Альтернативи капсулам Nespresso

Передмова

Колись я писав про нашу кава-машину від Nespresso і про те як вона нам подобається. Вона нам і досі подобається. Але одним з негативних моментів можна назвати доволі високу ціну капсул: найдешевші на момент написання коштують по $0.75, а деякі вже обійдуться більше ніж в $2.

Ми випробували вже деяку кількість альтернатив від інших виробників і побачили, що більшість з них є повним непотребом – капсули мнуться за застрягають в машинці, вода та пар подаються мимо і сама кава не смачна аж жах. Проте з часом ми знайшли кілька доволі непоганих дешевших замінників і про них я і буду далі писати (пост буде з часом оновлюватися).

Pete’s Coffee Espresso Variety Pack

При ціні в $29 за 40 капсул кожна порція обходиться в $0.62. Ми на них підписані на Amazon, тобто з якоюсь періодичністю під дверима у нас з’являється посилка з ними :)

Самі капсули дуже якісно зроблено. Вони алюмінієві як і у Nespresso і не гнуться, не зминаються і їх можна здавати в переробку.

Промарковано їх міцністю від 8 до 11, що доволі близько до моєї оцінки, але все ж таки їхні оцінки трошки завищені – у Nespresso вже 10 занадто міцна для мене.

Що стосується смаку то він простіший і трошки гіркіший за оригінальні капсули. До того ж у смаку відсутня кислинка яка мені особисто подобається в каві. В цілому смак грубіший за орігінальні капсули і слабший аромат. Але і те і інше приємні все одно.

Враховуючи ціну дуже задоволений цими капсулами (чому і підписаний на них).

Капсули на Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B07D5F7F2K.

In The Shadow Of The Moon (2019)

Фільм з цікавою ідеєю та навіть проблемою, але, на жаль з не надто хорошим виконанням. Ідея в тому щоб показати яким може бути життя людини і як воно вплине на інших якщо ця людина буде жити у зворотньому напрямку. А проблема – чи можна пожертвувати життям кількох заради кращої долі багатьох? Чи можна вбити Гітлера в дитинстві, до того як почав чинити свої злочини?

Усю історію розказано через спостереження за життям детективу який довгі роки вистежує загадкового вбивцю, що з’являється кожні 9 років. І від цього детектив починає втрачати глузд і його кар’єра страждає. А в фіналі він і має прийняти складне рішення.

Недоліки фільма в тому, що буквально нічого з нього не запам’ятовується – не дивлячись на сцени які добре виглядають в трейлері не можна пригадати ні акторів, ні персонажів, ні навіть подробиць сюжету вже через буквально кілька днів. Якийсь прохідний фільм. Ще й фантастична складова геть не використана і не розвинена. На жаль.

Оцінки:

Disenchantment (2018-…)

Новий серіал створений спеціально для Netflix автором Сімпсонів та Футурами звісно не міг не викликати зацікавлення… І в результаті з того що я чув і бачив у відгуках багато глядачів розчарувалося. Чому він не смішний, чому він не фантастика, чому нема гегів, чому така графіка, і так далі.

Мені особисто серіал сподобався мабуть через те що у мене не було очикувань щодо того, що він буде просто заново зробленою Футурамою. Це новий світ, нові герої, нова мова викладення – і мені переважно все сподобалося. До певної межі звісно.

Оцінки:

Season 1

Найбільша проблема першого сезону в якому нас знайомлять з персонажами та світом в тому, що усі епізоди в ньому крім пари перших і пари останніх просто прохідні. Ну тобто ось ми дізналися який світ, які у нього особливості, магія, ельфи, характери і таке інше. А далі просто купа епізодів ні про що – трошки гумору, трошки більше деталей про світ. Але все це можна було втиснути навіть в один епізод.

При цьому більшість сезону ніякого конфлікту не було і герої не мали щось там долати і розвиватися.

І тут зненацька дуже потужний і цікавий фінал… Чесно кажучи складається враження, що дві не пов’язані групи сценаристів працювали. Сильніша група придумала зав’язку і кульмінацію, а щоб епізодів було на повноцінний сезон дали заповнити пробіли іншій команді. От тільки прохідний та ключовий матеріал розподілили не рівномірно.

Оцінки:

Season 2

Другий сезон дійсно кращий за перший, і хоча в ньому теж вистачає незрозуміло для чого доданих подій порожніх епізодів в ньому вже нема.

Натомість серіал став трошки серйозніший в тому сенсі, що іноді несподівано в ньому піднімаються не прості проблеми.

Також було введено кілька паралельних історій які не закінчилися разом з сезоном і які додали інтересу.

В плані гумору – це все одно не те що у Сімпсонах чи Футурамі. Жарти тут легші, більш очевидні ніж в Футурами, але набагато розумніші ніж у Сімпсонах. Це дійсно щось окреме.

Оцінки:

Scosche RHYTHM+ Armband Heartrate Monitor

Призначення та характеристики

Датчик серцебиття для занять спортом який кріпиться на руку (про це далі).

Характеристики:

  • Ціна: повна ціна – $80, я свій купив за $70.
  • Протоколи: ANT+, Bluetooth.
  • Захист IP67: від води (плавати не можна) і поту.
  • Час роботи від батареї: 8 годин. Повний заряд займає до 4 годин.
  • В комплекті: датчик, кріплення-браслет довгий і короткий, кабель для зарядки.
  • На сайті виробника – https://www.scosche.com/rhythm-plus-heart-rate-monitor-armband.

Враження від використання

Дуже довго я користувався виключно датчиками від Garmin, але з часом вони втрачають еластичність, починають зповзати, сходять з глузду (показують невірні дані) та і просто хочеться спробувати щось нове.

В даному випадку це було радикально нове – замість датчика який кріпиться навколо грудей цей пристрій зчитує серцебиття оптичним датчиком з руки.

Виробник рекомендує кріпити датчик ближче до ліктя, але мені особисто зручніше кріпити його на біцепс.

Датчик надійно сидить, не заважає і показав себе доволі надійним. Пережив усі дощі та піт.

Додатково я придбав ще один ремінець кріплення і просто користуюся ними по черзі – поки один чекає на прання та сушилку інший у використанні.

Взагалі то задоволений і мені бігати (та і на велі) з ним набагато зручніше ніж з тими що у мене були від Garmin.

Єдиний мінус (якщо таки треба щось вигадати) в тому, що його доволі регулярно треба заряджати. Для порівняння – датчик від Garmin працює від батарейки більше року. До того ж потрібен спеціальний кабель для зарядки.

Оцінки:

Motanka – 2019 – Motanka

Ця українська команда дуже приємно мене вразила і я одразу по виходу придбав собі їх альбом, хоча подібну музику як правило не розумію і не слухаю.

Їх матеріал доволі повільний, тягучий і депресивний, що характерно для стилю. А от що не характерно – це енергія в музиці. Здається що прямо відчуваєш якусь потужну пружину яка повільно розправляється, але може вибухнути в одну мить і все навколо розтрощити.

Українські мелодії дуже добре вплетено в композиції, українські тексти деяких пісень (в інших – англійські) звучать надзвичайно органічно.

У підсумку я вже багато разів прослухав як усі композиції окремо, так і весь альбом поспіль – і мені досі подобається і подобається :)

Оцінки:

  • Моя оцінка – 8/10.

Весь альбом на Band Camp:

Los Parecidos / The Similars (2015)

Цей мексиканський фільм жахів можна радити лише тим хто любить низькобюджетне чорно-біле концептуальне кіно. Бо як на сьогодняшні стандарти цей фільм темний, дешевий, дивний і навіть трошки противний.

Страшенна злива в ночі, у автобусну станцію в Мехіко набиваються кілька випадкових і дивакуватих персонажів. А далі починається містика з жахами, вбивствами, перевтіленнями і навіть іншопланетянами.

Про те що відбувається у зовнішньому світі ми дізнаємо через радіо на цій станції. А там схоже теж відбувається щось дивне і страше.

Ну якось так. І якщо вас цікавлять спецефекти та комп’ютерна графіка – то це не той фільм.

Варто дивитися лише якщо вас цікавлять фільми розрекламовані “найкращі дешеві фільми жахів” чи ще якось так.

Оцінки:

We Have Always Lived In The Castle (2019)

Цей фільм десь на межі між чорною комедією, балаганом типу “Родини Адамсів”, фільмами Веса Андерсона та фільмом-жахів. Також цей фільм засновано на доволі популярній книзі, але я її не читав і не планую.

У фільмі мова йде про родину диваків, що після трагедії у їх житті замкнулися в своєму маленькому світі ілюзій. Живуть вони у палаці що розпадається від часу і слідують дивним ритуалам у своєму повсякденному житті. З оточуючим світом практично не контактують і вважаються диваками.

І ось до них приїздить віддалений родич який намагається змінити ситуацію… і тут все і виходить з під контролю і закінчується доволі трагічно.

При тому що фільм красивий і атмосферний він якось просто проходить повз і майже не чепляє емоційно. І у мене теж нема особливо чогось хорошого про цей фільм сказати. Втрачена можливість як вона є.

Оцінки:

Shimano Dura-Ace 9100

Функціонально це точно ті самі педалі, що і Ultegra, але коштують вони трошки більше (я 2 роки тому їх купив за $170) через те що вони легші на кілька грамів, а головне – трошки легше крутяться. Тобто у них кращі підшипники стоять.

Ці педалі встановлені на велосипед Олени (на моєму зараз стоять Look Cycle Keo Blade 2 CR) і в принципі настільки я розумію вона ними задоволена.

Вага – 228 грамів. Ширина платформи – 66 мм.

Недолік крім ціни (чесно кажучи якщо ви не катаєтеся якісь безумні обсяги то Ultegra вам буде досить) в тому, що це односторонні педалі – для новачків буде не зручно.

Характеристики можна знайти на сайті виробника – https://bike.shimano.com/en-US/product/component/duraace-r9100/PD-R9100.html.

John Scalzi. The Interdependency / Джон Скальці. Взаємозалежність (2017-…)

Нова космічна опера з елементами наукової та соціальної фантастики яка оповідає про історію частини людства у дуже віддалених областях космосу. Поки що планую читати усі книги на які є плани у автора – сподобалося.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/202297-the-interdependency.

The Collapsing Empire / Колапсуюча Імперія (2107)

Перша книга серії знайомить нас з кількома ключовими особами усієї історії та соціальним устроєм. На чолі усього людства стоїть так званий Імперокс (і тут це новачок яка успадковує трон по смерті свого батька та старшого спадкоємця). Також є впливові торгівельні доми які мають монополії на різні галузі виробництва та послуг.

Усе людство розкидане по планетах та штучних поселеннях поєднане особливими каналами що дозволяють подорожувати швидше за світло.

Також ми дізнаємося, що ці канали починають міняти своє місцезнаходження, що в свою чергу означає кінець цивілізації і сполучення між поселеннями.

Все це відбувається на фоні політичних інтриг, іноді навіть гострих сюжетних ходів.

Написано добре і прочитав я просто таки миттєво, одразу ж взявся і за наступну книгу. Хоча треба визнати деякі моменти доволі пласкі та наївні, але читати все одно цікаво – затягує як пригодницький роман.

Оцінки:

The Consuming Fire / Пожираючий вогонь (2018)

А друга книга виявилася навіть кращою за першу. Тут герої стали дорослішими і цинічнішими, події і явища більш обгрунтованими і світ в цілому більш жорстким.

Переважно книга зосереджена на політичних аспектах Імперії, але є місце для науково фантастики. Так, наприклад, людство заново відкриває колись втрачене і вже здичавіле поселення. Також в цій книзі ми разом з героями дізнаємося, що Імперія насправді є колишніми бунтівниками, що втекли на край Всесвіту від решти людства.

Також з’являється певна надія на порятунок, але як завжди на самому цікавому моменті книга обривається…

Оцінки: