кількох прослуховувань поспіль можу сказати що цей альбом лишиться в моїй колекції на відміну від більшості їх попередніх робіт.

Оцінки:

До речі що означає назва групи можна почитати тут – [english] flotsam and jetsam.

Suspiria (2018)

Перезнятий культовий фільм 1977-го року. І те що оригінальний фільм є культовим я почув від оглядачів та критиків що і привернули мою увагу до цієї нової версії. Сам я про оригінальний фільм навіть не чув ніколи.

Ця нова версія судячи з оглядів трошки різниться від оригіналу, але не думаю що це хоч якось впливає на мою остаточну оцінку і моє бажання (вірніше його відсутність) дивитися ще й оригінал.

Фільм є сумішшю містики і жахів з великою кількість прихованих сенсів та натяків, але для мене в першу чергу він став тягучою нудною і мало цікавою історією яку я таки кинув дивитися хвилин за 30 до закінчення.

Фільм розказує історію танцювальної трупи що слугує прикриттям для відьом. А відьми ті чинять свої ритуали для омолодження та продовження життя і вбивають молодих танцівниць. Але там ще й намішані поліція, психолог і таке інше.

Фільм справді створює атмосферу – доволі незатишну та хворобливу атмосферу. Але для мене, повторюся, фільм став в першу чергу не надто динамічним і я відверто нудьгував і намагався додивитися його через силу. Не зважаючи на деякі лячні сцени і атмосферу в цілому він мене геть не налякав просто через те що я нічим що відбувається на екрані не переймався. У підсумку – мені не сподобалося. А от Олені сподобалося з її слів.

Оцінки:

[english] flotsam and jetsam

Словосполучення flotsam and jetsam є скорочення від flotsam, jetsam, lagan, derelict що в свою чергу відноситься до морського права і описує права власності на залишки розбитого у катастрофі корабля.

Flotsam означає груз, або будь-що запаковане з розбитого корабля що плаває на поверхні. Належить першому хто заявив на нього права.

Jetsam означає груз який викинули перед катастрофою (наприклад щоб полегшити корабель) і належить первісному власнику. Той хто знайде такий груз зобов’язаний повернути його власнику.

Lagan це груз або фрагмент корабля що занадто важкий щоб плавати на поверхні, але прив’язаний до чогось плавучого – наприклад до буя. Належить первісному власнику і має бути йому повернений у разі знаходження.

Derelict це те що затонуло і належить тому хто його знайшов під водою – права не мають бути заявлені заздалегідь.

Таким чином словосполучення flotsam and jetsam можна перекласти як “залишки корабельної аварії”.

А ще є така доволі відома thrash metal група.

У словниках:

Ozark (2017-…)

Season 1

Серіал який сміливо можна порівнювати з Breaking Bad. В цьому серіалі так само звичайна людина (бухгалтер) виявляється втягненим в нарко-бізнес. Але тут головний герой і його родини щоб врятувати свої життя мають відмивати гроші накромафії.

Власне для цього вони і переїздять на озеро Озарк і починають шукати куди можна вкладати гроші: бар, стріп-клуб, автомийка, тощо.

Звісно усе йде не так добре як їм хотілося б і в історію додаються все нові персонажі – від бандитів різного калібру до поліції та ФБР.

Найбільшою проблемою під час перегляду була довжина епізодів – вони тут тривають по цілій годині! Проте серіал тримає в напрузі і переживанні весь час перегляду і залишає таку напружену ситуацію в кінці останнього епізоду що ви не зможете не подивитися наступну серію.

І хоча по ходу розвитку сюжету зроблено багато припущень нічого не викликає відчуття що дивишся казочку – зберігається враження реальності і небезпеки для усіх абсолютно дійових осіб.

Оцінки:

Season 2

В другому сезоні вже починають з’являтися певні натяжки в історії де родині головного героя неймовірно таланить час від часу і їх життя врятоване лише випадком, то ще щось подібне. До того ж тривалість серій (нагадаю – кожна по годині!) в цьому сезоні дається взнаки – ми вже знайомі практично з усіма дійовими особами і тримати глядача у напрузі авторам не завжди вдається.

В цьому сезоні у героїв виникють ще серйозніші проблеми, але і при цьому усі їх вороги також починають взаємодіяти одне з одним що час від часу веде до смертей.

Обсяги грошей та наркотиків якими оперують в цьому сезоні сягають якихось неймовірних і космічних величин…

З хорошого можна зазначити що герої розвиваються і події що сталися на протязі сезонів змінили їх. Це робить картинку трошки більш реалістичною.

У підсумку – все ще добре, але вже значно менш енергійно та напружено ніж перший сезон. Проте наступний сезон будемо теж дивитися обов’язково.

Оцінки:


Tom Sweterlitsch. The Gone World / Том Светерліч. Зниклий світ (2018)

Фантастика про подорожі у часі буває або з велетенськими логічними дірками, або настільки заплутаною та складною що крізь текст і розуміння сюжету пробиваєшся як крізь камінь.

З цією книгою у нас другий випадок – історія дуже швидко стає надзвичайно заплутаною і події у разних періодах часу в ній впливають на весь сюжет. Також дуже оригінально вирішено парадокси що на них закривають очі простіші книги.

До того ж в цій книзі є ще й детектив в якому розслідується серія жорстоких вбивств і детектив є працівником втаємниченої держструктури що і має можливість подорожувати в часі. Тобто на додачу ще маємо теорію заговору.

Через те що книга є частково детективом читати її і складно і цікаво одночасно.

За сюжетом розслідування вбивства поступово обертається на історію в якій людство намагається врятувати Всесвіт від передчасної смерті від хаосу.

Переказувати сюжет нема особливого сенсу – по-перше, дуже багато розказувати. А, по-друге, дуже складно і я не певен що зможу це зробити.

Можу лише сказати що це одна з найкращих, якщо взагалі не найкраща книга про подорожі у часі. З чогось подібного можна згадати хіба що “Палімпсест” Чарльза Строса.

Оцінки:

Spandex Swim Cap

Не буду писати про якийсь конкретний бренд чи модель, а просто розкажу що це, для чого і в чому плюси та мінуси.

Шапочки для плавання призначені одночасно для захисту волосся та шкіри голови від хімії у воді басейна, а також що утримувати волосся і не засмічувати басейн. Ну і плюс певна “аеродинамічність” у воді.

Гумові шапочки, тобто найбільш поширені, доволі дешеві (в райні $$1-2), часто бувають з малюнками чи візерунками, але дуже сильно зтягують голову. Я саме через те що такі шапочки неприємно муляють навіть якщо я плаваю усього 30 хвилин і не користуюся подібними.

Силіконові шапочки набагато комфортніші, не тиснуть, їх легко знімати і одягати. Але вони дорогі (в районі $20) і при цьому теж служать не більше кількох місяців. І ще в них трошки жаркіше ніж у простих гумових через те що силікону потрібен товщий прошарок.

І нарешті шапочки за інших матеріалів – спеціально обробленої матерії, лайкри, спандекса, тощо. Такі шапочки абсолютно не відчуваються на голові, добре сидять, але при цьому не захищають волосся та шкіру від хімії.

Мені найбільше подобаються шапочки зі спандексу. Але є причина чому я все одно плаваю без них. Справа в тому що це матеріал дуже швидко деградує і вже за кілька тижнів шапочка починає розтягуватися, втрачає форму, а потім взагалі не тримається на голові. При ціні в $10 можна дуже швидко заморитися купувати собі нові.

На цьому власне і закінчимо. Тепер ви можливо дізналися що існує ще й така річ як шапочки для плавання зі спандексу :)

Murder Party (2007)

Чорна комедія яка іноді намагається бути фільмом жахів, а іноді просто комедією. Важливо зазначити що фільм виглядає малобюджетно і здається це зроблено навмисно.

Сюжет тут теж доволі не стандартний. Група митців різного ступеню довбонутості влаштовує вечірку щоб на ній когось художньо вбити і створити з цього якесь таке надзвичайне мистецтво. І звісно щось пішло не так і події почали розвиватися неочікуваним чином.

Крім власне абсурдності ситуації тут ще присутні конфлікти між героями які відкривають одні про одного несподівані факти.

Мені у підсумку фільм сподобався, але треба визнати що він доволі специфічний як героями, так і сюжетом і навіть більшістю сцен. Варто дивитися тим хто любить кіно не як розвагу, а як вид мисцества.

Оцінки:


The Little Hours (2017)

Цей фільм наочно демонструє що трапляється коли люди що виробляють комедію (актори і сценаристи) вирішують створити комедію для інших комедіантів. Виходить такий фільм що наче і смішний, але жарти на стільки “на наступному рівні” що і не смієшся поки його дивишся.

Зрозумійте мене вірно – фільм обов’язковий для перегляду і він дійсно є висококласною комедією. Але правда і те що ви сміятися дивлячись його навряд чи будете.

Сюжет фільму побудовано навколо подій у монастирі де кілька монашок практикують чаклунство. І ось до них у компанію заносить хлопця що ховається від покарання свого колишнього хазяїна…

Усі актори мені подобаються і знайомі з інших комедійних робіт, сподобалася і сама історія і окремі сцени. Взірцевий фільм просто. А такі низькі оцінки я пояснюю тим що фільм виявився занадто складним щоб дивитися його бездумно і сміятися, тобто це не надто старндартна комедія.

Оцінки:

2019-05-05 – Chuckanut Smash

Коли хтось на роботі згадав про цей вело-заїзд я одразу ж захотів прийняти в ньому участь. Олена теж була не проти. То ж ми записалися і поїхали…

Сама подія відбувається навколо міста Белінгхем що ближче до кордону з Канадою і на відстані 1.5 годиною машиною від нас. Сайт вело-заїзду –
https://bellinghamgrindcorps.com/chuckanut-smash/.

Цікавого в ньому те що поїздка відбувається по різній місцевості та покриттю: тут і жилі райони невеличких міст, і ліс, і берез озера. Також сама траса проходить як по асфальту, так і по гравію, а також по дуже складному гравію з великими каменюками та по корінню. Також було кілька затяжних і надзвичайно крутих гірок та спусків що додавало вимог.

На старті було щось близько 100 людей і як тільки но дорога ускладнилася група поділилася на менші компанії які продовжили розпадатися і далі.

По дорозі було облаштовано 3 зупинки з їжею та напоями, але 2 з них були “збоку” від маршруту – туди треба було завертати, крутити в гору кілька кілометрів, а потім їхати назад. Тож Олена 2 такі зупинки пропустила.

Дистанція сама не така щоб і довга, але через складний рельеф та покриття подорож розтягнулася. Ось, до речі, дані з мого велокомп’ютера на цю поїздку: Garmin Connect –
https://connect.garmin.com/modern/activity/3622429075, Strava –
https://www.strava.com/activities/2345575352.

Після перших кілометрів я поїхав вперед і намагався триматися з групою лідерів, Олена їхала трохи повільніше позаду. Після першої зупинки коли я вже їхав вниз зустрів Олену яка дерлася вгору і вона вирішила теж повернути зі мною. Потім я знову відірвався і вже зустрів її згодом.

Фактично вся подія разом з зупинками зайняла близько 7 годин.

На фініші я трохи почекав Олену, потім поїхав їй назустріч… Потім ми їли піцу та тако у місцевому маленькому ресторанчику забитому велосипедистами.

А народ все ще їхав – більша частина учасників долає цей маршрут за 9 годин і довше.

Чи поїдемо наступного року? Можливо – красиві види, маршрут і приємний і складний перемішано… Але ж так далеко їхати до цього старту – це єдине що відлякує.

А поки що ось вам коротеньке відео:

Оновлення. Як мені слушно зауважили в коментах на звичайному шосейному байку по такому не поїдеш, а на гірському буде занадто важко на такій довгій дистанції (хоча деякі їхали на гірських). Ми ж їхали на своїх циклокросових BMC Crossmachine CXA01 які дуже добре себе показали. Звісно в ідеалі на подібний маршрут потрібен гравієвий байк – на циклокросовому така геометрія що розслабитися складно і до того ж він на різкі перепади спусків\підйомів розрахований, а тут були затяжні підйоми і спуски. Але я задоволений тим як вел себе показав і жодного разу на нього навіть не лаявся :)